Постанова № 50023429, 02.09.2015, Вугледарський міський суд Донецької області

Справа № 223/45/15-а

Провадження № 2-а/223/4/2015

Категорія 88

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року місто Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі:

судді Луньової О. Г.

секретар Швиденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 12.07.2014 року разом з родиною - двома доньками, вимушено покинула своє фактичне місце проживання в м. Марїнка Донецької області, у зв'язку з постійними артилерійськими обстрілами та небезпекою. 05.11.2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою для призначення та отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 22.12.2014 року позивач отримала рішення від 05.11.2014 року про відмову у наданні зазначеної допомоги, посилаючись на те, що сім'я володіє житловим приміщенням в м. Мар'їнка Донецької області не на окупованій території та не в зоні АТО. Також 22.12.2014 року позивач отримала лист-відповідь від 09.12.2014 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання з посиланням на наказ Антитерористичного центру СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 року «Про визначення районів проведення АТО» та розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». Позивач просить суд: визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови у наданні допомоги переміщеним особам на проживання; зобов'язати відповідача здійснити на її користь виплату щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово-окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити. Суду надала заперечення на позов, відповідно до яких позивачу відмовлено в наданні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово-окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у зв'язку з тим, що м. Мар'їнка Донецької області не значить в Переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 12.07.2014 року разом з родиною - двома доньками, вимушено покинула своє фактичне місце проживання в м. Марїнка Донецької області, в зв'язку з постійними артилерійськими обстрілами та небезпекою. Позивач ОСОБА_1 та дві її доньки були взяті на облік, як особи, переміщені з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою № 1460000268 від 03.11.2014 року (а.с.6).

05.11.2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою для призначення та отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. 22.12.2014 року позивач отримала рішення від 05.11.2014 року про відмову у наданні зазначеної допомоги (а.с.7-8).

Позивач отримала лист-відповідь від 09.12.2014 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання з посиланням на наказ Антитерористичного центру СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 року «Про визначення районів проведення АТО» та розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (а.с.10).

06.03.2015 року позивач вдруге звернулася до відповідача з заявою для призначення та отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.40).

Відповідно до рішення Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення від 06.03.2015 року позивачу було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 06.03.2015 року по 05.09.2015 року (а.с.41).

Відповідно до листа штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/5126 від 20.05.2015 року територія Донецької області з 07.04.2014 року визначена районом проведення АТО. На даний час проведення АТО триває, рішення про її припинення не прийнято. Крім того, м. Мар'їнка Донецької області включено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, введеного в дію розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Крім того, ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Такий наказ стосовно визначення районів проведення АТО виданий керівником Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» ( даний наказ чинний на теперішній час), відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Із цього вбачається, що всі населенні пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО.

В ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вказано, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Таким чином, відповідачем 05.11.2014 року необґрунтовано відмовлено позивачам в призначенні щомісячної адресної допомоги, як тимчасово переміщеним особам з району проведення АТО.

05.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг їй та її дітям. Таким чином, вона має право на отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення, а саме з 05.11.2014 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені права позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про боротьбу із тероризмом», Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб», ст. 122, 158, 162, 167, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати дії Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення неправомірними щодо відмови від 05.11.2014 року у наданні допомоги ОСОБА_1, як переміщеній особі на проживання.

Зобов'язати Вугледарське міське управління праці та соціального захисту населення призначити щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 та її донькам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, з 05.11.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Вугледарський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається в письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області О.Г.Луньова