Постанова № 50024430, 07.09.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2630/15-а

Провадження № 2-а/242/352/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Нарижній О.Г., за участю представника відповідача Стельник Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 23.06.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що 09.04.2015 року він звернувся до УПФУ в м. Селидове із заявою № 1128 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи. Рішенням УПФУ в м. Селидове від 15.05.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 3 роки пільгового стажу на підземних роботах. Це обумовлено тим, що періоди роботи на підприємстві «ПКП «Арго» з 22.05.1993 року по 26.10.1993 року не зараховано до стажу роботи з причини відсутності підпису відповідальної особи та печатки підприємства на запису про звільнення у трудовій книжці; з липня 2000 року по вересень 2000 року на підприємстві ТОВ «РВС» не зараховано до стажу роботи з причини відсутності запису про роботу за даний період у трудовій книжці; з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія», яка знаходиться в Грузії не зараховано до стажу роботи з причини відсутності довідки про зайнятість повний робочий день на підземних роботах. Вважає дане рішення незаконним та таким, що винесене з порушенням чинного законодавства. Просив скасувати рішення УПФУ в м. Селидове від 15.05.2015 року, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 22.05.1993 року по 26.10.1993 року на підприємстві «ПКП «Арго» та з липня 2000 року по вересень 2000 року на підприємстві ТОВ «РВС» та до пільгового стажу період роботи з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія», яка знаходиться в Грузії та зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до його заяви від 22.06.2015 року на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, просив слухати справу без його участі.

Представник відповідача за довіреністю Стельник Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та надав суду заперечення в якому вказав, що 09.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м. Селидове з заявою № 1128 про призначення пенсії за віком відповідно до положень ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав 34 роки 11 місяців 09 днів, стаж підземної роботи складає 02 років 10 місяців 18 днів. Рішенням УПФУ в м. Селидове від 15.05.2015 року ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 3 років пільгового стажу в підземних роботах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Це обумовлено тим, що періоди роботи на підприємстві «ПКП «Арго» з 22.05.1993 року по 26.10.1993 року не зараховано до стажу роботи з причини відсутності підпису відповідальної особи та печатки підприємства на запису про звільнення у трудовій книжці; з липня 2000 року по вересень 2000 року на підприємстві ТОВ «РВС» не зараховано до стажу роботи з причини відсутності запису про роботу за даний період у трудовій книжці; з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія» не зараховано до стажу роботи з причини відсутності довідки про зайнятість повний робочий день на підземних роботах. Просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

09 квітня 2015 року ОСОБА_2 надав до УПФУ в м. Селидове документи для призначення пенсії за віком, згідно ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням УПФУ в м. Селидове від 15.05.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 03 років пільгового стажу в підземних умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На період звернення із заявою страховий стаж ОСОБА_2 склав 34 роки 11 місяців 09 день, в тому числі стаж підземної роботи за ч. 2 ст. 14 Закону складає 02 роки 10 місяці 18 днів.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи на підприємстві «ПКП «Арго» з 22.05.1993 року по 26.10.1993 року, суд вважає їх не обгрунтованими виходячи з наступного.

Як вбачається з трудової книжки відповідача (а.с. 12) ОСОБА_2 з 22.05.1993 року був прийнятий на підприємство «ПКП «Арго» водієм 2-го класу вантажівки.

Відповідно до запису № 29 до трудової книжки 26.10.1993 ОСОБА_2 звільнено з підприємства ПКП «Арго». Натомість даний запис не засвідчено підписом керівника підприємства, що не відповідає вимогам п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, згідно якої у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які можуть підтвердити період роботи з «ПКП «Арго» з 22.05.1993 року по 26.10.1993 року позивачем не надано, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Суд вважає, обґрунтованою відмову УПФУ в м. Селидове Донецької області в частині не зарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи з липня 2000 року по вересень 2000 року на підприємстві ТОВ «РВС» оскільки в трудовій в книжці відсутні записи про роботу за даний період.

Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу з заробітної плати ОСОБА_2 в період липня 2000 року по вересень 2000 року здійснювалися відрахування до Пенсійного фонду України. Натомість суд не може прийняти до увагу дану довідку як доказ підтвердження роботи позивача на вищевказаному підприємстві, оскільки в ній не зазначено конкретних дат з якої позивач почав працювати і коли саме його було звільнено з прив'язкою саме до підприємства ТОВ «РВС».

Вирішуючи позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія», суд звертає увагу, що згідно ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, яка ратифікована Законом N 446/95-ВР від 22.11.95, при визначенні права на пенсію, зокрема на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Республіки Грузія, а також трудовий стаж, що визнається на території будь-якої зі Сторін.

Згідно ст. 4 Угоди потрібні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї Сторони, приймаються без легалізації на території другої Сторони.

Відповідної до трудової книжки ОСОБА_2 (а.с. 11), останній з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року працював на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія» прохідником 5 розряду на підземних гірничих роботах.

Як вбачається з довідки № 4701 від 22.08.2014 року, виданої Міністерством навколишнього середовища та природних ресурсів Грузії, відповідно до наказу Уряду Грузії № 50 від 12.06.2004 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження положень щодо Міністерства охорони навколишнього середовища», наказу міністерства Уряду Грузії № 213 від 23.11.2005 року «Про деякі перетворення державного департаменту» та змін до закону Грузії № 4385-І від 11.03.2011 року «Про правила функціонування, структури, повноваження та діяльність уряду Грузії», Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів є правонаступником управління геології Грузії. Згідно з матеріалами архівного фонду Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів громадянин ОСОБА_2 (який народився 1985 року) з 01.06.1984 року працював в геологічній розвідці Чордського родовища Управління геології Грузії в якості підземного проходчика (наказ № 26 § 3 від 02.06.1984 року). 20.09.1984 року його було звільнено з роботи на підставі власної заяви (наказ № 36 §1 від 20.09.1984 року).

Згідно довідки за формою № 8, заробітна плата ОСОБА_2 за період з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія» склала 1839 рублів 64 копійки.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Суд звертає увагу на той факт, що при врахуванні періоду роботи позивача з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія» до пільгового стажу, стаж його підземної роботи за ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 3 роки 2 місяці 10 днів.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на те, що рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 15.05.2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, суд вважає, що воно підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 № 1128 від 09.04.2015 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає повторному розгляду з урахуванням вищезазначеного.

Керуючись ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 15.05.2015 року про відмову в при значенні пенсії ОСОБА_2 - скасувати.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди його роботи з 01.06.1984 року по 20.09.1984 року на підприємстві «Чордська геологорозвідувальна партія Східно-Грузинської геолого-пошукової експедиції Управління геології «Грузгеологія».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 1128 від 09.04.2015 року

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя