Ухвала суду № 50013716, 09.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/771/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І. Л.

Категорія 263 Доповідач в колегії апеляційного суду Осєтров В. І.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів Олексієнко І.С., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Яременко З.А.,

за участю прокурора Черниш Г.Р.,

захисників - адвокатів Любович О.Ю., Ларіна А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120020010751стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України за апеляційними скаргами прокурора та захисників обвинуваченого - адвокатів Любович О.Ю., Ларіна А.С. на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2015 року яким,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_12, мешканця АДРЕСА_13, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років; за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за незаконне придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та незаконне виготовлення і зберігання психотропних речовини без мети збуту. Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_5 достовірно знаючи вимоги законодавства України про те, що зброя, боєприпаси та вибухові речовини відносяться до предмету обмеженого в обігу та не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, не маючи відповідного дозволу на зберігання якої, незаконно в порушення вимог ст.178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п.11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, придбав коротко ствольний вогнепальний гладко ствольний самозарядний пістолет моделі «Форт-12PM», серії НОМЕР_1, калібру 9мм Р.А., гладко ствольний самозарядний пістолет моделі «ПМР.45 Rubber» серії НОМЕР_2, ручну осколкову гранату обраної дії Ф-1 з підшивачем УЗРГМ-2 (маркування 107 68-84, на підшивачі 78-89 УЗРГМ-2 583), засіб підриву - запалювальну трубку промислового виготовлення ЗТП-150 та тротилову шашку, чим вчинив незаконне придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин.

В подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаної вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовини, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_5, поклав вказані речі за адресою свого проживання АДРЕСА_14, і в порушення вищевказаних норм Закону без передбаченого законом дозволу в подальшому зберігав до 13 грудня 2014.

13 грудня 2014 слідчим СВ Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області капітаном міліції ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №1201412002003299 внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 24.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на підставі ухвали від 12.12.2014 року виданої слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда Солоповим Ю.О. за адресою: АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в період часу з 16.30 год. до 20.30 год. було проведено обшук домоволодіння. В ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено пістолет, який відповідно до висновку судово-балістичної експерта №311 від 14.12.2014 року є короткоствольним вогнепальним гладкоствольним самозарядним пістолетом моделі «Форт-12РМ», серії НОМЕР_4, калібру 9мм Р.А., пістолет, який відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №315 від 26.12.2014 є гладко ствольним самозарядним пістолетом моделі «ПМР.45 RUBBER» cepiї НОМЕР_3, калібру.45 RUBBER, гранату, що відповідно до висновку судово-вибухотехнічної та судово-хімічної експертизи № 62/1523 від 16.12.2014 року є ручною осколковою гранатою обороної дії Ф-1 з підшивачем УЗРГМ-2 (маркування 107 68-84, на підшивачі 78-89 УЗРГМ-2 583), яка відноситься до боєприпасів та споряджена зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - «тротилом» (згідно ТТХ - 50-56 грам), та засіб підриву, що відповідно до висновку судово-вибухотехнічної та судово-хімічної експертизи №63/1524 від 16.12.2014 року являє собою запалювальною трубкою промислового виготовлення ЗТП-150 та конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме 200-грамовою тротиловою шашкою. Вище перелічену вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав, без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_2.

Крім того, у ОСОБА_5, у невстановлений досудовим розслідуванням час виник умисел спрямований на незаконне виготовлення та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за саме за адресою: АДРЕСА_1, а саме за допомогою соляної кислоти, оцтової кислоти, незаконно, в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 року та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" №62/95-ВР від 15.02.1995 року, виготовив психотропні речовини «амфетамін та метамфетамін», для особистого вживання без мети збуту, тим самим вчинив незаконне виготовлення психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір та діючи умисно ОСОБА_5 виготовлену речовину за допомогою пластикових карток подрібнив, за допомогою електронних вагів зважив та розфасував у дев'ять прозорих безбарвних полімерних пакетів, на кожному з яких є застібка та фіолетового кольору риска. Після чого, ОСОБА_5 виготовлений та готовий до вживання наркотичний засіб амфетамін та метамфетамін у полімерних пакетах, залишив незаконно, в порушення вищевказаних норм Закону, зберігати за місцем свого фактичного мешкання для подальшого особистого вживання, без мети збуту, тим самим вчинив незаконне зберігання психотропної речовини.

13 грудня 2014 слідчим СВ Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області капітаном міліції ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 1201412002003299 внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 24.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на підставі ухвали від 12.12.2014 року виданої слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда Солоповим Ю.О. за адресою: АДРЕСА_2, де фактично проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, в період часу з 16.30 год. до 20.30 год. було проведено обшук домоволодіння. В ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено дев'ять прозорих безбарвних полімерних пакетів, на кожному з яких є застібка та фіолетового кольору риска, з вмістом порошкоподібної речовини, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи є психотропною речовиною метамфетамін вагою в перерахунку на суху речовину 0.130 грама, 0.155 грама, 0.117 грама, 0.115 грама, 0.191 грама, 0.127 грама. Загальною вагою 1.083 грама. Крім того, серед виявленої порошкоподібної речовини було виявлено психотропну речовину амфетамін, вагою у перерахунку на суху речовину 0.331 грама. Крім того, під час обшуку у квартирі АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено прозору скляну банку з етикеткою «Боржомі», в якій знаходиться речовина, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи №23 від 13.01.2014 року є розчином оцтової кислоти, полімерну пляшку білого кольору з надписом «Кислота соляна технічна», з вмістом рідини, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи №23 від 13.01.2014 року є розчином соляної кислоти з концентрацією 18% масових. Зокрема, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3, блокнот з обкладинкою синього кольору, електронні ваги у кількості трьох штук, мобільний телефон «Samsung», купюру номіналом 1 долар США, купюру номіналом 5 грн., купюру номіналом 2 грн., купюру номіналом 2 грн., купюру номіналом 1 грн., пластикову картку «Приват Банк Картка Універсальна», пластикову картку «IdeaBank Visa Elektron», пластикову картку «ТЦ «Анталія», пластикову картку «Revolution Sports», пластикову картку «Отримуй більше», пластикову картку «Скарбниця», пластикову картку «Fishka», паперова візитка «домашній клуб «Гармонія», паперову упаковку від стартового пакету «Life», полімерний картка-брелок «Фуршет Fishka», металеву пилочку для нігтів, сім-картка «Life», металеві ножиці у кількості двох штук, бедж з надписом «Дежурный барыга», на яких відповідно до висновку судово-хімічної експертизи експертизи №1592 від 02.01.2015 року є нашарування психотропної речовини - «метамфетамін», але вагу метамфетаміну не визначена, у зв'язку з малою кількістю наданою на експертизу речовини.

В своїй апеляційній скарзі на вказаний вирок суду прокурор просить оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. Виключити із вироку суду посилання на пом'якшуючу покарання обставину, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Своє прохання апелянт мотивує тим, що районним судом при призначенні обвинуваченому покарання, помилково враховано, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які є злочинами середньої тяжкості, адже відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжких злочинів. Окрім того, на думку апелянта, судом належним чином не було враховано, що в умовах дестабілізації в країні через триваюче проведення антитерористичної операції на Сході України, сукупність виявлених у ОСОБА_5 речей, становить надзвичайну суспільну небезпеку. Також апелянт зазначає, що судом безпідставно визнано обставину, яка пом'якшує покарання - наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, оскільки останній ніяких заходів по утриманню малолітньої дитини не вживає, не працевлаштований, та за свідченнями сусідів є безвідповідальним. При цьому слід також враховувати і той факт, що обвинувачений вину у вчиненому не визнав, намагався перекласти свою провину на інших осіб, чим вводив суд в оману, а тому вище наведені факти в сукупності, на переконання апелянта, свідчать, що покарання із застосуванням ст. 75 КК України, не відповідає його меті, яка визначена у ст. 50 КК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат Любович О.Ю. подала на вирок районного суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, винести ухвалу, якою закрити провадження відносно ОСОБА_5 на підставі ст. 284 КПК України, так як не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник зазначає, що суд при винесенні вироку у справі вибірково навів показання свідків, не зазначивши тих суттєвих свідчень, які виправдовують ОСОБА_5 Також, на думку апелянта, судом проігноровано той факт, що обшук у квартирі АДРЕСА_1 проведений з порушенням кримінального законодавства, методики та практики проведення обшуку (відсутність понятих на початку проведення обшуку; залишення понятим приміщення, де проводиться слідча дія, до її завершення; знаходження вилучених в подальшому речей в місцях, які не бачили поняті; тощо), що є грубим порушенням процесу.

В своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат Ларін А.С. просить оскаржуване рішення скасувати, винести ухвалу, якою закрити провадження відносно ОСОБА_5, за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень. Своє прохання апелянт вмотивовує тим, що огляд квартири було проведено із значними порушеннями, зокрема: ОСОБА_5 заявляв, що під час проведення обшуку помешкання, яке належить його матері, поняті були відсутні, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, так як поняті не змогли пояснити, які саме речі та в якій кількості були виявлені та вилучені; обшук проводився у присутності осіб, відомості про яких не були внесені у протокол обшуку, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 236 КПК України. За наведених обставин, на переконання захисту, протокол обшуку квартири, слід визнати недопустимим доказом. Під час судового розгляду провадження, стороною захисту заявлялось клопотання про визнання вказаного протоколу недопустимим доказом, однак суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні даного клопотання. Також апелянт звертає увагу на те, що надані органом досудового розслідування докази, а також надані пояснення свідків не доводять факту належності вилучених речей саме ОСОБА_5, так як останній не є власником квартири, там зареєстрований не був і не проживав. Окрім цього, апелянт вважає, що органом досудового розслідування безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судово-дактилоскопічної експертизи на встановлення факту наявності відбитків пальців на вилучених речах. За таких обставин, захисник вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисників - адвокатів Любович О.Ю., Ларіна А.С., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги захисників обвинуваченого - адвокатів Любович О.Ю., Ларіна А.С., задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ґрунтується на сукупності достовірних, належних та допустимих доказів, які зібрані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та наведені у вироку суду.

ОСОБА_5 свою у вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, не визнав та пояснив, що заборонені речі та наркотичні речовини, вилучені під час проведення обшуку 13 грудня 2014 року в його квартирі АДРЕСА_1 йому не належать. Квартира належить його матері. Більше того, він фактично там не проживав, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, тому змушений був проживати разом з дружиною та дитиною за місцем його реєстрації АДРЕСА_4 з його батьками. В той день до квартири забігли співробітники міліції. Там були сусіди та їх батьки, яких співробітники міліції виштовхали з квартири. Його разом із товаришем ОСОБА_9 залишили, одягли на них кайданки, почали обшук, погукали понятих. На момент вилучення речей, понятих не було. Поняті не ходили за співробітниками міліції, не бачили, що вилучають. Там був ремонт, вилучені речі йому не належать.

Незважаючи на повне не визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України в повному обсязі доведена сукупністю здобутих під час досудового розслідування та в суді першої інстанції доказів, а саме:

- Показаннями свідка ОСОБА_10, наданими суду першої інстанції, з яких вбачається, що він по проханню обвинуваченого провадив ремонт у його трикімнатній квартирі. Робив стяжку полу у 2-кімнатах та на балконі, а після нього ремонт в квартирі провадив його кум ОСОБА_11, який робив перестінок з гіпсокартону та стелю. Ремонт здійснював в кінці літа, де перебував приблизно на протязі неділі. З ним на квартирі також перебував, ще один хлопець, який штукатурив, але той був не довго дня три не більше. Точну адресу квартири ОСОБА_5 в якій робив ремонт не пам'ятає, проте може вказати на неї візуально, начебто на вул. Бєляєва у м. Кіровограді. На даний час по АДРЕСА_15, обвинувачений не проживає, там проживають його батьки. На період проведення ним робіт, обвинувачений там не перебував, проте періодично заходив. При виконанні робіт постійно перебувала вагітна дружина ОСОБА_5, до якої інколи заходила подружка. Один ніколи в квартирі не залишався. Ключів від квартири також не мав. Ночувати у квартирі не залишався. Речі свої на зберігання в квартирі також не залишав. Йому нічого не відомо щодо вибухових речовин, зброї та наркотиків, які мались в даній квартирі. До кімнати, де мешкало подружжя він не заходив. Коли він приходив на роботу, то двері квартири відчиняла дружина обвинуваченого, яка зі своєї кімнати практично не виходила. Інших людей, які б могли залишатися ночувати в даній квартирі він не бачив. Також додав, що в квартирі перебувала за перегородкою собака. На кухню виходила жінка ОСОБА_5, яка можливо готувала і кормила собаку. На балконі інших речей не було, окрім будівельних матеріалів, смесій та інших речех. Мисливську рушницю в квартирі не бачив. Умови для проживання були, оскільки подружжя проживало лише в одній з кімнат. Квартиру покидав щодня о 16.00-17.00 годині. Йому обвинувачений не хизувався якимись видами своїх речей. До квартири приносив лише ті речі, які йому необхідні були для будівництва. На балконі були лише його речі та речі хлопця, який також провадив ремонт. Не може стверджувати чи проживає ОСОБА_5 зі своїми батьками. Не чув та не здогадується, чим займалися господарі в житловій кімнаті обвинуваченого;

- Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що квартира обвинуваченого трикімнатна, яка знаходиться в районі Бєляєва у м. Кіровограді навпроти школи. В квартирі робив підвісну стелю у прихожій і у ванній кімнаті, а також у туалеті клав кафель, відновив перестінок у коридорі між ванною і туалетом. Працював в квартирі ОСОБА_5 у вересні - жовтні минулого року. Працював в квартирі місяця півтора. Паралельно в квартирі також працювали 2 хлопці маляр і тесля, яких звали ОСОБА_12 та ОСОБА_10. На початку роботи в квартирі була жінка обвинуваченого, а потім приходив і сам ОСОБА_5. Вхідні двері відкривала дружина ОСОБА_5, однак пізніше його дружина лягла до лікарні. Потім двері відкривали маляри, а також міг відкривати ОСОБА_5. Ключі від квартири йому господарі не залишали. Вказав, що одна кімната при цьому була завжди закрита. Двері у великий зал були постійно закриті і там він роботу ніяку не провадив. У квартирі гранату не бачив, так само як і пістолети, рушницю чи наркотики. Маляри працювали в коридорі та в спальні. В кінці робочого часу покидав квартиру, але не всі разом. Міг залишатися після роботи, проте коли він покидав квартиру за ним хтось завжди закривав двері, більше всього ОСОБА_5. Особисті речі: штани, капці, футболку, будівельні інструменти залишав на балконі у спальні з правої сторони. На другий балкон, який знаходився при вході на ліво він не заходив. Ночувати в квартирі не залишався. Йому невідомо чи міг хтось із робітників залишатися в квартирі ночувати.

- Свідок ОСОБА_13 надав суду першої інстанції показання, з яких вбачається, що він жодного разу не був у квартирі за адресою: АДРЕСА_5. Поязнайомив свого батька з ОСОБА_5, так як останньому необхідно було робити ремонт у квартирі, а його батько займався ремонтними роботами. Щодо наявності у ОСОБА_5 наркотичних засобів, вогнепальної зброї та вибухових пристроїв йому нічого не відомо. Зі слів обвинуваченого знає, що той проживає по вул. Ак. Корольова у м. Кіровограді;

- Показаннями свідка ОСОБА_6 наданими ним в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що свідок працює на посаді слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області та надані ним під час досудового розслідування покази підтримує в повному обсязі. Так, у нього в провадженні знаходилось кримінальне провадження №12014120020003299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України по факту вбивства ОСОБА_14 Від працівників карного розшуку надійшов рапорт про те, що двоє свідків вказують на те, що ОСОБА_5 займається скупкою краденого майна. Після чого, він в рамках даного кримінального провадження звернувся до суду та отримав дозвіл на обшук домоволодіння за місцем проживання обвинуваченого, де в присутності двох понятих було виявлено та вилучено заборонені речі, які було занесено до протоколу обшуку. З самого початку гр. ОСОБА_5 пояснив, що вогнепальна зброя належала йому, але потім взагалі відмовився від дачі пояснень у присутності понятих, зокрема під час того, як працівниками міліції за місцем проживання останнього було знайдено вибухові пристрої і наркотині речовини, в результаті чого той від підписання протоколу відмовився в присутності понятих.

При вході в квартиру знаходився коридор з-ліва знаходилася кімната, де було вилучено всі речі. За цією кімнатою по коридору по лівій стороні знаходилася кухня і в кінці коридору з-права та з-ліва дві спальні. В кімнаті, де вилучались речі, з-ліва розташовувався холодильник, за ним лежав матрац, по праву сторону нічого не було. Під вікном лежали коробки у яких були речі, а з-права стояв стіл на якому був посуд та їжа, там же було виявлено декілька пістолетів, під столом знаходилося 3 ноутбука, мобільні телефонии, годинники. На столі також стояла металева коробка, в середині якої знаходилися електронні ваги, та залишки порошкоподібної речовини, а також бейджик «Дежурный барыга». Дані речі зберігалися по господарськи в коробках і вони знайшли їх неодразу. Один з пістолетів лежав на столі на видному місці, а саме пістолет з барабаном марки «Страж». Також на столі перебув і був упакований інший пістолет. Граната була на балконі. Наркотичні засоби були сховані у чоловічих штанях біля матрацу на якому сиділа дружина обвинуваченого, де в задній кишені джинсів ними було знайдено наркотичні засоби з порошкоподібною речовиною.

Під час обшуку безпосередньо на місці були присутні сам ОСОБА_5 та його дружина, ім'я якої також не запам'ятав. Після чого, останню якщо він не помиляється забрав батько бо та вийшла і більше до квартири не повернулася, а також були присутні працівники карного розшуку. Пізніше приїхав захисник обвинуваченого Ларін А.С. та його батько, а також був присутній невідомий хлопець. Про подальші процесуальні дії він повідомляв захисника обвинуваченого. Зазначив, що із самого початку він вручив копію ухвали про проведення у помешканні обвинуваченого обшуку в присутності понятих. В квартирі дійсно провадився ремонт, однак в принципі квартира була придатна для проживання, так як люди там ночували та харчувалися, водночас на кухні були електричні прибори. Також, готовою була дитяча кімната, там була постільна білизна. Чи був хтось зі сторонніх осіб у вказаній квартирі окрім ОСОБА_5 та його дружини вже точно не пам'ятає.

Під час обшуку даного помешкання з ним було три оперативних співробітника міліції: ОСОБА_15, ОСОБА_12, прізвище третього співробітника не пам'ятає. В ході проведення якого було змінено склад групи, оскільки на місці обшуку було виявлено вибухові присторої (речовини), зброю, а тому після відповідного дзвінка з Кіровоградського МВ на місце було доставлено експерта та експерта - вибухотехніка, так як дані речі необхідно було правильно упакувати. Вказав прізвище експертів: ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також був присутній хтось із керівництва. При проведенні даної слідчої дії поняті були присутні на протязі всього часу та ніяких питань і зауважень не було. Прийшовши з ухвалою про проведення обшуку, двері відчинив ОСОБА_5, який зустрів співробітнитків та почав хвататися за гирю і погрожувати, після цього вони простежили, що на столі в той час лежав пістолет. Потім на обвинуваченого та іншого хлопця, який в той момент обурювався було одягнуто браслети. При цьому, вони розуміли те, що обвинувачений колишній спортсмен, оскільки в квартирі у коридорі висіла боксерська груша, а в руках останнього були розминочні гирі, а тому працівники міліції з метою попередження фізичного опору були змушені застосовати спецзасоби (наручники). Окрім того, анкетні дані товариша ОСОБА_5 працівникам міліції не були відомі, а в квартирі знайдено вибухові речовини, а тому останнього необіхідно було доставити до міськвідділку міліції для встановлення його особи та перевірки чи не перебуває той у розшуку, а також з'ясувати його місце проживання і таке інше. При цьому, ОСОБА_5 не просив його провадити обшук із застосуванням фотофіксації, так само як і не просив провадити дактилоскопічну експертизу з приводу відбитків пальців на зброї і гранаті. Від обвинуваченого під час проведення обшуку жодних зауважень не надходило та обвинувачений відмовився від дачі показів та просто сидів і мовчав. В центрі кімнати було виділено місце просторе, щоб поняті бачили куди складувалися усі вилучені під час обшуку речі. У звязку з виявленими вибуховими речовинами, а також того, що це жилий масив, він був змушений вказувати вилучені предмети в кількісному плані, не зазначаючи назв та номерів. Батько приїхав до квартири обвинуваченого приблизно через 20 хвилин після початку проведення слідчої дії. За пістолет та рушницю сказав, що належть йому, а потім за всі інші виявлені предмети мовчав. Щодо наркотиків обвинувачений нічого йому не пояснив, та кричав «Це не моє!». Рушниця стояла біля коробок під вікном або ближче до лівого кута. Дозвіл на цю рушницю був на столі;

- Свідок ОСОБА_18 надала суду першої інстанції показання, з яких слідує, що вона працює експертом НДЕКЦ в Кіровоградській області. Того дня вона перебувала на добовому чергуванні та прибула разом ще з одним експертом - вибухотехніком в складі слідчо-оперативної групи для проведення обшуку, у зв'язку з тим, що співробітниками міліції було виявлено зброю та вибухові речовини. На момент огляду коли вони приїхали за вказаною адресою до квартири, де провадився обшук, у ній було багато людей: слідчий, оперативні працівники, поняті та двоє хлопців, які сиділи один біля одного. Потім вони зайшли до квартири, де зліва від дверей по коридору було створену залу, на підлозі якої лежали вилученні під час слідчої дії речі, а зліва сиділи два хлопці. Після чого, їх задачею було упаковувати вказані речі та їх фотографувати. Які саме речі лежали на підлозі вже точно не пам'ятає, однак пакувала усі речі, які там були, зокрема рушницю, пістолет «Форт», ПМР, однак точного маркування та кількість яких не пам'ятає. Також, були фотоапарати, ноутбуки, телефони, пакетики з клапанамм із сипучою речовиною білого і жовтуватого кольору, а також багато пустих пакетиків, електронні ваги, ложички, скручені у трубочку гроші та предмети схожі на вибохові пристрої, а саме: предмет на якому написано тротилова шашка, дроти на двох кінцях, які скручуються, граната «Ф-1», патрони, зокрема під револьвер, рушницю і травматичну зброю. Людина, яка проживала у даній квартирі була присутня при обшуку на протязі усієї слідчої дії, та сиділа біля входу зліва на скрученому матраці разом ще з одним громадянином. Останні заперечували, що речовина, яка знаходилась в пакетиках є наркотичним засобом. Пакетики лежали у металевій коробочці. Речей було велика кількість та відкривши коробку вона бачила, які речі потрібно вилучати і описувати у протоколі. В її присутності вилучались речі лише в одній кімнаті. З приводу наркотиків, то одні пакети були з порошкоподібною речовиною, а інші були порожні. Коробок було багато, та чітко стверджувати не може чи в одній коробці були пакетики. Поняті при обшуку та в її присутності нікуди не виходили. Прізвища оперативників не пам'ятає, але тих було більше трьох, також слідчий та два експерта. Вона залишалась у квартирі до кінця проведення обшуку;

- Показаннями свідка ОСОБА_17 наданими під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, встановлено, що він працює начальником сектору вибухотехнічної та пожежо - технічної експертизи при НДЕКЦ в Кіровоградській області. Свідок надав аналогічні показанням свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_19 свідчення з приводу проведення обшуку квартири та вилучення заборонених предметів. Також додав, що він був запрошений в якості спеціаліста з'ясувати, що там було наявне із вибухових пристроїв, та кваліфіковано упакувати їх для подальшого дослідження. Під час обшуку посеред кімнаті були розложені речі: ноутбуки, рушниця, пістолет, фотоапарат, ваги електронні, купа мобільних телефонів, коробка з годинниками, якісь пакетики, граната, запал до гранати РГД - «5», «шраз» імітатор артилерійських пострілів військового призначення, тротилова шашка ІЗТ 150 запалювальна трубка армійського зразка (стандартна), тротилова шашка 200 грам., які були за допомогою резинки поєднані між собою. В квартирі перебував біля години. Після чого, вони упакували всі вищеперелічені об'єкти та їх сфотографували. З ним також була експерт ОСОБА_16. Вона була перед цим, як він приїхав до квартири та залишилась після того як поїхав. Стосовно кімнати, то ремонт був, але не завершений. У інші кімнати він не заходив. Поняті були присутні на протязі усього часу проведення обшуку. Зі слів співробітників граната була з'єднана, в інтересах безпеки міліціонерів та була роз'єднання, потім він приєднав складові гранати та сфотографував, як на момент її знахідки;

- Свідок ОСОБА_20 надала суду першої інстанції показання, з яких слідує, що у вечері їй подзвонив у двері квартири міліціонер, та попрохав піднятися на поверх вище для виїмки телефону. Дату та час проведення даної слідчої дії не пам'ятає. Потім вона піднялася до квартири ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_6. В даній квартирі обвинувачений проживає на протязі 4-5 років разом з дружиною і дитиною. ОСОБА_21 баче часто, а його дружину не так часто. Крім неї у квартирі ОСОБА_21 були міліціонери, сусідка з 8 поверху, яка була в якості понятої, а також ОСОБА_21 з якимось хлопцем, які сиділи на підлозі. Після чого, міліціонери зачитали їм ухвалу суду та почали обшукувати квартиру. Знайшли речі, які належать чи не належать ОСОБА_21 вона точно не знає, зоерема: мобільні телефони, ноутбуки, зброю, прозорі пакетики наповненні наркотичною речовиною (кристаліподібної форми). Вказані речі знаходились в першій кімнаті та що зліва. У даній квартирі вона перебувала на протязі всього часу коли провадився обшук. Щодо стану квартири, то там провадився ремонт у всіх кімнатах. Порядку як такого в кімнатах не було. Був стіл, холодильник і на підлозі лежав матрац. Також, вилучались речі які були на балконі. На балконі була рушниця. Коли вона прийшла ОСОБА_5 сидів на підлозі та був у наручниках. При цьому, була присутня жінка ОСОБА_5. Працівників міліції було приблизно 5-6 чоловік. Вона виходила з приміщення квартири, вже після того, як працівниками міліції були знайдені усі речі та їх фотографували. Після цього, вони чекали на експертів, оскільки вона забула вдома виключити газ на плиті та змушена була піти додому буквально на декілька хвилин разом з міліціонером. В її присутності обвинувачений повідомив, що не знає кому належать знайдені речі. Адвоката не було під час проведення обшуку, проте бачила його вже після того коли виходила з квартири на сходинковій площадці;

- Свідок ОСОБА_22 надала суду першої інстанції показання, з яких вбачається, що обшук відбувся перед новим роком у грудні місяці 2014 року за адресою: АДРЕСА_7. Того дня до неї прийшли працівники міліції та попросили бути понятою. Слідча дія була розпочата, якщо не помиляється о 19.00 год. вечора. У вказаній квартирі проживав років п'ять ОСОБА_5. До цього вона до квартири ОСОБА_5 не заходила. Коли вона зайшла до квартири то побачила 3-4 чоловік, зокрема: ОСОБА_5, його дружину, ще якогось хлопчину, а також 4 працівників міліції. Зазначила, що підходили ще 2 чоловіка серед яких була жінка криміналіст. Бачила зал в якому стояв стіл. Описала, що при вході коридор, а потім на ліво кімната в якій знаходився ОСОБА_5 та його дружина і раніше невідомий хлопець. Бачила гранату та вибухівку, а також рушницю вказані речі були в одній кімнаті. Обшук провадився і в інших кімнатах. Бачила бутилочки, проте не бачила порошка в пакетиках. Вилучені речі були по всій кімнаті. При проведенні обшуку перебувала із самого початку і до кінця його проведення та нікуди не відлучалася. Обшук тривав приблизно чотири години. В протоколі проставляла свій підпис. При цьому, ОСОБА_5 під час обшуку нічого не пояснював та був у адекватному стані, сидів і просто мовчав. Граната була круглої форми, а вибухівка мала прямокутну форму. Крім неї була і інша понята, яка відлучалась приблизно о 21.00 год., бо у неї маленька дитина. Остання відпросилась хвилин на 10. Вказала суду, що понята коли відлучилась, то обшук вже був проведений та по іншим кімнатам слідча група не ходила. В протоколі не зафіксовувалось, що слідча дія зупинялася. При неї опір обвинувачений не чинив та не бачила, як на ОСОБА_5 надягали кайданки. Під час обшуку знайшли куртку та джинси обвинуваченого, який повідомив, що дані речі йому не належать. Не пам'ятає чи щось в них знайшли. Захисника на власні очі не бачила. Не пам'ятає, щоб ОСОБА_5 просив слідчого зняти відбитки пальців та провадити обшук з використанням відеофіксації. ЇЇ квартира знаходиться на 8 поверсі. Вона як прийшла, то працівники міліції там перебували з півгодини. Гранату винесли з балкону. До балкону не виходила. Вибухівку знайшли точно не пам'ятає чи на столі чи під столом. Рушницю знайшли чи в углу чи на балконі точно вказати не може. Запам'ятала, що візуально вилучена річ була схожа на вибухівку. Пластикова банка з порошком зовні схожим на наркотичний засіб. Після чого, міліцірнери поставили на стіл банку, а потім положили пакетики. При ній всі вилучені напередодні речі запаковувались. Всі працівники знаходились в одній кімнаті інших сторонніх осіб там не було. Не пам'ятає чи повідомляв працівник міліції, де саме знайшов гранату. Речі вилучені (граната, рушниця, тротил), лежали на столі, лише після того хлопці ходили по іншим кімнатам, але більше нічого не вилучалось. Їй відомо, що за вказаною адресою провадився ремонт. Інколи бачить ОСОБА_5 та при зустрічі вони вітаються. ОСОБА_5 проживав разом з дружиною та бачила їх обох. Не може впевнено вказати, що вони там ночують;

- Показаннями свідка ОСОБА_23 наданими під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, з яких слідує, що вона мешкає по АДРЕСА_16. ОСОБА_5 прописаний за адресою батьків, проте фактично проживає по вул. Волкова, оскільки одружився та переїхав. Сім'я ОСОБА_5 проживає на 1 поверсі з нею в одному будинку, а вона мешкає на 5 поверсі. Коли той одружився, то на протязі тривалого часу вона не бачила обвинуваченого та побачила ОСОБА_5 вже з малою дитиною. Окрім пелюшок і сорочек новонародженої дитини ОСОБА_5 вона більше нічого не бачила;

- Свідок ОСОБА_24 суду першої інстанції повідомила, що вона проживає по АДРЕСА_1 Бачила, як обвинувачений гуляв із собакою біля під'їзду, можливо він приходив до когось. Думає, що бачила обвинуваченого восени можливо весною точно не пам'ятає. Зовні ОСОБА_5 нібито їй знайомий, оскільки бачила 2 - 3 рази, як той вигулював собоку кремового кольору біля їх підїзду;

- Показаннями свідка ОСОБА_25, наданими суду першої інстанції встановлено, що вона являється потерпілою у кримінальному провадженні по факту викрадення у неї фотоапарату. До цього часу їй фотоапарат ще не повернули. Так, їй подзвонили з міськвідділку міліції та повідомили, що знайшли її фотоапарат для цього їй необхідно було приїхати до міліції з усіма документами на нього та його впізнати. Після чого, вона приїхала та впізнала свій фотоапарат, перевіривши серійний номер той зійшовся з її документами. На вказане їй пояснили, що її фотоапарат знайшли під час обшуку в одній із квартир.

