Рішення № 50057473, 07.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015 Справа № 908/4004/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін не з’явились.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4004/15,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова група “Укрінвест” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19, скорочено ТОВ “ФГ “Укрінвест”);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Квадро Т” (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, скорочено ТОВ “Квадро Т”);

про стягнення суми,

Сутність спору:

ТОВ “ФГ “Укрінвест” заявлено позовні вимоги до ТОВ “Квадро Т” про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару № 206 від 17.03.2014 р. в розмірі 107321,09 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4004/15, якій присвоєно номер провадження 34/138/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 19.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 07.09.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товару № 206 від 17.03.2014 р. На виконання умов договору відповідач придбав у позивача товар відповідно до специфікації № 2 від 04.04.2014р. та рахунку № 152 від 04.04.2014р., на загальну суму 87950,00 грн., що еквівалентно 7 581,90 дол. США на дату отримання. Відповідно до п. 4.3 Договору ціна товару, що підлягає оплаті визначається Покупцем на день оплати товару, шляхом множення доларового еквіваленту узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено на офіційний курс гривні до долара США. Відповідачем було повернуто товар по специфікації №2 від 04.04.2014р. згідно накладної повернення постачальнику №1 від 24.04.2014р. - на загальну суму 18 708,00 грн., що є еквівалентно 1612,76 дол. США по 11,60 грн. за 1 дол. США, на момент укладання специфікації. Також відповідач частково здійснив оплату по договору у зв’язку з чим у утворилася заборгованість в розмірі 78787,31 грн., що еквівалентно 3681,65 дол. США, яку позивач просить стягнути з відповідача. У зв'язку з порушення умов договору відповідачеві нараховано також 8912,78 грн. пені та 19621,00 грн. штрафу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 1, 2, 12, 32, 54, 55, 57, ГПК України, ст. 20, 179, 193, 230, 231 ГК України, ст. 526, 530, 533, 549, 550, 655, 691, 692 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р., умовами Договору купівлі-продажу товару № 206 від 17.03.2014 р.

Позивачем 17.08.2015 р. надіслано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути заборгованість в сумі 79032,34 грн., 8912,78 грн. пені, 19621,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 79032,34 грн. заборгованості, 8912,78 грн. пені, 19621,00 грн. штрафу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова група “Укрінвест”, надіслав заяву з проханням розглянути справу без участі його представника на підставі вже поданих документів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Квадро Т”, відповідача по справі, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду направлялися на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України та з урахуванням строку розгляду спору, визначеного ст. 69 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Укрінвест» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадро Т» (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № 206 (далі договір № 206).

У відповідності з цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти у визначений цим договором сумі. Під товаром слід розуміти: мінеральні добрива, мікроелементи, хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, насіння та ін. (п. 1.1 договору № 206).

Відповідно до п. 1.2. договору № 206 асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору № 206 розрахунок за цим договором провадиться в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів покупця на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 8.2 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р., але в будь якому разі до повного виконання сторонами зобов’язань.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до специфікації № 2 від 04.04.2014 р. відповідач придбав у позивача товар, на загальну суму 87950,00 грн., що еквівалентно 7 581,90 дол. США на дату отримання (курс гривні до долара США зафіксовано специфікацією № 2).

Отримання товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № 151 від 09.04.2014 р. та довіреністю № 20 від 09.04.2014 р. Термін оплати, відповідно до специфікації № 2 встановлено не пізніше 31.12.2014 р.

На виконання зобов'язань по оплаті вартості товару відповідачем по специфікації № 2 від 04.04.2014 р. та рахунку № 152 від 04.04.14 р., було сплачено: 18.04.2014 р. – 15000 грн. (офіційний курс грн. за 1 дол. США. – 11,00; сплачена ціна товару, в еквіваленті дол. США – 1363,63; залишок боргу – 6218,27 дол. США), 29.12.2014 р. – 15000 грн. (офіційний курс грн. за 1 дол. США. – 16,44; сплачена ціна товару, в еквіваленті дол. США – 912,41; залишок боргу – 5305,86 дол. США). Курс гривні до долара США станом на 18.04.2014 р., та на 29.12.2014 р. підтверджено довідкою № 009-3/543 від 27.07.15 р. ПАТ «ОТП Банк».

Залишок боргу відповідача по специфікації № 2 у доларовому еквіваленті станом на 15.06.2015 р. становить 5305,86 дол. США.

Відповідачем було повернуто товар по специфікації № 2 від 04.04.2014 р. згідно накладної повернення постачальнику № 1 від 24.04.2014 р. - на загальну суму 18708,00 грн., що є еквівалентно 1612,76 дол. США по 11,60 грн. за 1 дол. США, на момент укладання специфікації.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 14.04.2015 р. направлено лист - вимогу вих. № 1 щодо сплати заборгованості в сумі 108713,33 гривень.

Станом на 15.06.2015 р. заборгованість відповідача у доларовому еквіваленті по специфікації № 2 від 04.04.2014 р. складала: 5305,86 дол. (залишок боргу) - 1612,76 дол. (повернутий товар) = 3693,10 дол. США, що відповідно до курсу станом на 15.06.2015 р. (21,40 грн. за 1 дол. США) становило 79032,34 грн.

Але, позивачем було збільшено позовні вимоги заявою від 17.08.15 р. та доплачено судовий збір платіжним дорученням № 1685 від 11.08.15 р. Таким чином, ціна позову має бути визначена станом на 11.08.15 р.

Необхідно зазначити, що збільшення позовних вимог ТОВ “Фінансова група “Укрінвест” полягало в тому, що позивачем був відкоригований курс долару США на дати часткової оплати відповідачем суми боргу (18.04.2014р., 29.12.2014р.) відповідно до довідки ПАТ “ОТП Банк” від 27.07.2015р. за вих.№ 009/3-543 (у позовній заяві був вказаний невірний курс). Вказана довідка надана позивачем у матеріали справи.

Згідно п. 3.4. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України – еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов’язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до п. 4.3 договору № 206 ціна товару за цим договором встановлюється сторонами в гривнях. Крім цього, сторони, цього договору визначають доларовий еквівалент ціни товару. Ціна (вартість) товару, що підлягає оплаті покупцем, визначається покупцем на день оплати товару, шляхом множення доларового еквіваленту узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на офіційний курс гривні до долара США. Ставка міжбанківського валютного курсу гривні до доларів США (курс продажу) підтверджується (за необхідністю) офіційною довідкою АТ «ОТП Банк» www.otpbank.ua, на день фактичної оплати покупця ціни товару. Це відповідає ст. 533 ч. 2 ЦКУ та не суперечить законодавству України.

Відповідно до п. 4.4 договору № 206 терміни та розмір оплати можуть бути змінені, за згодою сторін, укладанням додаткової угоди, що є невід’ємною частиною даного договору.

В специфікації № 2 вказано наступне. Всі ціни на товар, які вказуються у видаткових накладних (специфікаціях) формуються з урахуванням ринкових умов, умов оплати товару, обсягів придбаного товару, гарантійних термінів, сезонного характеру і є звичайними.

Загальна вартість товару що є предметом поставки за цим Договором, становить 87 950,00 грн. та еквівалентно 7 581,90 дол. США відповідно до курсу долара США по відношенню до гривні на комерційному валютному ринку на дату одержання товару. Ставка комерційного валютного курсу гривні до долара США (курс продажу) підтверджується офіційною довідкою АТ «ОТП Банк». www.otpbank.ua. Ціна (вартість) товару, яка визначена у даній специфікації (додатку), зазначена в гривні, але згідно Розділу 4., п.4.3 даного договору, розрахунок ціни (вартості) товару визначається шляхом множення доларового еквівалента на офіційний курс гривні до долару США, згідно офіційного курсу АТ «ОТП Банк» на день фактичного відвантаження товару, або фактичної сплати за товар. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору № 206 від 17 березня 2014 р.

Згідно довідки № 009-3/604 від 20.08.15 р. ПАТ «ОТП Банк» станом на 11.08.15 р. курс гривні до долара США склав: купівля – 22,80 грн., продаж -23,15 за 1 долар США.

Відповідно заявлена сума основного боргу 79032,34 грн. не перевищує правильну – 85495,27 грн. (3693,10 дол. США х 23,15 грн.).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Таким чином, заявлена сума основного боргу - 79032,34 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо правомірності застосування переоцінки вартості товару слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи, що п. 4.3 договору № 206 визначено, що ціна (вартість) товару, що підлягає оплаті покупцем, визначається покупцем на день оплати товару шляхом множення доларового еквіваленту узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на офіційний курс гривні до долара США, отже визначено переоцінку товару станом на дату платежу за курсом гривні до долару США (курс продажу) за офіційною довідкою АТ «ОТП Банк», сторони добровільно погодили такий порядок розрахунків, і за відсутності повного погашення боргу, ціна товару визначається на дату подання позову (дату збільшення позовних вимог).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8912,78 грн. за період: з 01.01.2015 р. по 15.06.2015 р. та штрафу в розмірі 19621,00 грн.

При поданні заяви про збільшення вимог, позивач збільшив лише суму основного боргу, розрахунок пені і штрафу не змінився.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 550 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.5. договору № 206, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення за весь строк прострочення. У разі перевищення строку прострочення відповідного платежу 30 календарних днів, з 31-го календарного дня прострочення покупцю додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, а з 61-го календарного дня прострочення - штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.

Пунктом 7.6. договору № 206, сторони домовилися, що строк давності щодо стягнення неустойки (пені, штрафу), передбаченої п. 7.5. цього договору, становить 3 (три) роки.

Пунктом 7.7. договору № 206, сторони домовилися не застосовувати до відносин, щодо нарахування неустойки (пені), передбаченої п. 7.5. цього договору, норму ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом перевірено заявлений позивачем розрахунок від 15.06.15 р. пені, штрафу та встановлено, що правильним розміром пені є 8882,67 грн. (розраховано на суму боргу в гривні – 39242 грн. – сума до переоцінки), штраф розраховано вірно.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню (невірно розраховано пеню), судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квадро Т” (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 52; ідентифікаційний код юридичної особи: 38271574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова група “Укрінвест” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19; ідентифікаційний код юридичної особи: 38271443) 79032 (сімдесят дев’ять тисяч тридцять дві) грн. 34 коп. основного боргу, 8882 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 67 коп. пені, 19621 (дев’ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 00 коп. штрафу, 2150 (дві тисячі сто п’ятдесят одна) грн. 72 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2015 р.

Суддя А.О. Науменко