Рішення № 50058325, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015

Справа №910/17502/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження»

про

стягнення 48 267,22 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:

Шиманська Н.В.

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» (надалі – ТОВ «АВЕР-ТЕХ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (надалі – ТОВ «Культурне відродження») про стягнення 48 267,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №189 від 01.02.2015 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-ж, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по внесенню орендної плати та комунальних платежів не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 42 970,52 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 296,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.07.2015 р.

В тексті позовної заяви позивач просив суд з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його розрахунковому рахунку, а також на майно відповідача.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В той же час, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишається судом без розгляду разом з приєднанням до матеріалів справи у зв’язку з тим, що заявником не було додано до вказаної заяви доказів сплати судового збору у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку.

Судове засідання 29.07.2015 р. не відбулося, у зв’язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. розгляд справи призначено на 26.08.2015 р.

Розгляд справи 26.08.2015 р. не відбувся та був перенесений на 07.09.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з’явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 8, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000200169 від 14.07.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2015 р. між ТОВ «АВЕР-ТЕХ» (орендодавець) та ТОВ «Культурне відродження» (орендар) було укладено договір оренди №189 (надалі – «Договір»), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж:

- на другому поверсі адміністративної будівлі (корпус 2), приміщення №19, 24 та приміщення загального користування, загальною площею 40,0 кв.м;

- на першому поверсі адміністративної будівлі (корпус 2) приміщення площею 9,10 кв.м;

- приміщення медпункту №8 площею 26,8 кв.м;

- частина приміщення складу (корпус 1) площею 20,00 кв.м.

За змістом п. 2.1 Договору вказане в п. 1.1 договору приміщення повинно бути передане орендодавцем та прийнято орендарем не пізніше 01.02.2015 р.

Згідно з п. 3.1 Договору строк оренди складає з дня передання приміщення орендодавцем орендарю та до 31.12.2015 р. включно. Датою передання є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що після підписання договору орендар на підставі рахунків орендодавця протягом 3 днів, але не пізніше 15 числа поточного місяця, з дня передання рахунку зобов’язується вносити на поточний рахунок орендодавця місячну орендну плату, обумовлену в п. 4.2 договору. Рахунки на оплату орендної плати виставляються щомісячно за поточний місяць.

Відповідно до п. 4.4 Договору всі витрати орендодавця, пов’язані із утриманням приміщення, включаючи комунальні послуги (експлуатаційні витрати), використання електроенергії, телефонних ліній, послуги з охорони та утриманням приміщення, інші витрати, відшкодовуються орендарем орендодавцю на підставі обґрунтованих рахунків орендодавця. Вказані рахунки підлягають оплаті протягом 5 днів з дня їх передання. Датою платежу є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Порядок розрахунку платежів, вказаних в даному пункті договору, міститься в додатку №2 та надається орендодавцем орендарю по мірі виникнення таких витрат.

За актом приймання-передачі приміщень та іншого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж загальною площею 95,90 кв.м від 01.02.2015 р. орендодавець передав орендарю спірні нежитлові приміщення.

31.03.2015 р. відповідач повернув позивачу частину приміщення, а саме частину складського приміщення на 3 поверсі в 1 корпусі, а 05.06.2015 р. відповідач повернув з оренди іншу частину орендованих приміщень.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 42 970,52 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з лютого по червень 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що після підписання договору орендар на підставі рахунків орендодавця протягом 3 днів, але не пізніше 15 числа поточного місяця, з дня передання рахунку зобов’язується вносити на поточний рахунок орендодавця місячну орендну плату, обумовлену в п. 4.2 договору.

Крім того, відповідно до п. 4.4 Договору всі витрати орендодавця, пов’язані із утриманням приміщення, включаючи комунальні послуги (експлуатаційні витрати), використання електроенергії, телефонних ліній, послуги з охорони та утриманням приміщення, інші витрати, відшкодовуються орендарем орендодавцю на підставі обґрунтованих рахунків орендодавця протягом 5 днів з дня їх передання.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату на корить позивача не пізніше 15 числа поточного місяця, а комунальні платежі – протягом 5 днів з дня передання відповідних рахунків.

Матеріалами справи підтверджується факт нарахування позивачем відповідачу до сплати орендну плату на загальну суму 41 726,86 грн. та комунальні платежі у розмірі 1 243,66 грн., які останнім належним чином не оплачені.

05.06.2015 р. між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідач визнав існування заборгованості за орендної плати та комунальних платежів за Договором на заявлену до стягнення позивачем суму.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати та інших платежів на загальну суму 42 970,52 грн. на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 42 970,52 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Культурне відродження» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «АВЕР-ТЕХ» про стягнення з ТОВ «Культурне відродження» заборгованості у розмірі 42 970,52 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 296,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 16.02.2015 р. по 02.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що орендар несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати орендної плати, інших платежів.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 296,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Культурне відродження» на користь ТОВ «АВЕР-ТЕХ» заборгованості у розмірі 42 970,52 грн. та пені у розмірі 5 296,70 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 8; ідентифікаційний код 37472099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-ж; ідентифікаційний код 21665318) заборгованість у розмірі 42 970 (сорок дві тисячі дев’ятсот сімдесят) грн. 52 коп., пеню у розмірі 5 296 (п’ять тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 70 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2015 р.

Суддя В.П. Босий