ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2015 р. Справа № 911/5445/14
За позовом Державного підприємства “Енергоринок”
до Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”
про стягнення 793 475, 12 грн
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Деревинська О.М. (дов. № 01/44-743Д від 25.12.2014);
від відповідача Данилевська С.А. (дов. № 17 від 26.03.2015).
Обставини справи:
Державне підприємство “Енергоринок” (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (далі – відповідач) про стягнення 793 475,12 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов пункту 6.3. договору № 3/08-ЕЕ/469501 від 15.05.2008 відповідачем в січні-вересні 2014р. належним чином не виконані умови щодо строків та розміру подекадної оплати купованої електроенергії, у зв’язку з чим позивачем нарахований штраф в розмірі 793 475,12 грн, який позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку на підставі п. 6.3.2. договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2015 у справі № 911/5445/14 (суддя Конюх О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 вказане рішення господарського суду Київської області від 17.02.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2015 рішення господарського суду Київської області від 17.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 у справі № 911/5445/14 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.
25.06.2015 господарським судом Київської області одержано матеріали справи № 911/5445/14 разом із супровідним листом Вищого господарського суду України № 05-22/162 від 18.06.2015.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2015 справу № 911/5445/14 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2015 (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.08.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2015 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 04.09.2015.
04.09.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 20617/15 від 04.09.2015) про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату до отримання від позивача результатів розгляду пропозицій, які викладені в проекті додаткової угоди до договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2015, укладеного між ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Енергоринок».
У судовому засіданні 04.09.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та заперечив проти продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, спростувавши факт розгляду позивачем пропозицій відповідача, які викладені в проекті додаткової угоди до договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2015.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення представника позивача, вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відсутність у суду повноважень на повторне продовження строку розгляду спору, а також приймаючи до уваги, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та наявність всіх матеріалів у справі, необхідних для вирішення спору по суті та те, що представник позивача спростував факт розгляду позивачем пропозицій відповідача, які викладені в проекті додаткової угоди до договору № 3/08-ЕЕ/4695/01 від 15.05.2015, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 04.09.2015 представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
15.05.2008 між ДП “Енергоринок” (ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством “Укренерговугілля” (ЕК), правонаступником якого є ДП “Регіональні електричні мережі”, укладено договір № 3/08-ЕЕ/4695/01, згідно якого ДПЕ зобов’язується продавати, а ЕК зобов’язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 3.2. договору ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до цього договору “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку”. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.
Відповідно до п. 3.3. договору плата за передачу електричної енергії, яку ЕК купує у ДПЕ, магістральними та міждержавними електричними мережами та плата за диспетчерське управління виробництвом і передачею електричної енергії враховуються ДПЕ при формуванні відповідно до Правил Оптового ринку електричної енергії України середньозваженої за розрахунковий місяць оптової ринкової ціни на купівлю електроенергії ЕК у ДПЕ. ДПЕ забезпечує надання ЕК диспетчерських послуг та послуг з передачі електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами. ДПЕ погоджується, що при повній поточній оплаті вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ здійснюватиме всі необхідні заходи з забезпечення передачі електроенергії до точок поставки ЕК.
Вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил Оптового ринку електричної енергії України за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії (п. 3.5. договору);
Пунктом 4.1. договору передбачено, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з Оптового ринку електричної енергії України, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з Оптового ринку електричної енергії України по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Згідно п.п. 4.15., 4.15.1. договору в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв’язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до підпункту 4.1.1. цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. Сумарна за місяць вартість скорегованого замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою Національною комісією регулювання електроенергетики України прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених Національною комісією регулювання електроенергетики України вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв’язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Скореговане повідомлення, отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається. При здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пунктів 6.2. та 6.3. цього договору розмір плати в першій та другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії ЕЕК, наданому до ДПЕ відповідно до пункту 4.1.1. до цього договору. Розмір оплати за третю декаду визначається як різниця між скорегованою сумарною за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії та розмірами оплати в перших двох декадах.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.3. договору перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3. і зараховується сторонами як плата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов пунктів 6.4. та 6.5. цього Договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України. 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно.
В разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до пункту 6.3. договору суму оплати з врахуванням переплати за попередню (-і) декаду (-и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним зв’язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов’язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата; У випадку нездійснення ЕК доплати згідно пункту 6.3.1 договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін не більше 3 банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ (п.п. 6.3.1., 6.3.2 договору).
Згідно п. 11.6. договору договір укладено на термін з 01.06.2008 до 31.12.2008. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати це договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього Договору.
Враховуючи, що жодна з сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору, а тому даний договір вважається пролонгованим по 31.12.2014.
Суд встановив, що у відповідності до умов договору за період з грудня 2013 року по серпень 2014 року відповідачем надіслані позивачу повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2014 року – вересні 2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень, які наявні в матеріалах справи.
Розмір оплати ДП “Регіональні електричні мережі” за куповану у ДП “Енергоринок” електроенергію за спірний період з 01.01.2014 по 30.09.2014 підтверджується звітами про надходження коштів від ДП “Регіональні електричні мережі” на рахунок ДП “Енергоринок” з розшифровкою платіжних доручень подекадно за спірний період, наявними в матеріалах справи.
Відповідач належним чином не виконував умови договору щодо строків та розміру подекадної оплати купованої електроенергії, чим порушив умови пункту 6.3. договору, що підтверджується довідками про стан виконання ДП “Регіональні електричні мережі” умов пункту 6.3. договору в частині подекадної оплати купованої електроенергії в спірному періоді та довідками про декадні розрахунки за замовлену електричну енергію ДП “Регіональні електричні мережі” за останні 365 днів, що передують відповідним місяцям спірного періоду, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до умов договору позивачем направлено на адресу відповідача листи-попередження про необхідність термінового погашення заборгованості, що утворилась внаслідок неповних подекадних розрахунків за куповану електроенергію в спірному періоді з 01.01.2014 по 30.09.2014, які наявні в матеріалах справи. Відповідач на вказані листи – попередження не відреагував, заборгованість не погасив.
Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензії з розрахунками штрафів, що підтверджується описами вкладення у цінні листи та списками відправки рекомендованих листів, які було вручено останньому, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
Предметом позову є вимоги про стягнення 793 475,12 грн штрафу у зв’язку із порушенням умов пункту 6.3.1. Договору щодо подекадної оплати купованої електроенергії.
Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2015 у справі № 911/5445/14 суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення судом першої інстанції чи поширюється дія мораторію на задоволення вимог позивача про стягнення штрафних санкцій у відповідності до приписів ст.ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013 порушено провадження у справі № Б911/46/11/13-г про банкрутство ДП “Регіональні електричні мережі” за заявою державного підприємства “Енергоринок”. Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до даних відносин сторін має бути застосована редакція Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.11.2012, яка була чинною на момент порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі № Б911/46/11/13-г припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статей 1, 12 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі. Вищевказаної позиції дотримується, зокрема, Верховний Суд України у постановах від 25.06.11 (№ 21-113а11) та від 7.05.12 (№ 21-289а11), від 02.12.14 (№21-543а14).
Судом встановлено, що як вбачається з поданого позивачем розрахунку штрафу (а.с. 82-86, т. 2), останнім на підставі п. 6.3.2. договору нараховано штрафні санкції у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати замовленого за період з січня 2014 року по вересень 2014 року обсягу електроенергії, тобто після порушення ухвалою від 03.01.2013 провадження у справі № Б911/46/11/13-г про банкрутство ДП “Регіональні електричні мережі” та до припинення дії мораторію ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2014 у справі № Б911/46/11/13-г, у зв’язку з цим нарахування позивачем спірних штрафних санкцій є законним, оскільки вказані вимоги позивача є поточними.
Твердження відповідача щодо заборони на нарахування спірних штрафних санкцій протягом дії мораторію, введеного згідно ухвали господарського суду Київської області від 03.01.2013 у справі № Б911/46/11/13-г, є помилковими з підстав вищевикладеного правового обґрунтування.
Суд встановив, що зазначені в п. 6.3.2. договору 0,05 % процентів від неоплаченої суми за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв’язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов’язання).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.
Враховуючи те, що, відповідач допустив прострочення щодо строків та розміру подекадної оплати купованої електроенергії, чим порушив умови пункту 6.3. договору, штраф у розмірі 793 475,12 грн від суми простроченого платежу (визначений п. 6.3.2. договору) у сумі 49 508,58 грн (0,05 % від 99 017 159,32 грн (вартість неоплаченого у I декаді вересня 2014 року обсягу)) + 51 417,95 грн (0,05 % від 102 835 899,55 грн (вартість неоплаченого у II декаді вересня 2014 року обсягу)) + 17 473,37 грн (0,05 % від 34 946 735,07 грн (вартість неоплаченого у IIІ декаді вересня 2014 року обсягу)) + 51 591,97 грн (0,05 % від 103 183 931,44 грн (вартість неоплаченого у I декаді серпня 2014 року обсягу)) + 46 578,79 грн (0,05 % від 93 157 588,59 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді серпня 2014 року обсягу)) + 18 956,90 грн (0,05 % від 37 913 800,97 грн (вартість неоплаченого у IІІ декаді серпня 2014 року обсягу)) + 46 844,65 грн (0,05 % від 93 689 304,71 грн (вартість неоплаченого у I декаді липня 2014 року обсягу)) + 43 186,55 грн (0,05 % від 86 373 105,40 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді липня 2014 року обсягу)) + 6 975,39 грн (0,05 % від 13 950 785,66 грн (вартість неоплаченого у IІІ декаді липня 2014 року обсягу)) + 46 962,79 грн (0,05 % від 93 925 578,07 грн (вартість неоплаченого у I декаді червня 2014 року обсягу)) + 54 993,75 грн (0,05 % від 109 987 507,61 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді червня 2014 року обсягу)) + 54 993,75 грн (0,05 % від 109 987 507,61 грн (вартість неоплаченого у I декаді травня 2014 року обсягу)) + 18 376,82 грн (0,05 % від 36 753 639,44 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді травня 2014 року обсягу)) + 34 068,72 грн (0,05 % від 68 137 442,68 грн (вартість неоплаченого у I декаді квітня 2014 року обсягу)) + 47 971,84 грн (0,05 % від 95 943 684,98 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді квітня 2014 року обсягу)) + 11 172,88 грн (0,05 % від 22 345 758,87 грн (вартість неоплаченого у I декаді березня 2014 року обсягу)) + 30 428,78 грн (0,05 % від 60 857 562,77 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді березня 2014 року обсягу)) + 57 863,59 грн (0,05 % від 115 727 185,98 грн (вартість неоплаченого у I декаді лютого 2014 року обсягу)) + 33 290,49 грн (0,05 % від 66 580 978,67 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді лютого 2014 року обсягу)) + 27 283,76 грн (0,05 % від 54 567 521,06 грн (вартість неоплаченого у IІІ декаді лютого 2014 року обсягу)) + 61 404,88 грн (0,05 % від 122 809 769,67 грн (вартість неоплаченого у I декаді січня 2014 року обсягу)) + 37 122,67 грн (0,05 % від 74 245 333,99 грн (вартість неоплаченого у IІ декаді січня 2014 року обсягу)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 793 475,12 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.
Посилання відповідача на те, що лист, наданий Штабом АТЦ при СБУ України № 33/5055 від 12.09.2014 підтверджує настання обставин непереборної сили є неспроможними, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який відповідачем в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, ПАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО"; ідентифікаційний код 32402870) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 21515381) 793 475 (сімсот дев’яносто три тисячі чотириста сімдесят п’ять гривень) 12 коп. штрафу та 15 869 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять гривень) 51 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 09.09.2015
Суддя П.В.Горбасенко
Судове рішення № 50058635, Господарський суд Київської області було прийнято 04.09.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/5445/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: