Рішення № 50059885, 09.09.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2015

Справа № 920/1062/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія

“ІНГО Україна”, м. Київ;

до відповідача: Приватного підприємства “Сумитрансекспедиція”, м. Суми;

про відшкодування шкоди у порядку регресу,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 14 269 грн. 94 коп. заборгованості, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надіслав факсограму, в якій просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі від 13.07.2015 була направлена на адресу відповідача, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а. с. 93).

В дане судове засідання відповідач не прибув, правом подати додаткові заперечення проти вимог позивача, контррозрахунок або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:

16.08.2013р. на а/д Київ - Харків - Довжанський, водій Заплотний Сергій Миколайович (поліс цивільної відповідальності № АС/2183207) керуючи автомобілем «Вольво» (д/н ВМ8342АР), що належить ПП «Сумитрансекспедиція» здійснив зіткнення з автомобілем «Schmitz» (д/н АА1544ХО ), що належить ТОВ ЛАА Транс під керуванням Григорьєва Віктора Миколайовича, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ДТП сталася в результаті порушення водієм Заплотним Сергієм Миколайовичем вимог правил дорожнього руху України, що підтверджується довідками ОДАІ про ДТП та постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.09.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" та ТОВ ЛАА Транс було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 250548108.13 від 08.07.2013 За даним договором постраждалий автомобіль був застрахований від ризику автоаварії. Дорожньо-транспортна пригода за умовами договору страхування є страховим випадком, із настанням якого виникає обов'язок страховика сплатити страхове відшкодування.

Позивач в позові зазначає, що після настання страхового випадку страхова компанія виплатила страхове відшкодування у розмірі 64 269 грн. 94 коп.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП Страхувальнику, було складено звіт № 137 - 13 від 01.10.2013 відповідно до якого вартість матеріального збитку склала 65 807,04 грн.

За умовами договору страхування страховик відшкодовує вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля. На підставі рахунку - фактури № 130820 від 20.08.2013 ТОВ «Транспеле Компанія» була оплачена вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля за вирахуванням франшизи у розмірі 1 253 грн. 83 коп. та було виплачено сума у розмірі 64 269 грн. 94 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Таким чином на умовах договору страхування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 64 269 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування": "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток".

Відповідно до ст. 1166 ЦК України: "шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала".

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України "шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом".

Враховуючи той факт, що автомобіль «Вольво» ( д/н ВМ8342АР ) та відповідальність особи допущених до керування автотранспортом було застраховано у СК «Перша» за страховим полісом № АС/2183207) відповідно до ліміту відповідальності 50 000 грн., франшиза - 0 грн. ПрАТ «АСК «Інго Україна» звернулася до відповідача з відповідною претензією № 103083 від 28.01.2014.

03.09.2014 Страхова компанія «Перша» сплатила страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн. відповідно до ліміту відповідальності згідно полісу АС/2183207.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.1172 ЦК України «Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків».

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 р. передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків, незалежно від того, постійно, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, 64 269,94 грн. (фактична сума виплачена страхувальнику) - 50 000 грн. (сума виплачена СК «Перша») =14 269, 94 коп.).

Відповідно інша частина боргу, а саме, 14 269 грн. 94 коп. покладається на особу, вину в заподіяні шкоди (відповідача).

Позивач в позовній заяві зазначає, що в досудовому порядку відповідачу була направлена претензія № 3680 від 04.09.2014, однак відповідач відповіді щодо даної претензії не надав.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування” відповідно до вимог яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регрессу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов’язати особу, яка спричинилазбитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення речі.

Позивач зазначає, що у встановлений законодавством строк йому не було виплачено відповідачем страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 269 грн. 94 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Приватного підприємства “Сумитрансекспедиція” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, б. 19, код 14006940) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код 16285602) 14 269 грн. 94 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.09.2015.

СУДДЯ Ю. А. ДЖЕПА