Рішення № 50060102, 07.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р.

Справа № 922/3678/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельне підприємство "Торгсервіс", с. Подвірки

до

Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", м. Харків

про

зобов'язання надати документи

за участю представників сторін:

позивача - Репетун К.В., довіреність №1 від 19.09.2014р.;

відповідача - Кабанової М.В. довіреність №26 від 20.05.15 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельне підприємство "Торгсервіс" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.08.15 р., до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", в якій позивач просить зобов'язати відповідача надати документи, які необхідні для зняття заборони на відчудження нерухомого майна - нежитлової будівлі, майстерні хімзахисту в літ. "А-1" загальною площею 629,9 кв.м., розташованої за адресою: с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області, вул. Набережна. Також позивач просить зобов'язати ПАТ "Реал - банк" повернути ТОВ "ТЗП "Торгсервіс" правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі, майстерні хімзахисту в літ. "А-1" загальною площею 629,9 кв.м, розташованої за адресою: с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області, вул. Набережна, зокрема: договір купівлі - продажу від 18.11.2004 р. прошитий з протоколом №1-217/04 від 11.11.2004 р., з витягом з Державного реєстру правочинів від 18.11.2004 р., з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером №6200357 від 13.01.2005 року та технічний паспорт, інв. справа №74144, реєстровий №6578.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до: 17 серпня 2015 р. о 10:15; 07 вересня 2015 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2015 року прийняті уточнення позовних вимог та розгляд справи продовжено з урахуванням цих змін. Клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 09 вересня 2015 року. Розгляд справи відкладено на "31" серпня 2015 р. о 10:45.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, про що надав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких відповідач зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. В забезпечення виконання позивачем, як позичальником за кредитним договором відповідач прийняв в іпотеку належні позивачу нежитлові приміщення. Оскільки позивачем умови кредитного договору не виконані та заборгованість перед відповідачем не сплачена, відповідач вирішив задовольнити вимоги за основним зобов'язанням кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області було зареєстровано право власності на предмет іпотеки за відповідачем. В подальшому позивач звернувся до суду із даною позовною заявою щодо зобов'язання відповідача надати документи на нежитлову будівлю, яка була предметом іпотеки. Одночасно позивачем подано позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області з вимогою про скасування рішення, яким було зареєстровано право власності за позивачем ПАТ "Реал - банк" на предмет іпотеки. За таких обставин, на думку відповідача позивач вчиняє дії щодо уникнення відповідальності перед відповідачем щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

19.11.2012 р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) був укладений договір про надання кредитної лінії №1416/09-2- 08 (далі по тексту кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит з максимальним лімітом 500000,00 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Позивач вказує про належне виконання зобов'язань зі сплати кредитної заборгованості до березня 2014 р. 03.03.14 р. позивачем було виписано платіжне доручення №44 на суму 11000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, але вказане платіжне доручення було повернуто на адресу позивача без виконання, у зв'язку із призначенням у ПАТ "Реал - Банк" тимчасової адміністрації, яке отримано відповідачем 07.03.14 р., про що свідчить штамп ПАТ "Реал банк" на даному листі.

31.03.14 р. позивачем направлено на адресу відповідача лист №31/03-01 від 31.03.14 р. із повідомленням про невиконання платіжного доручення №44 від 03.03.14 р. та направлено платіжне доручення №48 від 31.03.14 р. на сплату відсотків за березень 2014 р. у розмірі 2075,73 грн., згідно кредитного договору.

Листом від 12.03.2014 р. № 08-107/670 Уповноважена особа Фонду гарантування внесків фізичних осіб Кадиров В.В. на запит позивача повідомив останньому про те, що у зв'язку із визнанням ПАТ "Реал Банк" несплатопроможним починаючи з 03.03.14 р. в ПАТ "Реал Банк" запроваджується тимчасова адміністрація відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №10 від 28.02.14 р. "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації". Також відповідач зазначив, що ТОВ "ТЗП" Торгсервіс", як юридична особа є кредитором ПАТ "Реал Банк" (в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), тому відповідач повідомив позивача проте, що не може порушити вимог вказаної статті та виплатити позивачу як юридичній особі суму коштів, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно ст. 574 Цивільного кодексу України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України , іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно п.3.1. кредитного договору, в якості забезпечення виконання позивачем (позичальником) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, виступає іпотечний договір та договір застави товарів в обороті та переробці.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором відповідач згідно з іпотечним договором, прийняв в іпотеку належні позивачу (позичальнику):

- нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-3, 5-14 в літ. "А-5", загальною площею 238,3 кв.м., розташовані за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 228-Б;

- нежитлову будівлю, майстерню хімзахисту в літ. "А-1", загальною площею 626,9 кв. м., що розташована за адресою: с. Подвірки, Дергачівського району Харківської області, вул. Набережна,6а. Документи на предмет іпотеки були передані відповідачу за актом прийому передачі від 19.11.11 р. на виконання вимог іпотечного договору укладеного в забезпечення виконання кредитного договору.

Згідно п. 6.6. кредитного договору, відповідач (банк) має право вимагати від позивача (позичальника) (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором, у випадках, які визначаються згідно з цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника, а саме: позичальник прострочив свої зобов'язання щодо повернення кредиту та / або процентів за користування кредитом щонайменш на один місяць.

Оскільки позивачем не сплачено заборгованість за кредитним договором та прострочено свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на один календарний місяць (відповідно до умов кредитного договору), ПАТ "РЕАЛ БАНК" задовольнив свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і звернувся 29.10.2014 р. до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області.

29.10.2014р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області за ПАТ "РЕАЛ БАНК" було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-3, 5-14 в літ. "А-5", загальною площею 238,3 кв.м., розташовані за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 228-Б.

Згідно довідки ПАТ "Реал Банк" від 02.03.15 р. у позивача відсутня заборгованість за договором про надання кредитної лінії №1416/09-2-08 від 19.11.2012 р.

Позивач - ТОВ "ТЗП" Торгсервіс" звернувся до Харківського адміністративного суду із позовом до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про: визнання протиправними дій Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області щодо прийняття рішення Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області від 29.10.14 р., яким було зареєстровано право власності за ПАТ "Реал банк" на нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-3, 5-14 в літ. "А-5", загальною площею 238,3 кв.м., розташовані за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 228-Б та про скасування зазначеного рішення ( адмінстративна справа №820/6518/15).

Постановою Національного банку України № 295 від 21.05.2014 р. відкликано банківську ліцензію ПАТ "Реал Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування внесків фізичних осіб від 21.05.2014 року № 34 розпочато ліквідацію ПАТ "Реал Банк" з відшкодування з боку Фонду коштів за вкладами з 21.05.2014 р. Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Реал Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 від 16.12.2014 р. призначено з 17.12.2014 р. Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Реал Банк" Федорченка Андрія Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 94 від 05.05.2015 р. продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Реал Банк" строком на один рік до 20.05.2016 р. включно.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб'", Фонд набуває право кредитора банку на всю суму, що належить відшкодуванню вкладникам такого банку відповідно до цього Закону на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а також на суму нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду. Фонд також набуває прав кредитора на суму сплачених Фондом витрат, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також на суму цільової позики, наданої банку протягом дії тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов’язаний подати протягом п’яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом, обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач не позбавлений звернення до відповідних органів із письмовою вимогою про реєстрацію припинення іпотеки, а задоволення даного позову при скасуванні Харківським окружним адміністративним судом реєстрації права власності за відповідачем на нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-3, 5-14 в літ. "А-5", загальною площею 238,3 кв.м., розташовані за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 228-Б у справі №820/6518/15 може призвести до порушення інтересів держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, права якого, як кредитора ПАТ "Реал Банк", будуть порушені неможливістю здійснити реалізацію майна та задовольнити вимоги добросовісних вкладників та інших кредиторів ПАТ "Реал Банк", відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.09.2015 р.

Суддя

Ю.В. Светлічний