Ухвала суду № 50042346, 07.07.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4835/14-к Провадження № 1-кс/591/719/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Міліціанов Р.В., з участю секретаря Бузової Т.І., слідчого Гриценко В.П., прокурора Маркіна О.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання Старшого слідчого СУ УМВС України в Сумській області Гриценко В.П. у кримінальному провадженні №12014200000000025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з узгодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке мотивував тим, що ним проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12014200000000025, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Слідчий вважає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, від його протиправних дій потерпіла велика кількість осіб, переховується від слідства тому до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, з мотивів наведених в ньому.

Підозрюваний та захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, застосувати інший, більш мякий запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у виді особистого зобовязання.

Заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення слідчого та підозрюваного, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 довів до відома ОСОБА_4 та ОСОБА_1 злочинний план заволодіння грошовими коштами потерпілих.

Так, ОСОБА_3 за допомогою наявних у нього, та вилучених у ході досудового слідства, мобільних комунікаторів із доступом до мережі Інтернет, підшукував у мережі Інтернет приватні оголошення про продаж товарів. Діючи під виглядом добросовісних покупців, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих з банківських рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 телефонували продавцям, довідувались в телефонній розмові номера банківських карткових рахунків для переказу грошей за товари.

ОСОБА_3, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного звязку ТОВ «Інтертелеком» з кодом « 056» як міський код м. Дніпропетровська, де розташований ПАТ КБ «ПриватБанк», видаючи його за службовий номер ПАТ КБ «ПриватБанк», телефонував потерпілим, представляючись працівником вказаного банку із вигаданим ним іменем та прізвищем, повідомляв про факт намагання переказу на рахунок клієнта грошових коштів та додатково отримував персональні дані імені, номеру банківського карткового рахунку та балансу, номеру мобільного телефону, останніх контактних номерів телефонів, балансу на рахунку тощо. У подальшому ОСОБА_4, виконуючи покладені на неї функції учасника ОГ, телефонувала оператору мобільного звязку з вимогою відновити нібито втрачену сім-карту, видаючи мобільний номер потерпілих за власний. Володіючи інформацією про останні дзвінки потерпілих, стан рахунку, отриманими попередньо ОСОБА_3, успішно отримувала дублікат сім-карти потерпілих, з одночасним блокуванням її оригіналу. Використовуючи електронно-обчислювальну техніку, а саме планшетні ПК, смартфони, нетбуки, ноутбуки, обладнання для доступу в мережу Інтернет та банкомати ПАТ КБ «ПриватБанк», учасники організованої групи за допомогою банківських послуг «Екстрені гроші», «Приват24», «LiqPay», використовуючи отримані шляхом обману особисті дані клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк», знімали з рахунків потерпілих наявні на них грошові кошти.

Залучення ОСОБА_3 своєї дружини ОСОБА_4 та друга ОСОБА_1 до складу керованої ним ОЗГ, крім бажання кожного з них досягнути протиправного збагачення, було обумовлене їх тривалими з ОСОБА_3 сімейними та дружніми стосунками.

В результаті зазначених протиправних дій було завдано майнової шкоди 37 особам та неправомірно привласнено грошові кошти останніх.

28.06.2014 у кримінальному провадженні № 12014200000000025 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с.99-106), що підтверджується його підписом про отримання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В силу п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

Слідчим та прокурором в обґрунтування клопотання зазначено обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Так, предявлена підозра підтверджується протоколами допитів потерпілих (а.с.23-104), протоколами за результатами проведення ОРЗ зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с.107-119), згідно яких ОСОБА_1 домовлявся з іншими співучасниками про вчинення дій спрямованих на заволодіння майном потерпілих, телефонував останнім, звертався до відділень оператора мобільного звязку з метою блокування сім карток потерпілих.

Враховуючи вищезазначені обставини суд погоджується з доводами слідчого та прокурора щодо наявності достатніх доказів підозрювати ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, оскільки вищеописані обставини та докази в їх обґрунтування вказують на існування намірів неодноразового отримання неправомірної вигоди.

Крім того, підозрюваний давати покази відмовився. Підозру предявлено у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, наміри переховування від слідства шляхом виїзду за межі території України підтверджено показами свідка ОСОБА_5 (а.с.105, 106), який підтвердив знайомство з підозрюваним та наміри останнього.

Свідок попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, тому у суду відсутні підстави не довіряти наданим свідченням.

Тому, розуміючи невідворотність покарання підозрюваний може переховуватись від слідства.

Також, підозрюваний раніше засуджувався, перебував в місцях позбавлення волі, звільнившись у лютому 2013 року, маючи непогашену судимість знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тобто на шлях виправлення не став. Отже, перебуваючи на свободі знову може вчиняти нові злочини.

Таким чином, суду доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Отже, суд доходить висновку, що слідчим та прокурором доведено необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу, з метою запобігання визначеним вище ризикам.

Вирішуючи питання про можливість застосування інших запобіжних заходів слідчим суддею встановлено, що застосування, зокрема, особистого зобовязання є неможливим, оскільки не в повній мірі зможе запобігти описаним в клопотанні ризикам, так як даний запобіжний захід надасть можливість підозрюваному перебувати на свободі, вільно пересуватися, тобто не виключить ймовірність впливу на потерпілих та переховування від органу досудового розслідування.

В обґрунтування можливості застосування особистого зобовязання захисником та підозрюваним не надано жодних доказів, не підтверджено факт перебування в шлюбі, вагітність цивільної дружини, наявність утриманців.

Підозрюваний, осіб, які могли внести за нього заставу або поручитися не зазначив.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд враховує, що підозрюваний зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, однак доказів права власності не надано, інші співвласники не допитувались, тому у суду відсутні підстави, які доводять можливість постійного перебування підозрюваного за місцем його реєстрації. Тобто, суд позбавлений можливості застосувати домашній арешт.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Враховуючи, що строк дії ухвали слідчого судді щодо тримання особи під вартою не може перевищувати 60 місяців та одночасно обмежується строком досудового розслідування, пояснення в судовому засіданні ОСОБА_1, який зазначив, що його фактично затримано о 8 годині 30 хвилин 06.07.2014р., строк дії запобіжного заходу слід встановити з 08 години 30 хвилин в межах строку досудового розслідування.

В силу ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

На підставі ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи, що особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України від 16.01.2014р. №719-VII становить 1218,00грн., з урахуванням відомостей про особу, велику кількість потерпілих, приблизний розмір завданої шкоди зазначений в судовому засіданні слідчим становить близько 240000,00грн., суд вважає достатнім розмір застави в сумі 200 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 243600,00грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного наступні обовязки, які забезпечать його належну процесуальну поведінку, а саме, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4, ОСОБА_3; не відлучатися за межі м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст.176-178, 183-184, 193-199 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 години 30 хвилин 22.08.2014р.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 243600,00грн., який необхідно сплатити на р/р 37317006000459, Одержувач: ТУДСА України в Сумській, Код 26270240, ОСОБА_4 одержувача: ГУДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, призначення платежу: застава, номер ухвали суду, прізвище імя, по батькові платника застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти покласти на нього строком на два місяці наступні обовязки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4, ОСОБА_3; не відлучатися за межі м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Розяснити, що у випадку невиконання покладених на підозрюваного обовязків, розмір застави може бути звернуто до державного бюджету та застосовано інший вид запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання обовязків покласти на Старшого слідчого СУ УМВС України в Сумській області Гриценко В.П.

Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Сумської облаті протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою з моменту її вручення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Р.В. Міліціанов