ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2015 року Справа № 904/2580/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач)
суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Родіонов В.О., представник, дов. № 131-01/15 від 22.01.15
від відповідача: Притула В.І., представник, дов. № 228, від 17.01.15
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Ліон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015р. у справі № 904/2580/15
за позовом: Приватного підприємства "Компанія Ліон", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 19.08.2015р. розгляд апеляційної скарги, за клопотанням відповідача , продовжено на 15 днів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.15р. у справі № 904/2580/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що до ліквідаційної маси включається майно, яке складає активи банку. Чинне законодавство України не містить заборони щодо включення спірної грошової суми до ліквідаційної маси. Повернення цих коштів, в силу положень п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неможливо з дня введення тимчасової адміністрації.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що:
- суд дійшов помилкового висновку, що вимога до відповідача про повернення коштів була отримана останнім лише 11.11.2014 р., тобто після введення режиму тимчасової адміністрації, оскільки в матеріалах справи, є докази які підвереджують звернення, на вимогу Апелянта, Банка платника АТ «УкрСиббанк» про повернення платежу 05.09.2014 р. та 08.09.2014 р. року. (Лист № 104 від 05.09.2014 р., Лист № 53/2-981/909 від 01.12.2014 р.);
- судом без достатніх правових підстав, при відсутності належних доказів, зроблено висновок щодо акцептування Відповідачем кредиторських вимог Апелянта в розмірі 410 000,00 грн. та включення їх в сьому чергу. Як свідчать матеріали справи Відповідачем ні Апелянту, ні в судових засідання жодного разу не надавилися докази зазначено акцептування таких вимог Апелянта. До теперішнього часу Відповідачем не надано доказів включення суми 410 000 грн. в реєстр вимог кредиторів або повернення таких вимог Апелянту;
- судом не надано належної правової оцінки щодо застосування міжнародної практики, на яку спирався Позивач, а саме щодо прецедентної практики Європейського суду з прав людини (п. 38 Рішення Суду у справі «Полтораченко проти України» від 18.01.2005р.) застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., яка (практика) відповідно до ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., ст. 46 Конвенції (Статтею 14 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р. гарантована реалізація прав, передбачених Конвенцією (в тому числі - мирного володіння майном (ст. 1 Першого протоколу), без жодної дискримінації за будь-якою з ознак); п. 65 Рішення від 16.04.2002р. у справі «АТ Данжвіля проти Франції»: ,,Таким чином, не дослідження вищезазначених фактів та доказів призвело до винесення неправосудного рішення та призвело до порушення не тільки права власності Позивача, але й права та інтересу ТОВ «ЛІОН РЕСАЙКЛІНГ ЮКРЕЙН», яке не має безпосередніх правовідносин із Відповідачем, а отже - і не могло б набути статусу його кредитора у ліквідаційній процедурі згідно із ч. 1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Така позиція суду утворює загрозу неотримання безпідставних коштів ані Позивачем, ані ТОВ «ЛІОН РЕСАЙКЛІНГ ЮКРЕЙН», які не є ані кредиторами, ані вкладниками банку Відповідача;
- відповідач не є власником грошових коштів на рахунку №3720 «Кредитові суми для зясування», отже, не може та не міг ними розпоряджатися в сенсі поняття Активів банку, оскільки отримані грошові кошти Відповідач зберіг безпідставно. Активи банку відображаються в активі балансу банку та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банку, надані кредити юридичним і фізичним особам, надані міжбанківські кредити, державні облігації, цінні папери, вкладення у факторингові та лізингові операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність та ін.
Відповідно до Постанови Правління НБУ N 191 від 17.06.97 «План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» 3720 не є розподільчим не транзитним, а є спеціальним рахунком, що не дає право банку на його розпорядження для подальшого отримання прибутку, та відповідно кошти на цьому рахунку не є активами банку. Відповідач за утримання спірних коштів, включених до ліквідаційної маси, не отримав жодного прибутку, в тому числі й комісія за безпідставне отримання грошових коштів Апелянта. Тобто, грошові кошти, що безпідставно утримуються на рахунку №3720 «Кредитові суми для зясування» Відповідачем та включені до ліквідаційної маси банку та не є активами банку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач та його представник в судовому засіданні вказали, що грошові кошти надійшли 05.09.2014р. на рахунок ТОВ «ЛІОН РЕСАЙКЛІНГ ЮКРЕЙН», який 11.09.2014р. був закритий за заявою клієнта. Тому вказану суму було зараховано на рахунок 37203001007001 з призначенням платежу «Кредитові суми до зясування». 17.09.2014р. в ПАТ «АКТАБАНК» запроваджену тимчасову адміністрацію, а 16.01.2015р. розпочато процедуру ліквідації, про що було опубліковано 22.01.2015р. «Голос України».
29.01.2015р. позивач використав своє право кредитора банку та звернувся до відповідача з кредиторськими вимогами на суму 410 000 грн. Вимоги позивача акцептовані уповноваженою особою Фонду та включені в 7 чергу.
Згідно ч.2 ст.50 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до ліквідаційної маси банку включається будь-яке рухоме та нерухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).
Відповідно до п.4.21 глави 4 «Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України». затвердженого постановою Правління НБУ від 20.03.1998р. № 114, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Отже до реєстру акцептованих вимог кредиторів включається вся сума грошових коштів, що обліковувалась на поточних рахунках кредиторів станом на 16.01.2015р. день початку ліквідаційної процедури, у тому числі до балансу увійшли і спірні кошти апелянта.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що кошти на рахунках банку є саме активами банку. повернення яких неможливо з дня початку процедури ліквідації банку. Просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задовлення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.
Між приватним підприємством "Компанія Ліон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліон Ресайклінг Юкрейн" укладено договір зворотної фінансової допомоги №0102 від 01.02.2014 року, на підставі якого позивач отримав від ТОВ "Ліон Ресайклінг Юкрейн" грошові кошти та зобовязаний був повернути протягом року.
05.09.2014 року, на виконання умов Договору позивач, з свого поточного рахунку №26001509657800 відкритого у АТ "УкрСиббанк", платіжним дорученням №180 від 05.09.2014р. перерахував кошти в сумі 410 000 грн. 00 коп. на банківський рахунок ТОВ "Ліон Ресайклінг Юкрейн" №26002001305357, відкритий в ПАТ "АктаБанк", з призначенням платежу: "зворотньо фінансова допомога згідно Дог.№0102 від 01.02.14 р., в т.ч. без ПДВ" ( а.с. 29).
Грошові кошти в розмірі 410 000 грн. 00 коп. не були зараховані відповідачем на вказаний позивачем банківський рахунок ТОВ "Ліон Ресайклінг Юкрейн", у звязку з закриттям останнім рахунку 11.08.2014р. Дані кошти були зараховані відповідачем на рахунок 37203001007001 з призначенням платежу "Кредитові суми для з'ясування".
Після того як позивачу стало відомо про закриття рахунку, він листом від 05.09.2014р. № 104 звернувся до свого банку з вимогою про повернення коштів. В свою чергу АТ «УкрСиббанк» направив електронне повідомлення №49/2-981/833 від 08.09.2014р., яким повідомив відповідача про помилковість здійсненої операції та просив повернути платіж в сумі 410 000 грн. на розрахунковий рахунок позивача
18.09.2014 року позивач звернувся до Національного банку України з листом щодо неповернення ПАТ "АктаБанк" помилково перерахованих грошових коштів.
НБ України листом від 30.10.2014р. повідомив позивача про запровадження в ПАТ "АктаБанк" тимчасової адміністрації з 17.09.2014 та неможливість втручання Національного банку України в діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом від 11.11.2014, позивач звернувся до уповноваженої особи від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АктаБанк" з проханням повернути помилково перераховані грошові кошти.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АктаБанк" повідомила позивачу, що кошти у сумі 410 000,00грн., які надійшли за платіжним дорученням №180 від 05.09.2014, обліковуються у банку на рахунку 3720 "Кредитові суми до з'ясування" та що відповідно до вимог ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не здійснюється.
На підставі постанови правління Національного банку України від 16.09.2014 №576 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "АктаБанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 №90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АктаБанк", згідно з яким з 17.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці до 17.12.2014, а рішенням від 15.12.2014 №144 термін дії продовжено строком до 17.01.2015.
15.01.2015р. Правлінням НБУ прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АктаБанк»
16.01.2015 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №6 в ПАТ "АктаБанк" розпочато процедуру ліквідації. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АктаБанк" призначено Приходько Ю.В.
29.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з кредиторськими вимогами на суму 410 000,00грн.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду про зобов'язання ПАТ "АктаБанк" повернути грошові кошти за платіжним дорученням №180 від 05.09.2014 в сумі 410 000,00грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 зобов'язано ПАТ "АктаБанк" повернути грошові кошти за платіжним дорученням №180 від 05.09.2014 в розмірі 410 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування на поточний рахунок приватного підприємства "Компанія Ліон" 410 000 грн. 00 коп., як безпідставно отриманих грошових коштів. Рішення набрало законної сили.
