Рішення № 5007036, 27.02.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2-18/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

27 лютого 2009 року м. Краматорськ

 Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді М'якоти М.С.,

при секретарі Шташаліс О.О.,

за участю

прокурора: Нєжєнєц М.Є.

представників сторін: позивачів за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_3, першого та третього відповідачів за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4, другого відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «», 2. Першої Державної нотаріальної контори м. КПриватінвестраматорськ, 3. Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» за участю прокурора та третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання недійсним кредитного договору та договору застави; відшкодування моральної шкоди в сумі 49 000 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Донецького регіонального управління до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Першої Державної нотаріальної контори м. Краматорськ про стягнення з відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором № 460 від 29.05.2003 р. борг в сумі 21 423 грн. 21 коп. (4242, 22 доларів США за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/176 від 12.05.2008 р.); стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 23 коп. та по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернувся до суду 01.03.2004 року з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 460 від 29.05.2003 р. та договору застави б/н від 29.05.2003 року, а також про стягнення моральної шкоди в сумі 49000 грн. 00 коп. (а.с. 3 том 1).

Ухвалою Краматорського міського суду від 07.06.2004 р. позовна заява залишена без розгляду. (а.с. 62 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року справу направлено для розгляду по суті до Краматорського міського суду в зв”язку з задоволенням апеляційної скарги позивача (а.с. 102-103 том 1).

Ухвалою Краматорського міського суду від 13.12.2004 року позовна заява залишена без розгляду (а.с 111 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2005 року справу направлено для розгляду по суті до Краматорського міського суду в зв”язку з задоволенням апеляційної скарги позивача (а.с. 133 том 1).

10.03.2005 року до Краматорського міського суду надійшов позов від уповноваженої громадської організації “Правозахисний вибір Донбасу” до відповідачів: відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Приватінвест» та Першої Державної нотаріальної контори м. Краматорськ про визнання недійсними договорів кредитування № 460 від 29.05.2003 р. та застави б/н від 29.05.2003 р. (а.с. 134-135 том 1), який був об”єднаний в одне провадження з позовом ОСОБА_1

Ухвалою Краматорського міського суду від 18.08.2005 року позовна заява залишена без розгляду (а.с. 175 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.12. 2005 року справу направлено для розгляду по суті до Краматорського міського суду в зв”язку з задоволенням апеляційної скарги позивача (а.с. 224-225 том 1).

Ухвалою Краматорського міського суду від 01.02.2006 року позовна заява залишена без розгляду (а.с. 234 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.05. 2006 року справу направлено для розгляду по суті до Краматорського міського суду в зв”язку з задоволенням апеляційної скарги позивача (а.с. 240-241 том 1).

Ухвалою Краматорського міського суду від 24.11.2006 року позовна заява залишена без розгляду (а.с 329 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.04. 2008 року справу направлено для розгляду по суті до Краматорського міського суду в зв”язку з задоволенням апеляційної скарги позивача (а.с. 423-424 том 1).

До Краматорського міського суду 23.06.2008 року надійшла заява від ОСОБА_2 (а.с. 14 том 2) в якому вона наполягає на задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору застави б/н від 29.05.2003 р. Тобто, ОСОБА_2, набувши процесуальної дієздатності згідно до ст. 29 ЦПК України самостійно захищає свої права.

У судовому засіданні, що відбулось 26.06.2008 року ОСОБА_1 повідомив про неможливість уповноваженої громадської організації “Правозахисний вибір Донбасу” ОСОБА_6 брати участь у судових засіданнях, заявлені у позові вимоги про визнання договорів кредитування та застави недійсними підтримав повністю. Вказав, що буде свої інтереси захищати самостійно. Тому суд, керуючись ст.37 ЦПК України, дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є правонаступниками вищевказаної особи.

Від закритого акціонерного товариства “КБ “Приватбанк” в особі Донецького регіонального управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 21 423 грн. 21 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 53, 1 кв.м., житловою площею 33, 1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселення ОСОБА_1 з спірної квартири; стягнення з відповідачів судових витрат в сумі 252 грн. 73 коп. (а.с. 50-51 том 2).

06.08.2008 року позовні вимоги ЗАТ “КБ “Приватбанк” були уточнені, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 460 від 29.05.2003 р. грошових коштів в розмірі 21 423 грн. 21 коп. (4242, 22 доларів США за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/176 від 12.05.2008 р.)та витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 23 коп. та по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (а.с. 112-114 том 2).

Заявою від 21.10.2008 р. (а.с. 134-136 том 2) ЗАТ “КБ “Приватбанк” знову уточнив свої вимоги та остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 460 від 29.05.2003 р. грошових коштів в розмірі 21 423 грн. 21 коп. (4242, 22 доларів США за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/176 від 12.05.2008 р.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 23 коп., а також по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (а.с. 136-138 том 2).

У судовому засіданні представник позивачів вимоги про визнання недійсними кредитного договору № 460 від 29.05.2003 р. (далі по тексту - кредитний договір) та договору застави б\н від 29.05.2003 р. (далі по тексту - договір застави) підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог представник позивача послався на те, що договір застави квартири укладений з істотними порушеннями закону: відсутні згода органу опіки та піклування на укладення цього договору; у порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, договір застави не був підписаний всіма співвласниками квартири; підпис ОСОБА_8 не засвідчена нотаріусом, тому невідомо чи підписувала вона договір чи ні. Як наслідок недійсності договору застави вважає, що слід визнати недійсним і договір кредитування.

Позивач за зустрічним позовом також підтримав свої вимоги про стягнення з ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості, яка існує станом на 16.05.2008 року за договором кредитування в сумі 21 423 грн. 21 коп.( 4242, 22 доларів США за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/176 від 12.05.2008 р. з яких: 2000 доларів США - основний борг, 1452 долари США - відсотки за користування кредитом, 789, 35 доларів США - пеня). Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 29.05.2003 р. ВАТ «АБ «Приватінвест» уклав з ОСОБА_8 кредитний договір № 460 на підставі якого позивальнику був наданий кредит в сумі 2500 доларів США. Позичальник повинен був повернути грошові кошти в строки, встановлені кредитним договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальниця померла. Чоловік позичальниці відмовився від прийняття спадщини, єдиною спадкоємицею є донька позичальниці - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину. 19.05.2006 року ВАТ «АБ «Приватінвест» на підставі договору, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_9 за № 3489, відступив право вимоги за кредитним договором Позичальника на користь ЗАТ КБ «Приватбанк». В зв»язку з викладеним просить стягнути борг з відповідачки за зустрічним позовом.

Нотаріус першої Державної нотаріальної контори № 1 м. Краматорськ ОСОБА_5 (яка є другим відповідачем за первісним позовом та третьою особою за зустрічним позовом) проти задоволення первісного позову заперечувала, посилаючись на те, що нотаріальні дії вчинювались нею з дотриманням норм законодавства, яке діяло на час укладення договору застави. Вимоги за зустрічним позовом вважає законними і обгрунтованими.

На думку прокурора, вимоги за первісним позовом є необгрунтованими, оскільки договори укладені відповідно до норм чинного законодавства. Позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення основного боргу за договором кредиту вважає правомірними, у задоволенні решти вимог вважає, що слід відмовити.

Орган опіки та піклування, що є третьою особою за первісним позовом, надав суду письмові пояснення в яких вказує, що договір застави був правомірно посвідчений нотаріусом, оскільки в нормах права існувала колізія.(а.с. 122-124 том 2). Представник третьої особи до судового засідання не прибув, але надав суду клопотання в якому просить розглядати справу в його відсутності (а.с. 130 том 2).

Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти задоволення клопотання наданого третьою особою.

Враховуючи думки сторін, а також наявність в матеріалах справи письмових пояснень третьої особи, суд задовольняє клопотання та слухає справу у відсутності Органу опіки та піклування Краматорської міської Ради згідно до ст.ст. 168, 169 ЦПК України.

 Згідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи в їх сукупності.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються чинним ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІV, відповідно до п. 9 прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу, оскільки договори не розірвані, тобто правовідносини між сторонами є триваючими. Крім того, спірні правовідносини регулюються Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України наказом № 20/5 від 03.03.2004 року, Законом України «Про заставу», Законом України «Про охорону дитинства» вiд 26.04.2001 № 2402-III.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу та думку прокурора, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2003 року між ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 460 від 29.05.2003 року з графіком погашення заборгованості до нього (а.с. 5, 6 том 1).

29.05.2003 року між ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_1 укладений договір застави нерухомого майна (а.с. 7,8 том 1).

Вищезгадані договори були посвідчені нотаріусом Першої Державної нотаріальної контори № 1 м. Краматорськ, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками судового засідання.

З змісту договору застави вбачається, що заставодавцем є ОСОБА_1; предметом договору застави є ціла квартира АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат загальною площею 53.1 кв.м., що розташована в будинку АДРЕСА_1. Належність майна ОСОБА_1 перевірена нотаріусом, про що зроблений відповідний напис на договорі. Заставлена квартира була придбана під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.30 том 2) та договором купівлі продажу квартири (а.с. 24 том 1). Від шлюбу у ОСОБА_1 є донька ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження яка на момент укладення договору застави квартири була зареєстрована в ній разом з батьком та не досягла повноліття. (а.с. 54 том 1)

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» , батьки або особи, що їх замінюють не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Вказана норма закону була чинна і в момент укладення договору застави, тобто 29.05.2003 року. Тому суд вважає, що дозвіл органу опіки та піклування при укладенні договору застави є обов»язковим.

Нормами ст. 203 ЦК України встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч.ч. 1, 6 вищезгаданої статті, це є вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, при укладенні договору застави від 29.05.2003 року не були дотримані вимоги, встановлені до правочину ст. 203 ЦК України.

Згідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відсутність згоди Органу опіки та піклування на укладення вищезгаданого правочину підтверджується і листом від 06.04.04. (а.с. 39 то 1).

Заперечення нотаріуса Першої ДНК м.Краматорськ судом до уваги не приймаються, оскільки наявність в момент укладення правочину колізій в чинному законодавстві не є підставою для невиконання вимог закону.

За таких обставин, вимоги позивачів про визнання недійсним договору застави від 29.05.2003 року є законними та обгрунтованими.

Вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсним договору кредитування задоволенню не підлягають, як необгрунтовані, оскільки судом не встановлено порушення умов чинного законодавства при укладенні згаданого договору.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 49 000 грн., суд вважає недоведеними з огляду на наступне.

Підставами для відшкодування моральної шкоди за загальним правилом є ст. 1167 ЦК України, якою встановлено, що моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за наявності вини особи, що завдала шкоду.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачам за первісним позовом була заподіяна шкода саме з вини відповідачів. Дії нотаріуса під час посвідчення договорів кредитування та застави відповідали вимогам чинного законодавства. Тому, на думку суду, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, то вони на думку суду підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне.

29.05.2003 року між ВАТ АБ «Приватінвест» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 460. Відповідно до умов цього договору Банк надав Позичальниці кредит у сумі 2500 доларів США на 36 місяців. Кредит наданий на придбання автомобіля.

Відповідно до п. 2.3. договору № 460 від 29.05.2003 р. (далі по тексту - кредитний договір) обов»язком Пзичальника є сплата відсотків в розмірі 1, 5 % на місяць в період з 01 по 25 число кожного місяця на суму залишку заборгованості.

Згідно до п. 2.7. кредитного договору, Позичальник за порушення термінів оплати відсотків зобов»язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми непогашеної заборгованості по відсотках.

За умов ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений законом строк.

За догвором від 19.05.2006 р., ВАТ АБ «Приватінвест» здійснено відступку права вимоги стягнення боргу за договором кредитування ЗАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 8 том 2).

Вказаний договір відповідає вимогам ст.ст. 512-516 ЦК України.

Тому суд вважає, що він укладений правомірно, по позивача перейшли права вимагати у позивальника сплати боргу, що виник за договором кредитування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальниця померла (а.с. 29 том 2), єдиною правонаступницею ОСОБА_8 є її донька ОСОБА_2, (а.с. 40 том 2).

ЗАТ КБ «Приватбанк» своєчасно звернувся до нотаріальної контори, що доводиться листом від 20.06.2008 р. та копіями документів з спадкової справи (а.с. 86-88 том 2).

Згідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємець повинен задовольнити вимоги кредиторів повністю, але в межах вартості спадкового майна.

Заперечення представника відповідача за зустрічним позовом в частині того, що ЗАТ КБ «Приватбанк» пропустив шестимісячний строк для звернення до нотаріуса з відповідною заявою суд до уваги не приймає.

Оприлюднення інформації про загибель позичальниці не доводить факт повідомлення позичальника, як і листи надані ОСОБА_1 В матеріалах справи дійсно є лист від 03.11.2003 року (а.с. 181 том 2), в якому йде мова про загибель позичальниці, але факт отримання даного листа позичальником суду не доведений. З змісту іншого листа (а.с. 183 том 2) не вбачається, що позичальнику стало відомо про загибель ОСОБА_8

Що стосується заперечень в частині стягнення з відповідачки лише частини боргу за кредитним договором, то суд також вважає їх необгрунтованими, оскільки законом не заборонено нарахування відсотків по кредиту у разі коли договір є чинним. Тобто, позивач за первісним позовом розрахував суму боргу правомірно, грунтуючи свої вимоги на умовах договору кредитування та закону.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом задовольняються судом у повному обсязі, як законні та обгрунтовані.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 212, 213, 224 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 526, 527, 530, 1167 1282 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Приватінвест», 2. Першої Державної нотаріальної контори м. Краматорськ, 3. Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» за участю прокурора та третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради про визнання недійсним кредитного договору та договору застави; відшкодування моральної шкоди в сумі 49 000 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

Договір застави б/н від 29.05.2003 року визнати недійсним.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Донецького регіонального управління до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Першої Державної нотаріальної контори м. Краматорськ про стягнення з відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором № 460 від 29.05.2003 р. борг в сумі 21 423 грн. 21 коп. (4242, 22 доларів США за курсом 5,05 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/176 від 12.05.2008 р.); стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 23 коп. та по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження на користь закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 24657972, кор./рах. № 32006176101 в обласному управлінні НБУ м. Донецьк, МФО 335548) в рахунок заборгованості за кредитним договором № 460 від 29.05.2003 р. борг в сумі 21 423 грн. 21 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 23 коп. та по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд у термін 10 днів із дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд у термін 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя

Рішення постановлено в нарадчий кімнаті та надруковане в одному примірнику.

Суддя: