Вирок № 5004390, 21.09.2009, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа №1-259/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарях Шваб Н.В., Рудницькій С.М.,

Котелянець Т.М.,

з участю прокурора Супрунова М.В.

захисників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина

України, з неповною середньою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працю-

ючого, військовозобов”язаного, проживаючого у АДРЕСА_1

АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.02.04р. Корольовським райсудом м.Житомира за ст.185ч.3

КК України до 3р. 6.міс. позбавлення волі з іспитовим строком на

2 роки,

- 29.07.2005р. Корольовським райсудом м.Житомира за ст.185ч.3,

70,71 КК України до 4-х років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186ч.2, 187ч.2 КК України,/span>

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина

України, з середньою освітою, ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовозобов”я-

заного, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_2

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187ч.2 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7

року народження, ІНФОРМАЦІЯ_8

ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина України, з середньою

освітою, ІНФОРМАЦІЯ_4 , студента Житомирського кооперативного

коледжу біснесу і права, проживаючого у АДРЕСА_3

АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2008 року близько 19 год. 20 хв. підсудний ОСОБА_4 , переслідуючи мету на повторне відкрите викрадення чужого майна, поблизу будинку №6 по вул.Саєнка у м.Житомирі, підійшов до раніше йому незнайомих ОСОБА_7 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де реалізуючи свій злочинний умисел, застосував до потерпілого ОСОБА_8 фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось в тому що він умисно наніс ОСОБА_8 один удар рукою в область грудної клітини, чим завдав останньому фізичного болю, після чого умисно повторно відкрито викрав у останнього гроші в сумі 2 гривні.

Після цього ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли в напрямку будинку № 63/1 по вул.Саєнка м.Житомира, а у підсудного ОСОБА_4 в цей час виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, який запропонував підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 догнати цих потерпілих та із застосуванням фізичної сили відкрито заволодіти їх майном, на що останні висловили свою згоду, і таким чином вони вступили між собою в попередню злочинну змову.

Реалізуючі спільний злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відразу побігли доганяти потерпілих. По дорозі підсудний ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_4 передав останньому газобалонного (пневматичного) пістолета моделі ”С-31”, якого зберігав при собі. Усвідомлюючи те, що під час побиття потерпілих підсудний ОСОБА_4 може застосувати вказаних пістолет з метою їх залякування та подавлення волі до опору підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відмовилися від продовження вчинення ними відкритого заволодіння майна потерпілих із застосуванням вказаного пістолета, а продовжували наздогнати потерпілих разом із ОСОБА_4 , внаслідок чого фактично вступили з ним у попередню змову на вчинення розбійного нападу.

Наздогнавши близько 19 год. 45 хв. цього ж дня поблизу будинку №63/1 по вул.Саєнка у м. Житомирі ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , до яких на той час вже приєдналися ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , діючи узгоджено між собою та реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна вчинили на них розбійний напад.

Це виразилося у тому, що згідно заздалегідь розподілених між ними ролей підсудний ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з метою подавлення волі потерпілих до опору вийняв з-за пояса своїх штанів газобалонного (пневматичного) пістолета моделі ”С-31”, якого він перед цим взяв у ОСОБА_5 , направив його в бік всіх потерпілих, які сприйняли вказаний пістолет як бойовий, та погрожуючи його застосуванням і вбивством потерпілих став вимагати у них негайної передачі їм мобільних телефонів, грошей та іншого належного їм особистого цінного майна, тобто вчинили напад поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров”я потерпілих.

Після того як ОСОБА_10 відмовився виконувати злочинні вимоги підсудних, ОСОБА_4 з метою подавлення волі всіх потерпілих до подальшого опору лобом своєї голови умисне наніс удар в область його обличчя, внаслідок чого спричинив останньому фізичного болю.

Після цього підсудний ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які діяли з ним з єдиним злочинним умислом, і своєю присутністю також подавляли волю потерпілих до опору, далі став розмахувати перед обличчями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 газобалонним (пневматичним) пістолетом моделі ”С-31”, висловлюючи при цьому погрози його застосування та їх вбивства з його допомогою у разі, якщо вони відмовляться передати їм мобільні телефони, гроші та інші цінні речі.

Сприйнявши вказаний пістолет як бойовий, а висловлені на їх адресу погрози вбивством із його застосуванням такими, що є небезпечними для їх життя і здоров”я, воля ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до опору була подавлена, внаслідок чого вони дозволили ОСОБА_4 обшукати їх кишені, а потерпілий ОСОБА_7 , боячись виконання вказаних погроз, передав останньому свого мобільного телефона ”Сіменс С-55” вартістю 100 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного зв"язку ”Лайф” вартістю 10 грн.

Після цього підсудний ОСОБА_6 , який діяв з єдиним злочинним наміром разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виконуючи вказівку останнього, із викраденого мобільного телефона дістав картку оператора мобільного зв”язку ”Лайф” та повернув її потерпілому ОСОБА_7

В процесі вчинення даного розбійного нападу підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи вказаним мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_7 , з яким з місця скоєння даного злочину зникли, спричинивши тим самим останньому матеріальної шкоди на суму 100 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою в скоєнні даних злочинів визнав частково і пояснив, що біля 19 год. 20 хв. 18.12.08р. поблизу будинку №6 по вул.Саєнка у м.Житомирі ніяких грошей він у ОСОБА_7 не забирав, а той їх дав йому сам добровільно. Перед цим він дійсно ударив ОСОБА_7 за те, що останній його штовхнув у плече, проходячи мимо. Він вдарив його ліктем правої руки в район щелепи, від чого ОСОБА_7 впав. В цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші троє хлопців, стояли в стороні та участі в конфлікті не приймали. Після цього він попросив в тих хлопців пару гривень на пиво та хтось дав йому 1 гривню, а хтось 2 гривні. Силою він дані гроші не забирав. Після чого вони розійшлись та ОСОБА_7 разом з його знайомими пішли в напрямку ліцею, а він запропонував їх догнати та провчити, забравши їх майно. На дану пропозицію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились, а інші троє хлопців пішли. Він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побігли провулками, щоб обігнати тих хлопців та зустріти їх біля ЗОШ №2 що по вул.Саєнко,56 у м.Житомирі. По дорозі він попросив у ОСОБА_5 пневматичний пістолет, який засунув за пояс штанів. Коли вони вийшли на вул.Саєнко біля ЗОШ № 2 м.Житомира, то зустріли вказаних 3-х хлопців, з якими були ще троє невідомих хлопців. Вони підійшли до них та привітались, зрозуміли що вони їх не впізнали, оскільки хлопці повідомили про те, що нещодавно якісь хлопці вимагали в них гроші та чіплялись до них. На що він запропонував хлопцям провести їх до гуртожитку ЖОПЛ та вони всі пішли до буд. №63/1 по вул.Саєнко у м.Житомирі. Біля даного будинку вони зупинились, але один з хлопців пішов та їх стало п'ять, а він спитав як вони там назвали тих хлопців. Після чого він одного з хлопців вдарив своєю головою в ніс. Від чого той впав на землю. Після чого дістав пістолет та сказав всім хлопцям, щоб вони віддали цінні речі та телефони, потім підійшов до одного з них, тримаючи пістолет в руках та почав обшукувати його, при цьому направляв на нього пістолет та один раз вдарив його по голові рукояткою пістолету. Потім, направляючи пістолет на іншого хлопця, обшукав і його. Після чого ОСОБА_7 сказав, що віддасть свій телефон та передав йому свій мобільний телефон ”Сименс-С55”, з якого попросив повернути йому його сім-картку. Так як він не зміг розібрати телефон ОСОБА_7 , то попросив про це ОСОБА_6 , який розібравши телефон, віддав сім-картку ОСОБА_7 , а телефон йому. Після чого вони розійшлись, і він віддав пістолет ОСОБА_5 , а мобільний телефон заніс додому та наступного дня продав викраденого у ОСОБА_7 мобільного телефона на лотку по вул.Хлібній у м.Житомирі за 20 грн., а гроші використав для придбання подарунка на день народження брата ОСОБА_5 .

Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні вину свою у вчиненні разом із ОСОБА_4 розбійного нападу визнали повністю і пояснили те, що дійсно разом з ним 18.12.2008 року гуляли по місту, і у ОСОБА_5 з собою був пневматичний пістолет, про що знав і ОСОБА_4 . Під час прогулянки до них приєдналися ще двоє хлопців - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Близько 19 години 20 хвилин вони рухаючись по вул.Саєнка у м.Житомирі, неподалік провулків Мар'янівських, зустріли 3-х незнайомих хлопців, один з яких проходячи повз ОСОБА_4 ненароком штовхнув його плечом в плечо. На що ОСОБА_4 зупинився та спитав, чого вони так ”борзо” ходять по вулиці, та того хлопця, що штовхнув його, він вдарив, від чого останній впав. Після цього ОСОБА_4 сказав, шо якщо він не встане, то він вдарить його ногою, на що хлопець підвівся. Після цього ОСОБА_4 попросив в тих хлопців 3 гривні на пиво і ОСОБА_7 дав йому 2 гривні. В цей час вони та інші хлопці стояли в стороні та нікого не били.

Після цього вони розійшлись, і ті хлопці пішли в напрямку ліцею, а ОСОБА_4 запропонував догнати і побити їх, та забрати в них гроші і інші цінні речі. Двоє хлопців, які були з ними від цього відмовилися, а вони погодилися і разом з ОСОБА_4 стали бігти провулками, щоб обігнати хлопців та зустріти їх біля школи. По дорозі ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_5 пневматичного пістолета, який йому його відразу передав. Пройшовши провулками, вони вийшли на вул.Саєнко біля ЗОШ №2 м.Житомира, та знову зустріли вказаних 3-х хлопців, з якими були ще троє невідомих хлопців. Вони підійшли до них та привітались, зрозуміли шо вони їх не впізнали, тому що хтось з тих хлопців сказав, що нещодавно якісь хлопці (слово хлопці було нецензурним) з Мар'яновки їх побили. На це ОСОБА_4 запропонував провести їх до ліцею і всі вони разом підійшли до будинку №63/1 по вул.Саєнка та зупинились. Після цього ОСОБА_4 спитав як вони там назвали тих хлопців і відразу одного з хлопців вдарив своєю головою в ніс, від чого той впав. Після чого ОСОБА_4 дістав пістолет і став погрожувати ним тим хлопцям з його допомогою вбивством, і став вимагати передати їм гроші, мобільні телефони та інші цінні речі. Потім ОСОБА_4 тримаючи в руці пістолет став по черзі обшукувати кишені потерпілих, а вони в цей час стояли поруч. В процесі цього ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 свого мобільного телефона, але попросив, щоб він повернув йому сім-карту. Так як ОСОБА_4 не зміг розібрати телефон то передав цього телефона ОСОБА_6 і сказав йому вийняти сім-картку та віддати її потерпілому, що ОСОБА_6 і зробив. Після цього вони розійшлися і ОСОБА_4 повернув пістолета ОСОБА_5 . В скоєному щиро розкаюються.

Крім повного визнання всіма підсудними своєї вини у вчиненні розбійного нападу та часткового визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини в пограбуванні ОСОБА_7 , їх винність у цьому повністю підтверджується зібраними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 , що дійсно 18.12.2008 року близько 19 год. 20 хв. вони втрьох рухалися по вул.Саєнка у м.Житомирі, де до них підійшли 6 незнайомих хлопців, які спитали чого вони ходять по їх вулиці та сказали, щоб вони віддали гроші та мобільні телефони, на що вони відповіли, що нічого при собі не мають. Після цього ОСОБА_4 вдарив його ліктем правої руки в область щелепи, від чого він послизнувся та впав на ліву руку. Після чого ОСОБА_4 сказав, що якщо він не встане, то він вдарить його ногою, після чого він підвівся. Після цього на вимогу ОСОБА_4 дати пару гривень на пиво, він віддав йому свої дві гривні.

Після даного випадку вони пішли в напрямку ліцею, і по дорозі подзвонили своїм знайомим ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , щоб вони вийшли їм на зустріч, що ті і зробили. Після цього всі вони разом пішли до гуртожитку. Через кілька хвилин до них позаду наблизились спочатку двоє хлопців, а потім ще один, які спитали, чому вони ходять по їх вулиці та району. Згодом дізналися про те, що це були підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Поблизу буд №63/1 по вул.Саєнка у м.Житомирі ОСОБА_4 швидко дістав пістолет, який був чорного кольору і справляв враження справжньої вогнепальної зброї і став ним ним погрожувати їм вбивством і вимагати негайної передачі грошей, мобільних телефонів та інших цінних речей. При цьому ОСОБА_4 приставив пістолет до голови ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_10 сказав ОСОБА_4 , щоб він не чипав їх. У відповідь на це ОСОБА_4 вдарив своєю головою ОСОБА_10 в ніс, від чого той впав на землю. Після чого ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_9 , тримаючи пістолет в руках та почав обшукувати його, і також рукояткою пістолета вдарив його в область голови. В цей час ОСОБА_7 сказав ОСОБА_4 . шо має при собі телефон та передав йому свій телефон ”Сіменс С-55” вартістю 100 грн., в якому знаходилася сім-картка вартістю 10 грн. Після цього ОСОБА_7 попросив ОСОБА_4 щоб той вийняв та повернув йому сім-карту, на що той погодився. Так як ОСОБА_4 не змін її дістати, то передав цього телефона ОСОБА_6 і дав останньому вказівку повернути ОСОБА_7 сім-картку, що той і зробив. Після чого ОСОБА_4 сказав: ”Все пацани отработали” та вони пішли. Під час здійснення ОСОБА_4 вказаних дій підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стояли поруч і їх присутність вони сприймали як таку, що вони разом із ОСОБА_4 діяли спільно та боялися того, що у разі їх спротиву останні також застосують до них фізичну силу. Погрози пістолетом вони також сприймали як реальну загрозу їх життю та здоров”ю, тк як вважали цей пістолет бойовим і таким що дійсно може спричинити шкоду їх здоров”ю.

Аналогічні покази в судовому засіданні дали і свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Згідно протоколу огляду місця пригоди від 19.01.2009 року (т,1 а.с.54), у свідка ОСОБА_14 працівниками міліції було вилучено мобільного телефона ”Сименс С 55”, якого потерпілий ОСОБА_7 під час пред”явлення йому для впізнання впевнено впізнав як того, що належав йому та ввечері 18.12.08р. на вул.Саєнка у м.Житомиру з погрозою застосування пістолета був у нього викрадений (т.1 а.с.65).

Із протоколу огляду місця пригоди (т.1 а.с.157) видно те, що 07.02.2009 року у підсудного у ОСОБА_5 працівниками міліції було виявлено та вилучено пістолет марки ”С-31” (т.1 а.с.157), який згідно висновку судово-балістичної експертизи є газобалонною (пневматичною) зброєю - газобалонним (пневматичним) пістолетом моделі ”С31”, та не відноситься до категорії вогнепальної зброї (т.1 а.с.206).

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.79) видно те, що під час проведення даної слідчої дії потерпілий ОСОБА_7 серед осіб, пред"явлених йому для впізнання, впевнено впізнав ОСОБА_4 як такого, що ввечері 18.12.2008 року із загрозою застосування пістолета відкрито викрав у нього гроші та мобільного телефона.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.133) видно те, що під час проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_9 серед осіб, пред"явлених йому для впізнання, впевнено впізнав ОСОБА_4 як такого, що ввечері 18.12.2008 року із загрозою застосування пістолета поблизу будинку №63/1 по вул.Саєнка у м.Житомирі відкрито викрав у ОСОБА_7 мобільного телефона.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.134) видно те, що під час проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_10 серед осіб, пред"явлених йому для впізнання, впевнено впізнав ОСОБА_4 як такого, що ввечері 18.12.2008 року із загрозою застосування пістолета поблизу будинку №63/1 по вул.Саєнка у м.Житомирі відкрито викрав у ОСОБА_7 мобільного телефона.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.135) видно те, що під час проведення даної слідчої дії свідок ОСОБА_8 серед осіб, пред"явлених йому для впізнання, впевнено впізнав ОСОБА_4 як такого, що ввечері 18.12.2008 року із загрозою застосування пістолета поблизу будинку №63/1 по вул.Саєнка у м.Житомирі відкрито викрав у ОСОБА_7 мобільного телефона.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05.02.2009 року, проведеного за участю підсудного ОСОБА_4 видно те, що він на місці детально розповів та показав обставини скоєних ним ввечері 18.12.08р. злочинів відносно потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.127-132).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.02.2009 року, проведеного за участю підсудного ОСОБА_5 видно те, що він на місці детально розповів та показав обставини скоєного ним разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ввечері 18.12.08р. злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.160-163).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.02.2009 року, проведеного за участю підсудного ОСОБА_6 видно те, що він на місці детально розповів та показав обставини скоєного ним разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ввечері 18.12.08р. злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.223-226).

Згідно протоколу очної ставки (т.1 а.с.80-82), проведеної між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ОСОБА_7 детально розповів про обставини скоєних відносно нього 18.12.08р. злочинів, а ОСОБА_4 ці покази повністю підтвердив.

Із протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_10 та підсудним ОСОБА_5 (т.1 а.с.173-175), видно те, що ОСОБА_5 повністю підтвердив покази даного свідка щодо обставин вчиненого ним ввечері 18.12.08р. відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 із загрозою застосування небезпечного для життя та здоров”я насилля.

