Ухвала суду № 50029332, 09.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/2185/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.

Провадження № 22-ц/778/4035/15 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.,

Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі: Остащенко О.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Світточ», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом ПП «Світточ», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 20.08.2009 року між нею та ПП «Світточ» було укладено договір оренди земельної ділянки розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 26.02.2003 року строком на десять років. Орендна плата вноситься у грошовому або у натуральному вигляді у такі строки: у випадку внесення плати в грошовій формі - один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця; у випадку внесення плати в натуральній формі до 20 числа останнього у звітному році місяця.

03 листопада 2011 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної частки (паю). За умовами якої визначався розмір орендної плати в грошовому та натуральному вигляді, яку відповідач не сплатив.

З 2012 року відповідач не виконував належним зобов'язання щодо виплати орендної плати. На її неодноразові звернення з проханням про виконання обов'язків за договором оренди, відповідач ніяким чином не реагує, внаслідок чого утворилась заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 9268 грн. 40 коп.

Вважає, що відповідач повинен сплатити пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 8 293,32 грн. та інфляційні втрати в розмірі 284,18 грн.

Загальна сума заборгованості становить 17 845,90 грн.

Крім того, зазначала що земельна ділянка не використовуються за цільовим призначенням, є занедбаною та не обробляється

Враховуючи вищевикладене просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 20.08.2009 року між ОСОБА_3 та ПП «Світточ»; стягнути з ПП «Світточ» на її користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 20.08.2009 року за 2012-2013 роки в розмірі 17845,90 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Світточ» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 20.08.2009 року в розмірі 1884,50 грн. та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 26.02.2003 року належить земельна ділянка НОМЕР_2, площею 6,80 га, кадастровий НОМЕР_3 яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

20.08.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, в момент укладення договору земельна ділянка була передана орендареві , що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 20.08.2009 року, підписаним сторонами.

Згідно з п. 11 Договору оренди землі розрахунок по орендній платі проводиться один раз на рік до 20 першого числа за звітним роком місяця.

Пунктом 9 договору оренди, укладеного між сторонами, розмір орендної плати в грошовому виразі визначено у грошовому вигляді в розмірі 2280 грн., або в натуральному вигляді: зерно очищене - 2 000 кг., насіння соняшника - 100 кг., солома (2ПТС-4), тракторні послуги для обробітку присадибної ділянки до 0,5 га., допомога на ритуальні послуги - 3001 грн.

Зі змісту додаткової угоди, укладеної між позивачем та ПП "Світточ" 03 листопада 2011 року до Договору оренди від 20.08.2009 року, укладеного між позивачем та ПП "Світточ", за оренду земельного паю "Орендар" проводить розрахунок з "Орендодавцем" в натуральному вигляді: зерно очищене - 3000 кг., насіння соняшнику - 100 кг., солома -безкоштовно; тракторні послуги - безкоштовно, допомога на ритуальні послуги - 500 грн.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3,. як на одну з підстав розірвання договору посилалась на те, що не в повному обсязі отримала орендну плату за 2012-2013 роки.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ч.І ст.32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд першої інстанції розглянувши справу вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що він звільнений від відповідальності у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин ,так як вже після отримання висновку відповідач 03 листопада 2011 року уклав з позивачем додаткову угоду, визначив умови та строки виплати орендної плати.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою згідно з п. "д" ч. 1 ст.141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

Так як відповідачем було виплачено позивачу орендну плату в сумі 6550,00 грн. за період 2012-2013 p.p., що підтверджується відомостями, копії яких містяться в матеріалах справи і це не заперечувалося позивачем тобто відповідач частково сплатив орендну плату, і тому суд правомірно вважав за необхідне стягнути з відповідача різницю між основною сумою боргу, яку зазначив позивач та сплаченою сумою за період 2012-2013 p.p..

В даному випадку є не систематична несплата орендної плати, а затримка у виплаті орендної плати, а тому договір оренди, укладений між сторонами, не може бути розірваний з підстави, яка зазначена позивачем, а саме систематична несплата орендної плати.

Згідно з п. ґ ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням потрібно розуміти використання з порушенням правил, передбачених ст. 19 Земельного Кодексу України.

Суд першої інстанції правомірно визначився , що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а не власне невикористання земельної ділянки, внаслідок чого вона є захаращеною бур"яном .

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року по цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: