Рішення № 5007444, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/142

09.10.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

до

Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

про

стягнення 1 077 205,34 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Чорній М.С. –дов. № Д-47/09 від 04.08.2009 року;

від відповідача: Комісар С.П. –дов. Д07/3411 від 11.06.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про стягнення 1 077 205,34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг за договором про надання послуг з транспортування природного газу № 295905 від 19 січня 2007 року.

Ухвалою суду від 11.04.08р. (суддя Мельник В.І.) повернуто позовну заяву на підставі пунктів 3,4,10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року апеляційну скаргу задоволено та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 05-5-1/4224 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2008 року порушено провадження у справі та присвоєно їй номер 41/142.

Проте не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року Акціонерною енергопостачальною компанією подано касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року касаційну скаргу залишено без задоволення а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року залишено без змін.

За резолюцією Заступника Господарського суду міста Києва справу № 41/142 для подальшого розгляду по суті передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 03.10.2008 року розгляд справи призначено на 11.11.2008 року.

На запит Вищого господарського суду України № 3.3-04/5398/4517 від 22.10.2008 року у зв’язку з надходженням касаційної скарги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», справу було направлено до Верховного суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 27.11.2008 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2008 року.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва від 29.12.2008 року справу передано для подальшого розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 08.01.2009 року розгляд справи було призначено на 09.02.2009 року.

В судовому засіданні 09.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 09.02.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/142, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 09.02.2009 року оголошено перерву до 19.02.2009 року.

19.02.2009 року представники сторін надали пояснення по справі та заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості мирно врегулювати спір.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 19.02.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.03.2009 року о 15-40.

20 лютого 2009 року представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача штрафні санкції, передбачені п. 7.2 Договору за період 06.02.2007 року по 20.10.2008 року, в тому числі пеню в сумі 236 775,28 грн., інфляційні збитки в сумі 239 370, 08 грн., 3% річних в сумі 33 216,96 грн. та 7 % з простроченої суми в розмірі 45 408,96 грн., загальна сума яких складає 554 771,28 грн.

27.03.2009 року представник позивача в судове засідання не з’явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі.

Ухвалою від 27.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 24.04.2009 року.

У судовому засіданні 24.04.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 15.05.2009 року, 15.05.2009 року до 12.06.2009 року, 12.06.2009 року до 27.07.2009 року, 27.07.2009 року до 14.09.2009 року, 14.09.2009 року до 02.10.2009 року, 02.10.2009 року до 09.10.2009 року.

В судовому засіданні 09.10.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2009 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі –ВАТ «Київгаз»постачальник) (позивач) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі - споживач) (відповідач) був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу № 295905 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) сторони погодили, що ВАТ «Київгаз»зобов’язується ндати послуги з транспортування природного газу, який є власністю споживача з моменту його надходження на митну територію України (згідно договору № 122/77/Т-07 від 26.12.2006 року укладеного між споживачем та ЗАТ «Укргаз-енерго»), розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти газ і оплатити на умовах цього Договору послуги ВАТ «Київгаз»з транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 1.3 Договору обсяги природного газу, вказані в п.1.1 Договору, можуть змінюватися і мають визначатись в межах коштів, передбачених бюджетом.

Пунктом 3.16 Договору сторони передбачили, що кількість поданого споживачу газу оформлюється за станом на останній календарний день місяця трьохстороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування між сторонами. Для складання зазначеного акту представнику споживача необхідно прибути в департамент ресурсів газу ВАТ «Київгаз»з 10 до 17 години в день, зазначений департаментом ресурсів газу (наявність «Журналу обліку природного газу»або роздруківок коректора газу обов’язкова). Підписаний та завірений круглою печаткою один примірник акту споживач повинен повернути у ВАТ «Київгаз»протягом 3-х діб з моменту отримання акту, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. У випадку несвоєчасного повернення оформленого належним чином акту, податкова накладна не видається, а споживач відключається від газопостачання.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що вартість послуг з транспортування за місяць визначається кількістю газу протранспортованого у даному місяці помноженого на тариф за послуги. Загальна вартість послуг по договору складається із сум вартості місячних обсягів послуг з газопостачання.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

34% до 10 числа місяця поставки;

33% до 20 числа місяця поставки;

33% до 30 числа місяця поставки.

Кінцевий розрахунок здійснюється протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що при невиконанні споживачем вимог, передбачених у п. 6.1 даного Договору, ВАТ «Київгаз»має право обмежити або припинити транспортування газу споживачу у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 6.5 Договору звірка розрахунків сторін оформлюється актом на підставі відомостей про фактичну оплату споживачем вартості послуг з транспортування газу та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

Позивач на виконання умов договору протягом січня 2007 року надав послуги з транспортування природного газу на суму 4 742 782,25 грн., що підтверджується актом прийняття послуг з транспортування газу від 31.01.2007 року, однак відповідач в порушення умов договору з позивачем розрахувався частково на суму 4 094 082,85 грн. у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 648 699,40 грн.

Під час розгляду справи відповідач за послуги по транспортуванню природного газу розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого позивач надав уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача пеню в сумі 236 775,28 грн., інфляційні збитки в сумі 239 370, 08 грн., 3% річних в сумі 33 216,96 грн. та 7 % з простроченої суми в розмірі 45 408,96 грн., загальна сума яких складає 554 771,28 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивач керуючись пунктом 7.2 Договору нарахував та просить стягнути пеню в сумі 236 775,28 грн. та 7% штраф у сумі 45 408,96 грн.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, а також зважаючи на світову фінансову кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 53 762,07 грн.

Здійснивши перерахунок 7 % штрафу господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 45 408,96 грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 33 216,96 грн. та 239 370,08 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 6.1 Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 239 370,08 грн. за період з 08.02.2007 року по 20.10.2008 року, в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 33 110,33 грн. за період з 08.02.2007 року по 20.10.2008 року, перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(місцезнаходження 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 239 370 (двісті тридцять дев’ять тисяч триста сімдесят) грн. 08 коп. –інфляційних витрат, 33 110 (тридцять три тисячі сто десять) грн. 33 коп. –3 % річних, 53 762 (п’ятдесят три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 07 коп. - пені, 45 408 (сорок п’ять тисяч чотириста вісім) грн. 96 коп. –штрафу, 3 716 (три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 51 коп. - державного мита та 79 (сімдесят дев’ять) грн. 05 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

14.10.2009 року