Рішення № 50058524, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015

Справа №910/17725/15

За позовом

Товариства з додатковою відповідальністю «Індіго»

До

Третя особа,

Приватного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»

яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача

Карабієвська Світлана Анатоліївна

Про

стягнення 8 293,04 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Курочкін О.О. – представник за довіреністю;

від відповідача: Губенко І.В. – представник за довіреністю;

третя особа: не з’явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Індіго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» про стягнення 8 293,04 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2015 року було порушено провадження у справі № 910/17725/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Карабієвську Світлану Анатолівну, та призначено справу до розгляду на 28.08.2015 року.

У судовому засіданні 28.08.2015 року представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що у страховому зобов’язанні строк позовної давності є загальним та його перебіг починається від дня настання страхового випадку, враховуючи те, що в даному випадку страховий випадок настав 05.07.2010 року, то, на думку відповідача, позивач звернувся поза межами строку позовної давності, якій сплив 05.07.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 19.08.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник третьої особи в судове засідання 28.08.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 28.08.2015 року розгляд справи відкладено на 07.09.2015 року.

В судовому засіданні 07.09.2015 року представник позивача надав усні пояснення по справі відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову, в зв’язку з закінченням строку позовної давності.

Третя особа в судове засідання 07.09.2015 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи.

В судовому засіданні 07.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010 року на вул. Луговій в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 0124 MH, під керуванням водія Поколенка Юрія Валерійовича, та за участю автомобіля «Mazda», реєстраційний номер АА 9520 МІ, під керуванням водія Карабієвської Світлани Анатолівни.

Згідно постанови Оболонського районного суду міста Києва від 03.08.2010 року у справі №3-8106/2010 р. дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Mazda», реєстраційний номер АА 9520 МІ Карабієвською Світланою Анатолівною вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 03.08.2010 року у справі №3-8106/2010 р. Карабієвську С.А. визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до договору страхування наземного транспорту №206-02057-10 від 29.06.2010 року страховиком автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 0124 MH є Приватне акціонерне товариство «ХДІ Страхування» (позивач).

06.07.2010 року страхувальник автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 0124 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту про оцінку майна №1182 від 15.07.2010 року, складеного на замовлення ТДВ СК «Індіго» оцінювачем Палківським О.О. (свідоцтво оцінювача МФ №7133 від 12.09.2009 року) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 0124 MH складає 9 717,16 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №00008353/1 від 08.07.2010 року та рахунку №00008353/1 від 09.07.2010 року, виставленого ТОВ «Ніко-Україна», витрати на ремонт автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер АА 0124 MH становлять 10 172,70 грн.

Страховим актом №13252/206 від 20.12.2013 року, складеним позивачем, зазначена вище ДТП визнана страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування – 8 293,04 грн., виплата якого за договором страхування наземного транспорту №206-02057-10 від 29.06.2010 року підтверджується платіжним дорученням № 5213 від 26.12.2013 року на суму 8 293,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mazda», реєстраційний номер АА 9520 МІ була застрахована у Приватного акціонерного товариства «ХДІ Страхування», згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/529894.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

За змістом статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з частинами четвертою і вісімнадцятою статті 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № №ВЕ/529894 франшиза становить 510,00 грн.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування наземного транспорту №206-02057-10 від 29.06.2010 року, позивач набув право зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування в розмірі 7 783,04 грн. – у межах фактичних затрат із врахуванням франшизи (8 293,04 грн. (розмір страхового відшкодування) – 510,00 грн. (франшиза).

Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача посилаючись на те, що строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду почався з дати настання страхового випадку 05.07.2010 року та сплив 06.07.2013 року.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за приписом частини шостої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за регресними зобов'язаннями починається від дня виконання основного зобов'язання. Тому, зокрема, право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку.

З огляду на викладене за регресними зобов'язаннями перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а саме з дня виплати страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі №910/144/14.

Як вже зазначалось, позивачем 26.12.2013 року на підставі договору страхування наземного транспорту №206-02057-10 від 29.06.2010 року, було перераховано страхове відшкодування в розмірі 8 293,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5213 від 26.12.2013 року.

Позовна заява надійшла до суду 10.07.2015 року згідно відбитку штампу відділу діловодства Господарського суду міста Києва.

Таким чином, позивач звернувся до суду в межах, встановленого законом строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7 783,04 грн. – у межах фактичних затрат із врахуванням франшизи (8 293,04 грн. (розмір страхового відшкодування) – 510,00 грн. (франшиза).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102, код ЄДРПОУ 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33831166) 7 783 (сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 04 коп. – страхового відшкодування та 1 714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять) грн. 64 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

10.09.2015 року