Постанова № 50060652, 10.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 року Справа № 904/4308/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В., представник, довіреність №14-167 від 11.06.14;

від відповідача: Власенко Н.В., представник, довіреність №1467/01 від 01.04.15;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі № 904/4308/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 25601813 грн. 40 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.07.2015 року по 10.09.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року (суддя Панна С.П.) з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 20085281 грн. 92 коп. основного боргу, 1561367 грн. 57 коп. пені, 143933 грн. 57 коп. 3% річних, 2688070 грн. 16 коп. інфляційних втрат та 76332 грн. 20 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у стягненні 174007 грн. 69 коп. пені, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі позивач посилається на невиконання судом першої інстанції вимог закону щодо оцінки майнового стану обох сторін, які беруть участь у зобов’язанні, та недоведення винятковості обставин у даній справі.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що згідно п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, скориставшись яким останній на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення. Крім того відповідач зазначає, що, з метою захисту інтересів обох сторін, суд зменшив суму пені не на 90%, як просило державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", а лише на 10%.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.11.2013 року між національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) і державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 436/14-БО-5.

За п.1.1 договору поставки продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Відповідно п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 43177,0 тис. куб. м.

24.04.2014 року сторони уклали додаткову угоду № 2, якою п.2.1 договору виклали у наступній редакції:

“Продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 25268,207 тис. куб. м.”.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ (п.5.1 договору).

За п.5.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 459 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 17%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 2955 грн. 60 коп., крім того ПДВ – 17% - 50 грн. 25 коп., всього з ПДВ – 345 грн. 85 коп.

До сплати за 1000 куб. м природного газу – 3823 грн. 78 коп., крім того ПДВ – 17% - 650 грн. 04 коп., всього з ПДВ – 4473 грн. 82 коп.

11.12.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 7 до договору купівлі-продажу природного газу від 20.11.2013 року № 436/14-БО-5, якою з 01.12.2014 року пункт 5.2 договору викладено у наступній редакції:

“Ціна за 1000 куб. м газу становить 5900 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 366 грн. 70 коп., крім того ПДВ – 20% - 73 грн. 34 коп., всього з ПДВ – 440 грн. 04 коп.

До сплати за 1000 куб. м природного газу – 6384 грн. 70 коп., крім того ПДВ – 20% - 1276 грн. 94 коп., всього з ПДВ – 7661 грн. 64 коп.”.

Згідно п. 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

У відповідності з п. 3.3 договору приймання – передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання – передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов’язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 11 договору).

На виконання договору купівлі-продажу природного газу продавець у період з січня 2014 року по червень 2014 року та з жовтня по грудень 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 95754839 грн. 47 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 31.01.2014 року на суму 14025943 грн. 49 коп., від 28.02.2014 року на суму 15644835 грн. 16 коп., від 31.03.2014 року на суму 9232969 грн. 94 коп., від 30.04.2014 року на суму 5347064 грн. 77 коп., від 31.05.2014 року на суму 400042 грн. 44 коп., від 30.06.2014 року на суму 158921 грн. 62 коп.,від 31.10.2014 року на суму 2777299 грн. 19 коп., від 30.11.2014 року на суму 17061251 грн. 63 коп., від 31.12.2014 року на суму 31106511 грн. 23 коп. (а.с.29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37).

У відповідності з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не здійснив повну оплату отриманого природного газу у строки, обумовлені договором.

Із загальної заборгованості у сумі 95754839 грн. 47 коп. відповідачем сплачено лише 75669557грн. 55 коп., у зв’язку з чим борг за отриманий природний газ станом на 23.03.2015 року, за розрахунком позивача, становить 20085281 грн. 92 коп.

Відповідач наявність заборгованості за договором від 20.11.2013 року № 436/14-БО-5 не заперечує, у зв’язку з чим вимога позивача про стягнення основного боргу у сумі 20085281 грн. 92 коп. обґрунтовано визнана судом першої інстанції такою, що підлягає задоволенню.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення річні за період з 15.02.2014 року по 23.03.2015 року, сума яких дорівнює 144493 грн. 28 коп., та інфляційні втрати за період з лютого 2013 року по лютий 2015 року, сума яких складає 3631961 грн. 31 коп.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат щодо зобов'язань грудня 2014 року позивачем не враховано проведені відповідачем оплати боргу, внаслідок чого інфляційні втрати нараховані на борг в сумі 31106511 грн. 23 коп., тоді як повинні обчислюватися виходячи з суми боргу 20085281 грн. 92 коп., а при здійсненні розрахунку 3% річних та пені за зобов'язаннями листопада 2014 року позивачем не враховано послідовність здійснення платежів відповідачем, що призвело до завищення нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог - інфляційних втрат в сумі 2688070 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 143933 грн. 57 коп.

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача сума пені за прострочення виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого природного газу складає 1740076 грн. 89 коп. Після перевірки судом апеляційної інстанції встановлено, що визначена судом першої інстанції сума пені 1734852 грн. 86 коп. є правильною.

23.06.2015 року державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" подало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просило зменшити заявлену позивачем суму пені на 90% (а.с. 59-61).

Судом першої інстанції частково задоволено клопотання державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та зменшено суму нарахованої пені на 10%, тобто із 1734852 грн. 86 коп. судом стягнуто 1561367 грн. 57 коп.

В силу ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції враховано інтереси сторін та правомірно зменшено суму пені на 173485 грн. 29 коп.

Відповідно пояснень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву від 23.06.2015 року, державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" є державним підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Відповідач зазначає, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, причиною якого є той факт, що до 01.10.2013 року основним споживачем теплової енергії, яка виробляється державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", було КПТМ “Криворіжтепломережа”, а з 01.10.2013 року – населення.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки станом на 01.08.2015 року державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" має дебіторську заборгованість за теплову енергію в сумі 903681,5 тис. грн., з яких:

98234,0 тис. грн. – заборгованість населення;

6513,5 тис. грн. – заборгованість ЖБК;

959,2 тис. грн.. – пільги, субсидії;

10632,5 тис. грн.. – заборгованість бюджетних установ;

767134,6тис. грн.. – заборгованість КПТМ “Криворіжтепломережа”;

20207,7 тис. грн. – заборгованість інших споживачів (а.с. 112).

Відповідач зазначає, що тарифи на теплоенергію, встановлені НКРЕ, є збитковими, а з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, встановлено, що визначені тарифи є не лише нерентабельними, а й не покривають затрати на виробництво теплової енергії без врахування витрат на транспортування та постачання.

Відповідач також зазначає, що 18.06.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу». Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено реєстр нормативів перерахування коштів. У відповідності до даного реєстру 100% коштів від населення та 100% коштів, сплачених бюджетними установами та іншими споживачами за надану теплову енергію, перераховуються на спеціальні рахунки гарантованого постачальника природного газу.

Також на підтвердження збитковості підприємства державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" надано баланс (звіт про фінансові стан) на 31 грудня 2014 року, згідно якого непокритий збиток підприємства складає 843223 тис. грн. (а.с. 70) та баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2015 року, згідно якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) підприємства складає 902402 тис. грн. (а.с. 114-115).

Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" вживаються заходи щодо зменшення дебіторської заборгованості. Згідно наданої відповідачем інформації про позовну роботу з боржниками підприємством у 2014 році з фізичними особами укладено 259 договорів про реструктуризацію боргу на суму 1257,8 тис. грн.; до судів подано 1969 позовів на суму 441375,8 тис. грн., розглянуто судом 1610 позовів на суму 424834,5 тис. грн., при цьому за рішеннями судів всього надійшло коштів 97600,4 тис. грн. Станом на 01.08.2015 року державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" укладено з фізичними особами 27 договорів на реструктуризацію боргу на суму 149,5 тис. грн.; до судів подано 511 позовів до юридичних та фізичних осіб на суму 26212,5 тис. грн., розглянуто судами 135 позовів на суму 13960,1 тис. грн.; надійшло коштів за судовими рішеннями – 7112,2 тис. грн., на виконанні у державній виконавчій службі перебувало 1313 виконавчих документа на загальну суму 6103,3 тис. грн., з яких станом на 01.08.2015 року стягнуто 805,8 тис. грн., що становить 13,20% від суми, на яку виконавчі документи перебували на виконанні державної виконавчої служби (а.с. 113).

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано інтереси публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та не взято до уваги негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання зобов’язання відповідачем.

З такими доводами позивача колегія суддів не погоджується з огляду на те, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження свого скрутного фінансового становища.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не надано жодних фінансових та бухгалтерських документів, зокрема, баланс річний (звіт про фінансовий стан підприємства), звіт про фінансові результати річний (звіт про сукупний дохід), зворотно-сальдову відомість за певний період (баланс), що характеризують його фінансовий стан.

В силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи специфіку діяльності державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" і те, що відповідач сплатив позивачеві частину боргу за спожитий у спірному періоді газ, судом першої інстанції обґрунтовано зменшено суму пені за порушення відповідачем грошового зобов’язання на 173485 грн. 29 коп., тобто визначено до стягнення 1561367 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 року у справі № 904/4308/15 залишити без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 10.09.15р.