В звязку з невиконанням рішення суду та не поверненням грошових коштів, 16.03.2015р. старшим державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Григорчук П.В. розглянута заява ПП "Компанія "Ліон" про примусове виконання наказу господарського суду №904/566/15 від 02.03.2015 та винесено постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №46866475.
24.03.2015 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №904/566/15 від 02.03.2015 у зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, а наказ господарського суду направлений до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач звернувся з позовом до суду на дії ПАТ «Актабанк» щодо неповернення помилково перерахованих грошових коштів.
Просить виключити грошові кошти у сумі 410 000,00грн., які знаходяться на рахунку банку "До з'ясування", з ліквідаційної маси.
Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, позивач 05.09.2014р., до введення процедури тимчасової адміністрації, ініціював переказ коштів на рахунок ТОВ "Ліон Ресайклінг Юкрейн" в банку відповідача, який (рахунок) на той час був закритий.
ПАТ «АктаБанк», отримавши кошти, зобовязаний був діяти відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів», «Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22.
Відповідно до ч.2 п.22.6 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів», відповідач у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
Згідно п.п.2.31- 2.33. «Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті», банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.
Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.
Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. …
Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. …
Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.
Таким чином, отримавши кошти в сумі 410 000 грн. та зарахувавши їх на рахунок «Кредитові суми до зясування», у звязку з відсутністю в банку отримувача рахунку, зазначеного в розрахунковому документі як рахунок отримувача і, не маючи наміру уточнювати номер рахунку, оскільки не звертався до банку платника, відповідач зобовязаний був повернути кошти не пізніше 06.09.2014р.
Однак банк в порушення вимог законодавчих актів цього не зробив і залишив кошти на рахунку без будь-яких законних підстав.
Тому дані кошти є безпідставно отриманими.
17.09.2014р. В ПАТ «АктаБанк» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Відповідно до п.1 ч.5, п.5 ч.6, ч.7 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон), під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Кошти, що надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача мають бути повернуті банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, як до так і під час дії тимчасової адміністрації банк зобовязаний виконувати операції з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, а у разі неможливості встановити належного отримувача повернути кошти банку, що обслуговував платника.
Згідно ч.ч.1., 2 ст.50 Закону, з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.
До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.
Колегія суддів звертає увагу, що до ліквідаційної маси включаються активи, які належать саме банку.
Відповідно до ст.2 «Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України», затвердженого постановою Правління НБУ № 114 від 20.03.1998р., активи банку це накопичені протягом діяльності банку ресурси, які в майбутньому приносять економічну вигоду та призводять до припливу грошових коштів в банківську установу.
Згідно «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженої постановою Правління НБУ України № 280 від 17.06.2004р., рахунок № 3720 на якому обліковуються кошти в сумі 410 000 грн. є пасивним рахунком і призначається для обліку сум, які на час надходження не можуть бути зараховані на відповідні рахунки за призначенням через відсутність необхідних реквізитів у документах і знаходяться до зясування отримувачів коштів. Після зясування фактичного одержувача та отримання підтвердження від банку-корепондента списуються на його рахунок, або у разі якщо підтвердження не надходить повертаються платнику.
Таким чином банк не може користуватися коштами, що знаходяться на рахунку № 3720 і ці кошти не є ресурсами, накопиченими протягом діяльності банку і не можуть бути використані банком в своїй діяльності для отримання економічної вигоди та призвести до припливу грошових коштів.
А відтак дані кошти не є активами банку і не можуть включатися до ліквідаційної маси.
Господарський суд неправильно застосував норми матеріального права у звязку з чим дійшов і неправильного висновку про законність включення спірної суми до ліквідаційної маси та неможливості повернення коштів з дня введення тимчасової адміністрації.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Витрати з судового збору покласти на відповідача.
На підставі викладеного керуючись ст..ст.101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Ліон" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015р. у справі № 904/2580/15 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Зобовязати Публічне акціонерне товариство «АктаБанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул..Шевченка, буд. 53, ідентифікаційний код 35863708) виключити з ліквідаційної маси грошові кошти в сумі 410 000 грн., які обліковувалися на рахунку № 372003001007001 «Кредитові суми для зясування».
Стягнути з Публічне акціонерне товариство «АктаБанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул..Шевченка, буд. 53, ідентифікаційний код 35863708) на користь Приватного підприємства «Компанія Ліон» (49038, м. Дніпропетровськ, вул.. Курчатова, буд. 10, оф.621, ЄДРПОУ 34498292) 1 827 грн. витрат з судового збору.
Повний текст постанови складено 09.09.2015р.
Головуючий: ___ С.Г. Антонік
Судді: ___ Л.О.Чимбар
___ Л.В.Чоха
Судове рішення № 50060587, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 07.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/2580/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: