Постанова № 50058177, 25.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.10 № 23/549/08-АП-24/45/10-АП

суддя Азізбекян Т.А.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер –Запоріжжя” ( 69095 , м. Запоріжжя , вулиця Українська / Героїв Сталінграду , 39/6 ; код ОКПО 24912705).

до відповідача : Запорізької митниці (69015 , м. Запоріжжя , вулиця Кремлівська , 12).

про визнання нечинними податкових повідомлень форми “Р” № 35 , 36 від 06.08.2008 р.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача - Сосніна Л.І. ( дов. від 14.01.2010 р.).

Від відповідача – Прокоф’єв С.А. ( дов. № 07-01-14-235970 від 24.12.2009 р.).

В судовому засіданні 25.10.2010 р. приймала участь експерт к.ю.н. - Дондик Н.Я.

Заявлений адміністративний позов про визнання нечинними податкових повідомлень форми “Р” № 35 , 36 від 06 серпня 2008 р.

Ухвалою від 10.11.2008 р. господарським судом Запорізької області відкрито провадження в адміністративній справі № 23/549/08-АП , слухання якої призначалось на 04.12.2008 р. об 11-00.

26.02.2009 р. господарським судом призначена судово –економічна експертиза , проведення якої доручено експертам наукової лабораторії криміналістичних досліджень Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ( 69006 , м. Запоріжжя , вулиця Північне шосе , 113).

На вирішення експертизи поставлені наступні запитання : - чи обґрунтовані документально висновки Запорізької митниці , викладені в акті перевірки від 15.07.2008 р. № 7/8/112000000/0024912705 “Планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ТОВ “Інтер –Запоріжжя” ( код ЄДРПОУ 24912705) , за період його діяльності з 01.06.2005 р. по 31.03.2008 р.” та податкових повідомленнях форми “Р” № 35 , 36 від 06.08.2008 р. щодо порушення вимог п. 5 статті 267 Митного кодексу України при митному оформленні вантажів за ВМД , які наведені у Додатку № 2 до акту та збільшенні суми податкового зобов’язання на суму 117 046 грн. 44 коп.

Провадження у справі зупинялось.

Розпорядженням № 7 від 12.01.2010 р. матеріали адміністративної справи № 23/549/08-АП передані на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Матеріали прийняті к провадженню , справі присвоєний номер 24/45/10-АП.

У зв’язку з надходженням матеріалів експертизи ( Висновок експерту № 5 судово –економічної експертизи ) , провадження у справі поновлено з 12.02.2010 р. , слухання якої призначено на 12.02.2010 р. о 15-00.

Слухання справи неодноразово відкладалось , термін вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін .

Представникам сторін роз’яснені права та обов’язки передбачені вимогами Кодексу адміністративного судочинства України

Відводів складу суду не заявлено. Здійснюється звукозапис судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 25.10.2010 р. після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати. По виходу з нарадчої кімнати судом відповідно до вимог статей 160 , 167 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови .

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги , вказуючи наступне . У випадку , якщо сума податкового зобов’язання , згідно із нормами п. п. 4.2.1 ст. 4 закону України № 2181 розраховується контролюючим органом , платник податків не несе відповідальності за своєчасність достовірність та повноту нарахування такої суми , однак несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку , встановленому цим Законом. Митницею до бази оподаткування ПДВ були включені суми , які відповідно до Закону України № 168 “Про податок на додану вартість” до неї не відносяться. Закону України № 168 “Про податок на додану вартість” не містить спеціального терміну “Транспортні послуги”. Згідно пункту 10.4 ст. 10 Закону України № 168 “Про податок на додану вартість” , контроль за правильністю нарахування сплати ( перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом , а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформлені –відповідним митним органом за правилами , встановленими спільним рішенням центрального податкового та митного органів . Оскільки , митний орган є відповідальним за нарахування податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України , необхідно застосовувати п. п. 4.2.1 п. 4.2 , п. п. “г” п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181 , який в свою чергу звільняє позивача від відповідальності за своєчасність , достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та від штрафних санкцій . Згідно з п. п. 4.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 , у разі коли норма закону чи іншого нормативно –правового акта , виданого на підставі закону , або коли норми різних законів чи різних нормативно –правових актів припускають неоднозначне ( множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів , внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків , так і контролюючого органу , рішення приймається на користь платника податків . Також , представник позивача пояснила , що згідно Висновку експерта № 5 від 07.01.2010 р. станом на 01.04.2008 р. на рахунку митниці передоплата складала – 230 295 грн. 25 коп.

Просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення від 06 серпня 2008 р. форми “Р” № 35 та № 36 повністю.

Відповідач проти заявленого адміністративного позову заперечує з огляду на таке. Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів , що переміщуються через митний кордон України , а також своєчасності , достовірності , повноти нарахування та сплати податків і зборів , які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України. За результатами перевірки встановлені факти заниження суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Інтер –Запоріжжя” розміру транспортних витрат по доставці імпортованих вантажів , чим порушено вимоги пункту 5 статті 267 Митного кодексу України при митному оформленні вантажів за ВМД , які наведені у розрахунку , тому на підставі п. п. “б” п. п. 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , сума податкового зобов’язання збільшена та становить 117 046 грн. 44 коп. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України , з них : - ввізне мито ( вид 020) –35 893 грн. 64 коп. ( нарахування податкового зобов’язання здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України “Про Єдиний митний тариф” ); - ПДВ ( вид 028) –81 152 грн. 80 коп. ( нарахування податкового зобов’язання здійснене на підставі п. п. 4.3 пункту 4 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Експерт в судовому засіданні 25.10.2010 р. пояснила , що дійсно станом на 01.04.2008 р. на рахунку митниці рахується передоплата –230 295 грн. 25 коп.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

15.07.2008 р. Запорізькою митницею проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ТОВ “Інтер –Запоріжжя” ( код ЄДРПОУ 24912705) , за період його діяльності з 01.06.2005 р. по 31.03.2008 р. , за результатами якої складений Акт № 7/8/112000000/0024912705.

На сторінці 4 посадовими особами митної служби зазначено наступне . На підставі абзацу 3 пункту 8 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів , що переміщуються через митний кордон України , затвердженого постановою КМ України від 23.12.2004 р. № 1730 , пункту 2.4 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів та транспортних засобів , що переміщуються через митний кордон України , затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.03.2006 р. № 254. , з метою підтвердження транспортних витрат , які відповідно до статті 267 Митного кодексу України включаються до ціни товару , які були ввезені на митну територію України за ВМД , які зазначені у Додатку , та у зв’язку зі зверненням Запорізької митниці , направленим листом від 29.05.2008 р. № 07-01-18-24/3197 , ТОВ “Інтер –Запоріжжя “ були надані документи , необхідні для здійснення перевірки.

В акті перевірки вказано , що при перевірці документування сплати коштів за надані послуги по доставці імпортованих товарів встановлено , що ТОВ “Інтер –Запоріжжя” у синтетичному та аналітичному обліку за період , що перевірявся , відображені у бухгалтерському обліку по Дт субрахунку № 631 з Кт субрахунку № 311 суми , які свідчать про сплату транспортно –експедиційних ( транспортних ) послуг по доставці вантажів ТОВ “Інтер –Запоріжжя” в розрізі кожного експедитора ( перевізника).

Сплату за транспортно –експедиційні ( транспортні) послуги по доставці вантажів ТОВ “Інтер –Запоріжжя” здійснювало в терміни обумовлені в договорах ( контрактах) , заявках про надання транспорту експедиторами ( перевізниками) , рух коштів відображений по субрахунку № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Фахівці митної служби в акті перевірки ( сторінка –6) зазначають , що встановлені факти сплачених коштів в повному обсязі ТОВ “Інтер –Запоріжжя” експедиторам ( перевізникам) за надані транспортно –експедиційні послуги по доставці імпортованих товарів , але , разом з тим , відповідні суми не задекларовані в повному обсязі ТОВ “Інтер –Запоріжжя” під час митного оформлення товарів . За висновками відповідача , в ході перевірки було встановлено порушення ТОВ “Інтер –Запоріжжя” вимог пункту 5 статті 267 Митного кодексу України при митному оформленні вантажів за ВМД , які наведені у Додатках 2 до цього акту.

На сторінці 9 акту перевірки Митною службою наводяться пояснення ТОВ “Інтер- Запоріжжя” щодо декларування вартості транспортних послуг. До митного оформлення ТОВ “Інтер –Запоріжжя” одержувало від перевізників ( експедиторів) довідки про транспортні витрати за перевезення вантажів поза межами державного кордону України із зазначенням сум транспортних витрат . На підставі отриманої інформації декларантами ТОВ “Інтер –Запоріжжя” були заявлені та подані до Запорізької митниці відомості щодо митної вартості імпортованих товарів. Рахунки –фактур , податкові накладні та акти виконаних робіт за надані послуги по доставці імпортованих товарів ( надання послуг) від експедиторів ( перевізників) ТОВ “Інтер –Запоріжжя отримувало через 2- 7 діб після митного оформлення , тому суми транспортних витрат різняться між розміром заявлених під час митного оформлення та фактично сплачених коштів перевізнику за транспортно –експедиційні послуги.

За результатами проведеної перевірки , Митна служба дійшла висновку , що суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Інтер –Запоріжжя” занижений розмір транспортних витрат по доставці імпортованих вантажів , чим порушено вимоги п. 5 статті 267 Митного кодексу України при митному оформленні вантажів за ВМД , які наведені у Додатку № 2 до цього акту , а тому на підставі п. п. “б” п. п. 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , сума податкового зобов’язання збільшена та становить 117 046 грн. 44 коп. , з них : - ввізне мито ( вид 020) - 35 893 грн. 64 коп. ;- ПДВ ( вид 028) –81 152 грн. 80 коп.

Митною службою 06 серпня 2008 р. сформовані Податкові повідомлення форми “Р” , № 35 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем “ввізне мито” у розмірі 53 840 грн. 46 коп. , у тому числі : - за основним платежем –35 893 грн. 64 коп. та штраф у розмірі 17 946 грн. 82 коп. та № 36 за платежем “ податок на додану вартість” про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 121 729 грн. 20 коп. , у тому числі за основним платежем – 81 152 грн. 80 коп. та штраф у розмірі 40 576 грн. 40 коп.

За приписами статті 267 Митного кодексу України , митною вартістю за ціною договору щодо товарів , які імпортуються є вартість операції , тобто ціна , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари , якщо вони продаються на експорт в Україну , скоригована в разі потреби відповідно до частини 2 цієї статті.

При визначенні митної вартості до ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються подальші витрати якщо вони не включалися до ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті , зокрема : ... витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Представник митної служби в судовому засіданні пояснив , що враховуючи вимоги пункту 1 статті 264 Митного кодексу України , заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній , документально підтвердженій інформації , що подається у кількісному виразі .

В податкових повідомленнях № 35 та № 36 Митна служба посилається на п. п. “б” п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( надалі –Закону України № 2181) , згідно якому дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань , заявлених у податкових деклараціях .

Як свідчить системний аналіз поданих позивачем первинних документів , а саме : договорів , ВМД , товарно –транспортних накладних , заявок на транспортно –експедиційне обслуговування , рахунків –фактур , актів виконаних робіт , довідок експедиторів ( перевізників) , дійсно станом на період митного оформлення товарів товариство керувалось інформацією , яка містилась у довідках ( наданих експедиторами ( перевізниками ) про транспортні витрати за перевезення вантажів поза межами державного кордону України із зазначенням сум транспортних витрат .

Викладені обставині свідчать про те , що в діях декларанта не було умислу заниження об’єкту оподаткування , а відтак станом на період митного оформлення товару, подана позивачем інформація є достовірною , яка ґрунтується на даних сформованих безпосередньо експедиторами ( перевізниками) , що фактично не спростовується відповідачем по справі.

Нараховуючи суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” , митна служба посилається на п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пункту 4.3 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” для товарів , які імпортуються на митну територію України платниками податку , базою оподаткування є договірна ( контрактна) вартість таких товарів , але не менше митної вартості , зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування , навантаження , розвантаження , перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України , сплати брокерських , агентських , комісійних та інших видів винагород , пов’язаних з ввезенням ( пересиланням) таких товарів , плати за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до таких товарів , акцизних зборів , ввізного мита , а також інших податків , зборів ( обов’язкових платежів) , за винятком податку на додану вартість , що включаються у ціну товарів ( робіт , послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно частин 1,2 ст. 8 Закону України “Про транспортно –експедиторську діяльність” експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав , територією яких транспортуються вантажі , згідно з переліком послуг , визначених у правилах здійснення транспортно –експедиторської діяльності , а також інші послуги , визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно – експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України , імпорті в Україну , транзиті територією України чи іншими державами , внутрішніх перевезень територією України .

Як зазначалось , статтею 264 Митного кодексу України передбачено , що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних , документально підтверджених даних .

До митного оформлення ТОВ “Інтер –Запоріжжя” отримувало від експедиторів довідки про транспортні витрати за перевезення вантажів до межі державного кордону України із зазначенням сум транспортних витрат . Тобто , при заявлені відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів , враховувались витрати на перевезення вантажу на суми , зазначені у наданих довідках , підписаних та скріплених печаткою , про ціну перевезення саме транспортно –експедиційними організаціями .

Митницею до бази оподаткування ПДВ були включені суми , які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” до неї не відносяться . Закон України “Про податок на додану вартість” не містить спеціального терміну “ транспортні послуги “.

Відповідно до п. п. 2.1.1 ст. 2 Закону України № 2181- ІІІ , контролюючими органами є : - митні органи – стосовно акцизного збору та податку на додану вартість ( з урахуванням випадків , коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи) , ввізного та вивізного мита , інших податків і зборів ( обов’язкових платежів) , які відповідно до законів справляються при ввезенні ( пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні ( пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно пункту 10.4 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” , контроль за правильністю нарахування сплати ( перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом , а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні –відповідним митним органом за правилами встановленими спільним рішенням центрального податкового та митного органів.

Відповідно до абзацу 2 п. п. 2.2.1 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Спільним рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків ПДВ та акцизного збору , які справляються при ввезенні ( пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України , затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України за № 109/188 від 16.03.2001 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2001 р. за № 261/5452.

Запорізька митниця згідно п. п. “б” пункту 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” є відповідальною за нарахування , утримання та сплату ( перерахування) податку до бюджету оскільки виступає митним органом при справлянні податку з осіб , визначених у пункті 2.4 ст. 2 цього Закону .

Пунктом 2.4 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено , що платником податку є будь –яка особа , що імпортує ( для фізичних осіб –ввозить ( пересилає)) товари ( супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України , незалежно від того , який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством , за винятком фізичних осіб , не зареєстрованих платниками податку , які ввозять ( пересилають) товари ( предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах , що не відповідають оподаткуванню відповідно до митного законодавства ( крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів , які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України , та отримувачів таких поштових відправлень .

Згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” , платники податку , що імпортують товари ( супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України , в питанні сплати податку на додану вартість відповідають лише за дотримання правил надання митному органу інформації для розрахунку бази оподаткування ( суми податку , належного до сплати).

Таким чином , оскільки митний орган є відповідальним за нарахування податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України , необхідно застосовувати п. п. 4.2.1 п. 4.2 , п. п. “г” п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ , який в свою чергу звільняє позивача від відповідальності за своєчасність , достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість та від штрафних санкцій .

Згідно з п. п. 4.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 –ІІІ , у разі коли норма закону чи іншого нормативно –правового акта , виданого на підставі закону , або коли норми різних законів чи різних нормативно – правових актів припускають неоднозначне ( множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів , внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків , так і контролюючого органу , рішення приймається на користь платника податків .

Висновок експерта № 5 судово –економічної експертизи оцінюється судом в розрізі приписів статті 86 , відповідно до якої суд оцінює докази , які є у справі за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому , всебічному , повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності , позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення від 06 серпня 2008 р. форми “Р” № 35 та № 36 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем “ввізне мито” у розмірі 53 840 грн. 46 коп. , у тому числі : - за основним платежем –35 893 грн. 64 коп. та штраф у розмірі 17 946 грн. 82 коп. і за платежем “ податок на додану вартість” про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 121 729 грн. 20 коп. , у тому числі за основним платежем –81 152 грн. 80 коп. та штраф у розмірі 40 576 грн. 40 коп.

Судові витрати покласти на відповідача .

Керуючись ст.ст. 160-161 , 163 , 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер –Запоріжжя” ( 69095 , м. Запоріжжя , вулиця Українська / Героїв Сталінграду , 39/6 ; код ОКПО 24912705), задовольнити .

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення від 06 серпня 2008 р. форми “Р” № 35 та № 36 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем “ввізне мито” у розмірі 53 840 грн. 46 коп. , у тому числі : - за основним платежем –35 893 грн. 64 коп. та штраф у розмірі 17 946 грн. 82 коп. і за платежем “ податок на додану вартість” про визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 121 729 грн. 20 коп. , у тому числі за основним платежем –81 152 грн. 80 коп. та штраф у розмірі 40 576 грн. 40 коп.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер –Запоріжжя” ( 69095 , м. Запоріжжя , вулиця Українська / Героїв Сталінграду , 39/6 ; код ОКПО 24912705) , 3 грн. 40 коп. судового збору .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку , передбаченому ст.. 186 КАС України.

Суддя Т.А. Азізбекян

Постанова підписана : 26.11.2010 р.