Постанова № 500168, 06.10.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.10.2006 № 21/253

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого: Андрієнка В.В.

 суддів: Студенця В.І.

Малетича М.М.

 при секретарі:

 За участю представників:

 від позивача - Штельмах О.С.,

 від відповідача - ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.07.2006

 у справі № 21/253 (Шевченко Е.О.)

 за первіним позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

 до Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда"

 про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 2 500,00 грн.

 за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Троянда”

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 3 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД - фізична особа ОСОБА_1) звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Троянда” (далі - ВАТ “Агрофірма “Троянда”) про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 2 500,00 грн.

ВАТ “Агрофірма “Троянда” до прийняття рішення зі спору звернулося до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 3 500,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2006 первісний позов задоволено частково, а в задоволенні зустрічного позову ВАТ “Агрофірма “Троянда” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ “Агрофірма “Троянда” подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2006, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов - задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

СПД - фізична особа ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив суд рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2006 залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За первісним позовом:

Між сертифікованим аудитором ОСОБА_1 та ВАТ “Агрофірма “Троянда” 07.07.2003 укладено договір НОМЕР_1, за умовами якого ВАТ “Агрофірма “Троянда” доручило, а сертифікований аудитор ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт (послуг):

- проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ “Агрофірма “Троянда”, по питаннях, вказаних в п. 2 даного договору. Період перевірки по відповідних питаннях вказаний в п. 3 договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору за виконання робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору, ВАТ “Агрофірма “Троянда” сплачує сертифікованому аудитору ОСОБА_1 суму в розмірі 7000,0 (сім тисяч) грн. (ПДВ немає). Вартість послуг сертифікованого аудитора ОСОБА_1 є конфіденційною інформацією.

На протязі 14 днів з дня підписання договору, ВАТ “Агрофірма “Троянда” перераховує сертифікованому аудитору ОСОБА_1 аванс у розмірі 50% від загальної вартості послуг (п. 4.2 договору).

Підставою для остаточного розрахунку за надані послуги є акт приймання-передачі виконаних робіт. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами вказаного акту (п. 4.3 договору).

На виконання п. 4.2 договору ВАТ “Агрофірма “Троянда” платіжним дорученням НОМЕР_2 від 13.08.2003 перерахувало на рахунок СПД - фізичної особи ОСОБА_1 аванс в сумі 3500,00 грн.

Попередній термін виконання робіт встановлений з 07.07.2003 по 31.07.2003 ( п. 5.2 договору).

Згідно п. 6 договору по завершенню робіт сертифікований аудитор ОСОБА_1 передає ВАТ “Агрофірма “Троянда”:

- аудиторський висновок;

- аудиторський звіт (з детальним описом виявлених порушень та рекомендаціями щодо їх виправлень);

- акт прийому-передачі виконаних робіт (п. 6.1 договору).

При наявності у ВАТ “Агрофірма “Троянда” претензій до сертифікованого аудитора ОСОБА_1, товариство має право заявити про них протягом 7-ми днів після отримання відповідних документів, вказаних у п. 6.1 договору (п. 6.2 договору).

Сертифікованим аудитором ОСОБА_1 до матеріалів справи додано :

- Аудиторський звіт про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, зазначено Голова правління ВАТ „Агрофірма „Троянда” Т.В. Левчишин, який ним не підписаний, а також вчинений напис „перший заступник Кузів О.І.” і його підпис, що не заперечують сторони.

- Додаток до аудиторського звіту про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, зазначено Голова правління ВАТ „Агрофірма „Троянда” Т.В. Левчишин, який ним не підписаний, а також вчинений напис „перший заступник Кузів О.І.” і його підпис, що не заперечують сторони.

- Аудиторський висновок сертифікованого аудитора ОСОБА_1 за результами перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, та стоїть підпис „перший заступник Кузів О.І.”

- Акт прийому передачі виконаних робіт від 31.07.2003, який підписаний аудитором та відсутній підпис директора ВАТ „Агрофірма „Троянда” І.В. Левченко.

За своєю правовою природою договір НОМЕР_1 від 07.07.2003 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

З 01.01.2004 набрали чинності Господарський кодекс України ( далі ГК України) та Цивільний кодекс України ( далі ЦК України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями ( п. 4 Прикінцевих положень ГК України).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням того, що внаслідок укладення 07.07.2003 між сторонами, які є суб'єктами господарювання договору, виникли господарські зобов'язання, а оскільки зобов'язання за договором продовжують існувати, то до спору, що виник, підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей ГК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Згідно ст. 21 Закону України „Про аудиторську діяльність” виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому - здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що виконавець ( аудитор) передає Замовнику (товариству):

- аудиторський висновок;

- аудиторський звіт (з детальним описом виявлених порушень та рекомендаціями щодо їх виправлень);

- акт прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сертифікованим аудитором ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що ним в установленому ст. 21 Закону України „Про аудиторську діяльність” та п.6.1 договору порядку передано виконані роботи.

