Рішення № 50025066, 10.09.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/2468/15-ц

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.09.2015 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в складі : головуючого судді -Надопта А.А.,

при секретарі - Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»» до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про виключення майна із акту опису та звільнення його з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, Відділу ДВС Виноградівського РУЮ про виключення майна із акту опису та звільнення його з-під арешту, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № МКS0AU04520016 від 25.09.2006 року ОСОБА_1 25.09.2006 року отримав кредит у розмірі 88840.00 грн. зі сплатою відсоткіи за користування кредитом у розмірі 16.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09,2011.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАПК» і відповідач ОСОБА_1 10.03.2006 р, уклали договір застави рухомого майна. Згідно з Договором застави відповідач ОСОБА_1 падав в заставу автомобіль марки ТАТА1РТ613381321. рік випуску: 2006, тип ТЗ: Ванпажний бортовий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ШН НОМЕР_1).

15 жовтня 2012 року Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ (справа №2/0417/7114/2012) звернуто стягнення на вказаний предмет застави, шляхом продажу його ПАТ КБ "ПриватБанком" з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанку" всіх повноважень, необхідних дія здійснення продажу - (рішення міститься в єдиному державному реєстрі судових рішень).

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за їх межами.

Здійснюючи дії згідно рішення суду, направлені на реалізацію предмета застави, позивачем встановлено, що 30.05.2011 року постановою "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" ВП 26805884 відділу ДВС Виноградівського РУЮ накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_1, в тому числі і на предмет застави, що в свою чергу унеможливлює подальшу процедуру продажі такого автомобіля на підставі рішення суду.

В даному випадку, по-перше: право застави у ПАТ КБ "ТРИВАТБАНК" виникло, як зазначено вище, - 25.09.2006 року, а постанова, якою накладено арешти на предмет застави винесена 30.05.2011 року, тобто пізніше ніж було укладено договір застави: по-друге: станом на 20.07.2012 року (згідно позовної заяви про звернення стягнення) заборгованість за кредитними зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанком" вже складала 438398.21 грн., що значно перевищує вартість предмету застави.

Отже, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, але надіслав суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, тому на підставі ст..169 ЦПК України справу розглянуто в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений, в судове засідання з невідомих суду причин не з'явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки, тому на підставі ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Представник відділу ДВС Виноградівського РУЮ в судове засідання не з»явився, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, тому справа розглянулася на підставі ст. 169 ЦПК України у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору МКS0AU04520016 від 25.09.2006 року ОСОБА_1 25.09.2006 року отримав кредит у розмірі 88840.00 грн. зі сплатою відсоткіи за користування кредитом у розмірі 16.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09,2011.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАПК» і відповідач ОСОБА_1 10.03.2006 р, уклали договір застави рухомого майна. Згідно з Договором застави відповідач ОСОБА_1 падав в заставу автомобіль марки ТАТА1РТ613381321. рік випуску: 2006, тип ТЗ: Ванпажний бортовий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ШН НОМЕР_1).

15 жовтня 2012 року Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ (справа №2/0417/7114/2012) звернуто стягнення на вказаний предмет застави, шляхом продажу його ПАТ КБ "ПриватБанком" з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанку" всіх повноважень, необхідних дія здійснення продажу - (рішення міститься в єдиному державному реєстрі судових рішень).

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за їх межами.

Здійснюючи дії згідно рішення суду, направлені на реалізацію предмета застави, позивачем встановлено, що 30.05.2011 року постановою "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" ВП 26805884 відділу ДВС Виноградівського РУЮ накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_1, в тому числі і на предмет застави, що в свою чергу унеможливлює подальшу процедуру продажі такого автомобіля на підставі рішення суду.

Згідно ст. 54 закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог сгягувачів, які не є заетаводержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі:

- Виникненя права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про заставу» право застави виникає з моменту укладання договору застави.

В даному випадку, по-перше: право застави у ПАТ КБ "ТРИВАТБАНК" виникло, як зазначено вище, - 25.09.2006 року, а постанова, якою накладено арешти на предмет застави винесена 30.05.2011 року, тобто пізніше ніж було укладено договір застави: по-друге: станом на 20.07.2012 року (згідно позовної заяви про звернення стягнення) заборгованість за кредитними зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанком" вже складала 438398.21 грн., що значно перевищує вартість предмету застави.

Крім того, згідно ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Отже, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Відповідно до ст..14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Веховною Радою України,- і за їх межами.

Згідно ст..54 ЗУ «Про виконавче провадення», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Відповідно до ст..60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з -під арешту.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.76 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 243,60 гривень, які згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 11,14, 60, 169, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. ст. 1,16 Закону України "Про заставу", ст.ст.54,60 Закону України "Про виконавче провадження", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виключити майно із акту опису та звільнити з-під арешту, зняти заборону відчуження рухомого майна, а саме автомобіль марки TATA1PT6133S1321, рік випуску: 2006, тип 1.3: Вантажний бортовий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах.№64993919400001, судовий збір в сумі 243,60 (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийА. А. Надопта