Рішення № 50059794, 14.01.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 Справа №917/2454/13

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд", вул. Сімферопольська, 21, к.405-Б, м. Дніпропетровськ, 49000

до Приватного підприємства "Будівельна фірма Євростиль", бульвар Б.Хмельницького, 12Б, к6, м. Полтава, 36004

про стягнення 8492,11 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача: Ровний В.О., довіреність від 24.12.2013 року № 1;

від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10779,52 грн., з яких: 8186,15 грн. – основний борг; 818,62 грн. – штраф, 1468,79 грн. – пеня, 305,96 грн. – 3 % річних за договором поставки № 08/08-25 П від 08.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості та підстави для нарахування штрафу, пені та річних.

Позивач позов підтримує, заявою від 14.01.2014 року зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу з відповідача, вказавши нову ціну позову 8492,11 грн., з яких: 8186,15 грн. – основна заборгованість, 305,96 грн. – 3% річних.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 14.01.2014 року приймається господарським судом.

За п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 8492,11 грн.

Відповідач в засідання не з'явився, ухвала, яка направлялась йому на юридичну адресу, була повернута органом зв'язку як неотримана адресатом з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховується, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Таким чином, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином (див. ч. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивачем у серпні 2012 року був переданий відповідачу у власність, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 8186,15 грн.

Передача товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними № РБ-0002600 від 10.08.2012 року, №РБ-0002601 від 10.08.2012 року, №РБ-0002667 від 14.08.2012 року (а.с. 16-18), а також виданою відповідачем довіреністю на отримання матеріальних цінностей від позивача (а.с. 19), в них сторонами також узгоджена ціна, кількість, асортимент товару.

Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості.

При розгляді справи по суті судом приймається до уваги, що як на підставу позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки № 08/08-25/П від 08.08.2012 року щодо оплати отриманого товару (а.с. 8-13).

Предметом цього договору є "товар", в той же час, конкретизація про який саме товар йдеться в тексті договору відсутня. Так, згідно п. 2.1. договору "вартість товару визначається прейскурантом цін постачальника вказаного в додатку № 1, який являється невід’ємною частиною договору поставки", тобто в додатку № 1 повинне бути найменування товару (відображатися предмет договору поставки).

На вимогу суду позивачем було надано додаток №1 до договору, який підписаний в односторонньому порядку позивачем. В силу норм ЦК України, суд не приймає його як доказ узгодження найменування та вартості товару за договором №08/08-25П від 08.12.2012р., оскільки додаток до договору повинен бути узгоджений обома сторонами. Також, позивач не надав письмових заявок відповідача на поставку товару, оформлених у відповідності до п.п.3.3, 3.4 договору. Крім цього, жодна із видаткових накладних не містять посилання на передачу товару в рамках договору.

Таким чином, суд не приймає договір 08/08-25/П від 08.08.2012 року, як доказ, на якому ґрунтуються позовні вимоги.

У той же час господарський суд враховує, що дії сторін (документально підтверджена передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати продукції витікає з положень Цивільного Кодексу України, правової позиції Вищого господарського суду України, і, враховуючи наведені вище положення, строк виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за отриманий товар настав.

Докази виконання відповідачем обов’язку сплатити вартість отриманого товару в матеріалах справи відсутні.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов’язання, вимоги позивача про стягнення 305,96 грн. 79 коп. - 3% річних за період з 21.08.2012 року по 18.11.2013 року суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки при перевірці судом не було виявлено їх завищення з боку позивача (перевірка розміру нарахування 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт").

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманої продукції.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за переданий товар, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість в розмірі 8186,15 грн., 3% річних в сумі 305,96 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма Євростиль", бульвар Б.Хмельницького, 12Б, к6, м. Полтава, 36004, код ЄДРПОУ 34204499 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РКЦ-Буд", вул. Сімферопольська, 21, к.405-Б, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 35863210: 8186 грн. 15 коп. – основного боргу; 305 грн. 96 коп. – 3% річних; 1720 грн. 50 коп. – судового збору.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя І.І.ПУШКО