Відповідно до п. 8.4.6 статуту ВАТ “Агрофірма “Троянда”, затвердженого загальними зборами 12.09.2002 протоколом № 1 та зареєстрованого Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією № 01880 від 27.01.2003 діяти від імені товариства без доручення має тільки Голова правління.

Наказом № 20-К від 11.06.2003 “По особовому складу” ВАТ “Агрофірма “Троянда” на посаду Першого заступника Голови правління ВАТ “Агрофірма “Троянда” призначено Левчишина Т.В.

Відповідно до наказу № 21-К від 17.07.2003 “По особовому складу” ВАТ “Агрофірма “Троянда” звільнено з посади Голови правління ВАТ “Агрофірма “Троянда” Шевченка І.В. та призначено В.о. Голови правління ВАТ “Агрофірма “Троянда” Першого Заступника Голови правління Левчишина Т.В.

Згідно наказу ВАТ “Агрофірма “Троянда” № 43-К від 02.09.2003 “Про звільнення Заступника Голови правління” Кузів О.В. був звільнений за власним бажанням з посади заступника Голови правління ВАТ “Агрофірма “Троянда”.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства Левчишин Т.В. приступив до виконання обов'язків Голови правління ВАТ “Агрофірма “Троянда” з 26.09.2006 (наказ № 45 “По особовому складу” ВАТ “Агрофірма “Троянда” від 26.09.2003).

На аудиторському звіті та додатку до аудиторського звіту про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда” Головою правління товариства було зазначено Левчишина Т.В.

З урахуванням того, що Левчишин Т.В. приступив до виконання обов'язків Голови правління товариства з 26.09.2003, і його прізвище було зазначено в аудиторському звіті як Голови правління товариства, а Кузів О.І. посаду Першого заступника Голови товариства не займав і з 02.09.2003 був звільнений з посади Заступника Голови Правління товариства, то колегія суддів вважає, що підпис Кузіва О.І. на аудиторському звіті не може бути належним доказом передачі сертифікованим аудитором ОСОБА_1 робіт за договором ВАТ „Агрофірма „Троянда”.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що Кузів О.І. мав повноваження діяти від імені товариства за довіреністю.

Інших доказів передачі (надіслання) робіт за договором сертифікованим аудитором ОСОБА_1 ВАТ „Агрофірма „Троянда” в порядку передбаченому ст. 21 Закону України „Про аудиторську діяльність” та п. 6.1 договору не надано.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд м. Києва необґрунтовано дійшов висновку, що підпис Кузіва О.І. свідчить про передачу та прийняття ВАТ “Агрофірма “Троянда” робіт за договором, а тому рішення суду за первісним позовом підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.

За зустрічним позовом.

Між сертифікованим аудитором ОСОБА_1 та ВАТ “Агрофірма “Троянда” 07.07.2003 укладено договір НОМЕР_1, за умовами якого ВАТ “Агрофірма “Троянда” доручило, а сертифікований аудитор ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт (послуг):

- проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ “Агрофірма “Троянда”, по питаннях, вказаних в п. 2 даного договору. Період перевірки по відповідних питаннях вказаний в п. 3 договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору за виконання робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору, ВАТ “Агрофірма “Троянда” сплачує сертифікованому аудитору ОСОБА_1 суму в розмірі 7000,0 (сім тисяч) грн. (ПДВ немає). Вартість послуг сертифікованого аудитора ОСОБА_1 є конфіденційною інформацією.

На протязі 14 днів з дня підписання договору, ВАТ “Агрофірма “Троянда” перераховує сертифікованому аудитору ОСОБА_1 аванс у розмірі 50% від загальної вартості послуг (п. 4.2 договору).

Підставою для остаточного розрахунку за надані послуги є акт приймання-передачі виконаних робіт. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами вказаного акту (п. 4.3 договору).

На виконання п. 4.2 договору ВАТ “Агрофірма “Троянда” платіжним дорученням НОМЕР_2 від 13.08.2003 перерахувало на рахунок СПД - фізичної особи ОСОБА_1 аванс в сумі 3500,00 грн.

Попередній термін виконання робіт встановлений з 07.07.2003 по 31.07.2003 ( п. 5.2 договору).

Згідно п. 6 договору по завершенню робіт сертифікований аудитор ОСОБА_1 передає ВАТ “Агрофірма “Троянда”:

- аудиторський висновок;

- аудиторський звіт (з детальним описом виявлених порушень та рекомендаціями щодо їх виправлень);

- акт прийому-передачі виконаних робіт (п. 6.1 договору).

При наявності у ВАТ “Агрофірма “Троянда” претензій до сертифікованого аудитора ОСОБА_1, товариство має право заявити про них протягом 7-ми днів після отримання відповідних документів, вказаних у п. 6.1 договору (п. 6.2 договору).

Сертифікованим аудитором ОСОБА_1 до матеріалів справи додано :

- Аудиторський звіт про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, зазначено Голова правління ВАТ „Агрофірма „Троянда” Т.В. Левчишин, який ним не підписаний, а також вчинений напис „перший заступник Кузів О.І.” і його підпис, що не заперечують сторони.

- Додаток до аудиторського звіту про результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, зазначено Голова правління ВАТ „Агрофірма „Троянда” Т.В. Левчишин, який ним не підписаний, а також вчинений напис „перший заступник Кузів О.І.” і його підпис, що не заперечують сторони.

- Аудиторський висновок сертифікованого аудитора ОСОБА_1 за результати перевірки фінансово - господарської діяльності ВАТ „Агрофірма „Троянда”, який підписаний самим аудитором, та стоїть підпис „перший заступник Кузів О.І.”

- Акт прийому передачі виконаних робіт від 31.07.2003, який підписаний аудитором та відсутній підпис директора ВАТ „Агрофірма „Троянда” І.В. Левченко.

За своєю правовою природою договір НОМЕР_1 від 07.07.2003 є договором про надання послуг.

 За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

З 01.01.2004 набрали чинності Господарський кодекс України ( далі ГК України) та Цивільний кодекс України ( далі ЦК України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями ( п. 4 Прикінцевих положень ГК України).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням того, що внаслідок укладення 07.07.2003 між сторонами, які є суб'єктами господарювання договору, виникли господарські зобов'язання, а оскільки зобов'язання за договором продовжують існувати, то до спору, що виник, підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи те, що надані Сертифікованим аудитором ОСОБА_1 докази не свідчать про виконання ним умов договору щодо передачі ВАТ „Агрофірма „Троянда” документів, передбачених п. 6.1 договору, то вказане порушення є істотним, оскільки таке порушення спричинило для товариства неможливість досягнення ним цілі договору, зокрема, як вбачається із змісту договору цілю укладення товариством договору було проведення та отримання в строк до 31.07.2003 матеріалів аудиторської перевірки фінансово - господарської діяльності товариства по визначених у п. 2 договору питаннях, і внаслідок невиконання умов договору, товариство отримало збитки у вигляді здійснених авансових платежів за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням умов договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З урахуванням того, що СПД - фізична особа ОСОБА_1 неналежним чином виконало зобов'язання за договором НОМЕР_1 від 07.07.2003, оскільки в порушення п. 7.1.4 договору по завершенню робіт не передав ВАТ “Агрофірма “Троянда” документи, що вказані в п. 6.1 договору, то витрати ВАТ “Агрофірма “Троянда” у вигляді оплати згідно платіжного доручення НОМЕР_2 від 13.08.2003 яким перераховано відповідно до п. 4.2 договору аванс в сумі 3500,00 грн., згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України є збитками ВАТ “Агрофірма “Троянда”.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2006 підлягає скасуванню, в первісному позові СПД - фізичній особі ОСОБА_1 слід відмовити, а зустрічний позов ВАТ “Агрофірма “Троянда” - підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2006 у справі № 21/253 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Розірвати договір НОМЕР_1 укладений 07 липня 2003 року між Сертифікованим аудитором ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “Агрофірма “Троянда”.

5. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, п/р НОМЕР_4 в ЛТВБВ КФ АБ “Кредит-Дніпро”, МФО 320898) на користь Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Троянда” (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45, код ЄДРПОУ 03359658, п/р № 2600244010235 Подільська філія ВАТ КБ “Хрещатик” м. Київ, МФО 300692) 3500,00 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. збитків; 187,00 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 187,00 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

7. Справу № 21/253 повернути до господарського суду м. Києва.

8. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя Андрієнко В.В.

 Судді Студенець В.І.

Малетич М.М.

11.10.06 (відправлено)