Ухвала суду № 50027181, 10.09.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.09.2015

Справа № 334/2067/15-ц

Провадження № 2-др/334/10/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Колесник С.Г., при секретарі Манюхіні О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Запорізької Філії ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» про захист права споживача,

в с т а н о в и в :

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Запорізької Філії ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 230 (двісті тридцять) доларів США, а також на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн..

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30 липня 2015 року заяву представника відповідача у справі про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

19.08.2015 року представник позивача подав суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді надання правової допомоги в розмірі 900 гривень.

В судове засідання сторони не зявились, представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст..220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторона подали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, 4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1, під час розгляду якої, позивач підтримав позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» в особі Запорізької Філії ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» заборгованість строковим депозитом у розмірі 230 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.

Будь-яких інших вимог щодо стягнення витрат, повязаних з наданням правової допомоги на свою користь позивачем заявлено не було.

Із наданих в обґрунтування необхідності постановлення додаткового рішення доказів, вбачається, що по-перше подані вони до суду під час судового засідання про перегляд заочного рішення 30 липня 2015 року, а по-друге сам акт прийому-передачі виконаних робіт складений 29 липня 2015 року, ( і тому мабуть туди включена сума в 300 гривень за аналіз заяви відповідача про перегляд заочного рішення), тобто коли після винесення рішення у справі пройшло майже 3 місяці.

Окрім того, вказані обставини не були предметом розгляду під час слухання справи в березні-травні 2015 року та з їх приводу сторони пояснень не давали, тому вимоги про ухвалення додаткового рішення не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно п. 5 ст. 220 ЦПК України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Колесник С. Г.