Рішення № 50058632, 27.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 911/2756/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА”,

03058, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Західна, буд. 11, кв. 34

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАЙ-2”,

07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Грушевського, буд. 3, кв. 31

про стягнення 109 196,46 грн.

за участю представників:

позивача – Оберемчук Ю.В. (довіреність від 24.12.2014);

відповідача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАЙ-2” (далі – відповідач) про стягнення 109 559,64 грн., з яких: 62 454,41 грн. основного боргу, 7 187,74 грн. пені, 1 996,67 грн. 3% річних та 37 920,82 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки від 01.11.2008 № 1125.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16299/15 від 10.07.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2015.

У судове засідання 14.07.2015 представник позивача з’явився, представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 11.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18365/15 від 10.08.2015) позивачем подано додаткові докази.

У судове засідання 11.08.2015 представник позивача з’явився, представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 27.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19709/15 від 25.08.2015) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір – 109 196,46 грн., з яких: 62 257,19 грн. основного боргу, 7 173,30 грн. пені, 1 987,33 грн. 3% річних та 37 778,64 грн. інфляційних втрат.

Підстави для припинення провадження у справі, у частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судовому засіданні 27.08.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи, крім того, кореспонденція суду відповідачем отримана, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.08.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА” (далі – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Край” (далі – покупець) укладено договір поставки від 01.11.2008 № 1125 (далі – Договір), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов’язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється в національній валюті України по мірі реалізації згідно пункту 1.1. Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до пункту 1.1. Додатку № 4 до Договору «Спеціальні умови», покупець оплачує реалізовані товари, за період один календарний тиждень, у магазинах покупця, протягом 7 календарних днів з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця, яка вказана в замовленні, протягом не більше, ніж 7 днів з дня поставки.

Додатковою угодою від 24.12.2013, строк Договору продовжено до 31.12.2014. Строк дії Договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше, ніж на 30 днів до закінчення його строку дії, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію, відповідно до пункту 1 Додаткової угоди.

У матеріалах справи відсутні повідомлення сторін про припинення Договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Край” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Край-2” укладено Додаткову угоду про заміну сторони у зобов’язанні від 03.09.2010, згідно з якою сторону покупця за Договором замінено з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» з переходом заборгованості у розмірі 22 229,19 грн., а також переходом всіх прав та обов’язків за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, всього на суму 320 973,86 грн., що підтверджується наданими у матеріали справи видатковими накладними (Т.1., а.с. №№ 49-230, Т.2, а.с. №№ 2-130), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток обох сторін, а відповідач вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами фактів вчинення господарських операцій з поставки товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а їх оригінали оглянуті у судовому засіданні.

У матеріалах справи відсутні докази наявності зауважень покупця до спірних поставок товару, відповідачем позов не заперечено, участь представника у судових засіданнях не забезпечено.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано банківські виписки, відповідно до яких судом встановлено здійснення відповідачем часткових оплат за Договором у розмірі 219 190,00 грн.

Також, між позивачем та відповідачем відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 46 272,67 грн., що підтверджується угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог та заявами (Т.2., а.с. №№ 164-195).

Окрім того, відповідачем здійснено повернення позивачеві товару, що отриманий за Договором, на суму 15 483,19 грн, що підтверджено накладними на повернення (Т.2., а.с. №№ 131-163).

Оскільки відповідач зобов’язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, а також враховуючи часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, часткове повернення товару та переведення боргу на відповідача за Додатковою угодою про заміну сторони у зобов’язанні від 03.09.2010, станом на дату подання позову до суду, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 62 257,19 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62 257,19 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

При встановленні судом обставин щодо настання строку оплати відповідачем товару, що отриманий за Договором, судом враховано, що сторонами погоджено оплату реалізованого товару.

Абзацом 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість визначити строк виконання зобов’язання шляхом визначення вказівки на подію, яка неминуче має настати, разом із тим, реалізація товару, що придбаний відповідачем, кінцевому споживачу, не є подією, що неминуче має настати.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем звітів щодо реалізованого товару позивачу, відповідачем ніякими доказами не доведено наявність залишку товару, що поставлений позивачем за спірними видатковими накладними, а, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування при розгляді судом господарського спору, покладено на сторони.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин сторін положення частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто, строк виконання відповідачем грошового зобов’язання є таким, що настав.

Крім того, позивач, на підставі пункту 4.4. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару, за кожен день затримки оплати, яка за розрахунком позивача складає 7 173,30 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені за вказані позивачем періоди прострочення та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 7 173,30 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 987,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 37 778,64 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 1 987,77 грн. 3 % річних та 37 778,64 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 62 257,19 грн., пені у розмірі 7 173,30 грн., 3% річних у розмірі 1 987,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 37 778,64 грн.

Відповідно до нової ціни позову у розмірі 109 196,46 грн., у зв’язку з її зменшенням, що прийнято господарським судом, розмір судового збору складає 2 183,93 грн., оскільки згідно з Законом України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З наявного у матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 19.06.2015 № 385 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 2 191,19 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 19.06.2015 № 385 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 7,26 грн.

Відшкодування решти судового збору, у розмірі 2 183,93 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАЙ-2” (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Грушевського, буд. 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА” (03058, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Західна, буд. 11, кв. 34, код ЄДРПОУ 36124117) 62 257 (шістдесят дві тисячі двісті п’ятдесят сім) грн. 19 коп. основної заборгованості, 7 173 (сім тисяч сто сімдесят три) грн. 30 коп. пені, 1 987 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 77 коп. 3 % річних, 37 778 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 64 коп. інфляційних втрат та 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 93 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ДИТЯЧА КОСМЕТИКА” (03058, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Західна, буд. 11, кв. 34, код ЄДРПОУ 36124117) з Державного бюджету України 7 (сім) грн. 26 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з платіжним дорученням від 19.06.2015 № 385.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.09.2015.

Суддя С.О. Саванчук