Із протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.220-222) видно те, що вони обоє детально розповіли про обставини скоєного ними разом з ОСОБА_4 18.12.2008 року відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7

Із протоколу очної ставки, проведеної між підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.2 а.с.17-22) видно те, що ОСОБА_5 розповів про обставини скоєного ним разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 18.12.2008 року злочину, які останній повністю підтвердив.

Із протоколу очної ставки, проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (т.2 а.с.23-29) видно те, що ОСОБА_6 детально розповів про обставини скоєного ним разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18.12.2008 року розбійного нападу, які ОСОБА_4 повністю підтвердив.

Згідно протоколу очної ставки (т.2 а.с.59-61) проведеної між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 розповів про обставини скоєного 18.12.2008 року відносно нього розбійного нападу.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведенність вини підсудних в скоєнні зазначених злочинів, а твердження підсудного ОСОБА_4 в тій частині, що пограбування ОСОБА_7 він не вчиняв, а той ніби-то сам добровільно дав йому 2 грн. на пиво, судом розцінюються як його бажання уникнути відповідальності за вчинення даного тяжкого злочину, оскільки ці його твердження повністю спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, правдивість та достовірність яких у суду не викликає ніяких сумнівів.

Тому, умисні дії підсудного ОСОБА_4 , які виразилися у повторному відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого, судом кваліфікуються за ст.186ч.2 КК України./span>

Умисні дії підсудних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які виразились в скоєнні ними розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, яке було поєднано з погрозою застосування такого насильства, що є небезпечним для життя та здоров”я потерпілих, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, судом кваліфікуються за ст.187ч.2 КК України.

Обираючи підсудним вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, особи самих підсудних та обставини, що пом”якшують та обтяжують їх відповідальність.

Так, пом”якшуючими відповідальність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обставинами є те, що вони щиро розкаялися у скоєному та сприяли органу досудового слідства і суду у встановленні істини по справі.

Обставин, що пом”якшують відповідальність підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність всіх підсудних, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд також враховує і те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується, скоєні ним злочини відносяться до категорії тяжких, хоча тяжких наслідків по справі від його дій не настало, були вони ним вчинені у період непогашених судимостей за попередні злочини, і він був ініціатором вчинення розбійного нападу, в зв”язку з чим приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, обираючи вид та міру покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд також враховує і те, що вони обоє вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання, дружина ОСОБА_5 є вагітною, скоєний ними злочин відноситься до категорії тяжких, хоча тяжких наслідків по справі від їх дій і не настало, їх другорядну роль у вчиненні вказаного злочину.

Однак з врахуванням тяжкості скоєного ними злочину та його зухвалості, з яким він був ними вчинений, а також того, що саме ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 знаряддя для вчинення цього злочину (пістолет), суд також приходить до однозначного висновку про те, що виправлення та перевиховання їх обох також можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

В той же час, наведену сукупність як пом”якшуючих їх відповідальність так і інших вказаних обставин суд вважає за можливе визнати такими, що значно пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 злочину, та з врахуванням їх осіб приходить до висновку про можливість із застосуванням ст.69 КК України обрати кожному із них більш м”яку міру покарання від мінімального розміру, передбаченого санкцією ст.187 ч.2 КК України, та без застосування до кожного із них додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених 186ч.2 і ст.187ч.2 КК України, та обрати йому по ним наступне покарання:

• - за ст.186ч.2 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі,

• - за ст.187ч.2 КК України – 7 (сім) років та шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна;

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених мір покарання обрати ОСОБА_4 за їх сукупністю до відбування кінцеву міру покарання у вигляді 8 (вісьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187ч.2 КК України, та обрати йому за цим Законом із застосуванням ст.69 КК України міру покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації особисто йому належного майна.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187ч.2 КК України, та обрати йому за цим законом із застосуванням ст.69 КК України покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації особисто йому належного майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженого ОСОБА_4 залишити попередню –тримання під вартою, а у відношенні засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши їх під варту у залі суду.

Строк відбування обраних засудженим мір покарання відраховувати: ОСОБА_4 - з 4 лютого 2009 року, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – з 21 вересня 2009 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон ”Сименс С-55” повернути потерпілому ОСОБА_7 , а пневматичний пістолет ”С-31”, який зберігається в камері речових доказів Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , по 185 (сто вісімдесят п”ять) грн. 30 коп. з кожного судових витрат по справі за проведення судових експертиз, які перерахувати на р/р НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 35229005000096 в УДК Житомирської області, код 25574601, МФО 811039.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення, а всіма засудженими на протязі того ж самого строку, починаючи з моменту отримання ними копії даного вироку.

Суддя М.Г.Поліщук