Постанова № 50069138, 06.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/4963/13-а

06 серпня 2015 року

16год. 53хв.

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Хамзін Т.Р., Чепеленко Ю.О.

відповідача: представник Щербина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод"

до

Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000200025 від 22.01.2013р., -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000200025 від 22.01.2013.

В ході судового розгляду справи здійснено заміну первинного відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на його правонаступника – Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі по тексту - відповідач, податковий орган).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05.10.2012 та 19.10.2012 позивачем засобами електронного зв’язку подані до відповідача уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартал 2011 року, які містили всі необхідні та обов’язкові реквізити. Однак, податковий орган листами від 10.10.2012 № 5365/10/25-0 та від 25.10.2012 № 5773/10/25-0 повідомив, що подані уточнюючі податкові декларації оформлені з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а тому вважаються не поданими. Натомість товариство стверджує, що у поданій уточнюючій податковій звітності містились всі реквізити, зокрема дата подання декларації та назва податкового органу, до якого подається звітність, що на його думку підтверджується квитанціями про прийняття звітності та роздруківками структури відправлених файлів з програми “М.Е.DOC”. Вказує, що враховуючи подання 05.10.2012 та 19.10.2012 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року із дотриманням п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України та наявності всіх необхідних реквізитів, зазначені уточнюючі податкові декларації є поданими. Зазначає, що саме з урахуванням того, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 року та уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року є поданими, ПАТ "ЗАЗ" подало декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року з урахуванням даних, відображених у зазначених уточнених деклараціях. Вважає, що в такому випадку підприємство не повинно було відображати суми неврахованих витрат минулого року у рядку 06.4 декларації з податку на прибуток та в додатку ІВ до декларації. Тобто, декларація з податку на прибуток ПАТ "ЗАЗ" за 3 квартали 2012 року не мітить помилок, зазначених відповідачем в акті перевірки № 24/25-0/25480917 від 10.01.2013, а висновок про завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року на загальну суму 169044984 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2012 року в сумі 169044984 грн. не відповідає дійсності. А тому податкове повідомлення-рішення № 0000200025 від 22.01.2013 про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податок на прибуток в розмірі 169044984 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених вище.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що подані товариством засобами електронного зв’язку уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року не містили визначених п. 48.3 ст. 48 ПК України таких обов’язкових реквізитів, як найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність та дати її подання. З огляду на це, податковий орган у відповідності до вимог ст. ст. 47 та 48 ПК України повідомив позивача про те, що подані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток вважаються неподаними. Вказує, що на момент проведення перевірки та складення акту від 10.01.2013 № 24/25-0/25480917 уточнюючі декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-IV квартали 2011 року не були визнані, також не було судового рішення, яке б скасовувало рішення СДПІ про неприйняття податкової звітності. Таким чином, станом на 10.01.2013 не встановлено факту неправомірної відмови органом ДПС у прийнятті уточнюючої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-IV квартали 2011 року. Вказує, що проведеною відповідачем камеральною перевіркою податкової звітності ПАТ "ЗАЗ" з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року встановлено порушення вимог п. 138.11 ст. 138, ст. 150 ПК України, в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року на загальну суму 169044984,00 грн. Зазначає, що товариство в додатку ІВ до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року не відображало суму витрат, які не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку із втратою, знищенням або псуванням документів, або у зв’язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді у сумі 169044984 грн. Вважає податкове-повідомлення рішення правомірним, просить у задоволенні позову відмовити повністю. В судових засіданнях представник відповідача підтримала заперечення з підстав викладених вище, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів, суд дійшов наступних висновків.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 3 картали 2012 року ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", результати якої оформлено актом перевірки № 24/25-0/25480917 від 10.01.2013 (а.с.8-12).

Вказаною перевіркою встановлено порушення п. 138.11 ст. 138, ст. 150 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року на загальну суму 169044984 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2012 р. в сумі 169044984 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем неправомірно в рядку 06.5 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (яким є ІІ-ІV квартали 2011 року) в сумі 169044984 грн., оскільки в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року від’ємне значення відсутнє. Рядок 06.5 "Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від’ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік" в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року та за півріччя 2012 року також не задекларовано.

У разі виявлення самостійно виправлених помилок, підприємство повинно було відобразити суму неврахованих витрат минулого року у рядку 06.4 декларації з податку на прибуток та в додатку ІВ до декларації (рядок 06.4.39 "Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат").

Підприємство в додатку ІВ до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року не відображало суму витрат, які не віднесені до складу минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, нищенням або зіпсуттям документів, або у зв’язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в сумі 169044984 грн.

Позивач вважає такі висновки податкового органу неправомірними, оскільки ним подавалися уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (якою уточнено показники доходу та визначено від’ємне значення об’єкту оподаткування в розмірі -269732685 грн.) та уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року (якою визначено від’ємне значення об’єкта оподаткування в розмірі -676179935 грн.), які протиправно не були прийняті відповідачем.

Вважаючи, що показники податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року є правильними, позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Користуючись правом, визначеним п. 50.1 ст. 50 ПК України, 05.10.2012 ПАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" направив в електронному вигляді до відповідача уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року.

Відповідач листом від 10.10.2012 № 5365/10/25-0 повідомив ПАТ "ЗАЗ", що отримані ним уточнюючі декларації не вважаються податковою звітністю у зв’язку із оформленням їх з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: в надісланій декларації не проставлена дата її подання.

19.10.2012 позивачем повторно засобами електронного зв’язку надіслано на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року.

Листом від 25.10.2012 № 5773/10/25-0 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі повідомило ПАТ "ЗАЗ", що отримані уточнюючі декларації не вважаються податковими деклараціями у зв’язку із оформленням їх з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: в надісланих деклараціях не проставлено найменування органу державної податкової служби, до якого подано звітність.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та (або) сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та (або) сплаченого податку.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та (або) посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підпунктом 4.13.6 Методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 № 516, визначено, що у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт; перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків. В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції; імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО; завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту; завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

За приписами пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Пунктом 49.11 зазначеної статті Кодексу встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Разом з тим пунктом 7.6. Методичних рекомендацій встановлено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

В ході судового розгляду справи відповідачем належними доказами не спростовано, що такої квитанції податковим органом сформовано та надіслано позивачеві не було.

Поряд з обумовленим суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/1164/13-а (яка набрала законної сили) визнано протиправною відмову податкового органу прийняти уточнюючі податкові декларації Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року, подані позивачем 05.10.2012; визнано протиправною відмову податкового органу прийняти уточнюючі податкові декларації Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року, подані позивачем 19.10.2012.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням вказаного, подані позивачем 05.10.2012 та 19.10.2012 року уточнюючі декларації з податку на прибуток вважаються поданими відповідно 05.10.2012 та 19.10.2012.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України (в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин), якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

А відтак, позивачем на підставі зазначених норм законодавства при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року правомірно відображено у рядку 06.5 декларації від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 169044984 грн., визначене у розмірі 25 відсотків від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 07 Декларації за 2-4 квартали 2011 року уточнюючої Декларації з податку на прибуток підприємства, реєстраційні номери 9017021033 від 19.10.2012 та 9017001034 від 05.10.2012) (а.с.29-32, 193).

За наведених обставин порушень при заповненні та поданні податкової декларації за три квартали 2012 року позивачем не допущено, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 00002000025. Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 0000200025.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька