Постанова № 50074532, 05.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2012 р. № 2а-13429/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Дем’яновського Г.С.

з участю секретаря судових засідань Бугари Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 року №0000200801/10790, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 року №0000200801/10790.

Позивач в позовній заяві стверджує, що висновки СДПІ ВПП у м. Львові про нікчемність укладених позивачем правочинів, які стали підставою відображення у звітності за січень, лютий 2011 року, ґрунтуються на припущеннях. Стосовно віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, то Товариство, вважає повністю правомірним віднесення суми 71 726,57 грн. до податкового кредиту, оскільки має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам ст. 201 ПКУ та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, податкові накладні підписані особою, що її оформила, та скріплена печаткою ПП «Тріумф ПАК»- постачальником,оформлені всі необхідні документи,які підтверджують реальність господарської операції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву стверджує, що у товарно-транспортній накладній не вказано копії дорожніх листів, не зазначені вантажно-розвантажувальні операції та відсутні кількість, місць, не вказано прописом маси брутто, хто здав перевезення. не вказано ПІП водія, який прийняв та здав. Позивачем не було надано жодних доказів на те, що ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»фактично отримало товари, роботи, послуги, від ПП «Тріумф ПАК».

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що висновки, викладені в акті перевірки, та оспорюване податкове повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами невиїзної документальної перевірки ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», СДПІ ВПП у м. Львові, складено Акт про результати перевірки №539/08-01/22415322 від 25.05.2011 року, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.05.2011 року №0000200801/10790 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71726,58 грн.

Перевіркою встановлено:

- порушення п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення дозволеного податкового кредиту: в загальній сумі 71726,57 грн., втому числі: ПП «Тріумф ПАК»на суму 71726,57 грн., в рядку 10.1 декларації з ПДВ за період лютий 2011 року, заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 71726,57 грн., що призвело до завищення зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 71726,57 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо порушень встановлених перевіркою, то суд досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентом –ПП «Тріумф-ПАК».

Відповідно до п. 14.1.181 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.4. ПКУ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не иє обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені(нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не ввідносяться до складу податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Між Приватним підприємством «Тріумф ПАК»(постачальник) та ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»(покупець) 31.12.2010 року було укладено договір поставки за №6. Виконання даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Судом встановлено, що ПП «Тріумф ПАК»здійснювало позивачу поставку стретч плівки. В підтвердження обставин виконання даних господарських зобов’язань позивачем надано договір, видаткові та податкові накладні.В видаткових накладних зазначено номер та дату видачі довіреності працівника позивача,який отримав стретч плівку.

Орган державної податкової служби в акті перевірки зазначає, що товариством не представлено до перевірки первинні документи, які б містили відомості про господарські операції. У зв’язку з цим перевіряючі приходять до висновку про відсутність фактичного надання та транспортування товарів та їх зв’язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності.

В свою чергу, позивачем надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій (договір поставки, податкові накладні, товаротранспортні накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, прибуткові ордера, відомості обліку матеріалів по складу, журнал оприбуткування активів, відомості видачі активів, лімітно-забірні карти, калькуляції, тощо).Тобто отримана стретч плівка була здана на склад і зі складу передавалась на виробництво,де використовується для закріплення палетів з пляшками мінеральної води,якої щоденно відправляється 80 фур, що свідчить про реальність обсягів постачання стретч плівки.

Відтак, представлені позивачем докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій, оскільки є прямими, а не опосередкованими.

Отже, на час укладення правочинів позивач мав інформацію щодо свого контрагента з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій , і як вбачається , в даний час господарські стосунки продовжуються .

А відтак, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується поставка позивачеві товарів згідно укладеного договору, які були використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Крім цього, сама по собі несплата податку продавцем, про що заявляє відповідач, (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов’язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов’язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов’язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу —землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом, а тому висновок про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами такої господарської операції є безпідставним та не обґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2,4,7,14, 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 31.05.2011 року №0000200801/10790.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»(код ЄДРПОУ 22415322) 29 грн. 55 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:підпис- з оригіналом звірено.

Суддя Дем’яновський Г.С.