- Свідок ОСОБА_8 суду першої інстанції показав, що про квартиру по АДРЕСА_1 йому повідомив знайомий, який під час розпиття пива розповів йому про те, що у ОСОБА_5 можна було купити бувші у користуванні речі (одяг, техніку таке інше). Проте незнає, що ОСОБА_5 з ними в подальшому робив. Він особисто не приносив йому нічого, а його друг приносив проте, які саме речі не знає. Щодо наркотиків, зброї йому нічого не відомо. Він не знає номер квартири обвинуваченого. Знає лише про те, що квартира знаходиться на АДРЕСА_1, проте точно вказати не може. Памятає, що про ОСОБА_5 сказали, що той мешкає на Волкова біля школи №8;

- Свідок ОСОБА_26, будучи допитаним в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції пояснив, що до грудня 2014 року він був завідуючим будинку АДРЕСА_1. Так, загальними зборами будинку він обирався завідуючим будинку та в його обов'язки входило видавати характеристики на осіб, а також слідкувати за порядком на прибудинковій території і таке інше. До нього приходило два працівники міліції, які ставили йому запитання з приводу того чи прописаний гр.ОСОБА_5 в квартирі НОМЕР_5. Піднявши журнал він показав співробітникам міліції, що ОСОБА_5 за цією адресою не прописаний та направив їх до КРЕПу, оскільки при ньому є відділ паспортного столу, який може надати відомості з приводу прописки обвинуваченого. Отже, він ОСОБА_5 міг бачити, а чи проживав чи непроживав напевно стверджувати не може, так як до його квартири він не заходив. Не пам'ятає чи підписував складені працівниками міліції документи, проте точно вказав, що він лише піднімав журнул і така людина там не значилася.

Показання свідків в іншій частині колегія суддів не приймає до уваги, так як вони не доводять вину ОСОБА_5 і не спростовують її.

Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 доводиться збіраними у даному кримінальному провадженні письмовими доказами, а саме:

- рапортом о/у ВКР Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.12.2014 року про те, що ними було отримано ухвалу апеляційного суду на обшук домоволодіння, яке знаходиться АДРЕСА_8, де мешкає гр.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який може бути причетний до матеріалів кримінального провадження №12014120020003299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В ході обшуку вищевказаного домоволодіння в присутності двох понятих було виявлено та вилучено речі згідно протоколу обшуку.

Вилученні в ході ОМП речі в присутності понятих було опечатано в спеціальний пакет НДЕКЦ, де поняті проставили свої підписи. Вилучені речові докази направленні до НДЕКЦ при УМВС України в області для проведення відповідного дослідження (т.1 а.п.10);

- копією довідки ЖЕКу №3 від 12.12.2014 року про те, що АДРЕСА_9 проживає гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.п.14);

- копією протоколу обшуку від 13.12.2014 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого виявлено та вилучено: дистанційний підривач МВ 386331-73 в зборі із запальним механізмом, який для безпеки був від'єднаний; гранату типу Ф-1 у зібраному стані з маркувальним знаком 78-89 УЗРГМ-2 583, підривач вилучений в корпус для безпеки транспортування від'єднаний від корпусу (107 68-84Т); шашка тротилова, вагою 200 грам; вибуховий пакет, з маркувальним позначенням 68-VII/77320; пістолет - револьвер «Страж» з маркувальним позначенням 920 6895 упаковано в пакет НДЕКЦ №0295860; пістолет «Форт -12РМ», калібру 9мм, серія та номер НОМЕР_6 та два магазини, вилучено до полімерного контейнеру; пістолет ПМР 45 ХК НОМЕР_7 та один магазин, вилучено до полімерного контейнеру; мисливська рушниця «Еscort Magnum» НОМЕР_8 з прицілом в чохлі від рушниці; патрони калібру 9 мм, у кількості 30 шт. та 4 міліметрів до револьвера - 4 шт., з гумовими кулями; одинадцять набоїв 20 калібру до рушниці; в кишені джинсових штанів 9 поліетиленових пакетів, шість з яких з речовиною жовтого кольору, два з речовиною сірого кольору та один білого, упаковані в пакет НДЕКЦ №0831546; металеву коробку, в якій знаходиться запасна книжка з синьою політуркою із залишками речовини, порошкоподібної речовини, білого кольору, електронні ваги в кількості 3 шт., телефон «Samsung» GTE1080W, IMEI НОМЕР_9, новинці 2 шт., 5 прозорих поліетиленових пакетів з речовиною білого кольору та грошові купюри номіналом 2 грн - 2 шт., 5 грн. - 1 шт., 1 долар США - 1 шт., пластикові картки 7 шт., бейджик з написом барвником, синього кольору «Дежурный барыга» та металевий ковпак, упаковано в картонну коробку; фотоапарат «Сanon POS» 1100D в чохлі з під фотоапарату; блокнот рукописним текстом барвником різного кольору в коричневий обкладинці в пакет НДЕКЦ №0295858; годинники наручні різних фірм та виробників, у кількості 34 шт. поміщенні в картонну коробку; два паспорти громадянина України на ім'я ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_10, серії НОМЕР_10 та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_11, серії НОМЕР_11 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_28, серія НОМЕР_12 та дозвіл на право зберігання та носіння зброї на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_13, які упаковано до пакету НДЕКЦ №0831544; три ноутбуки: перший «Acer», модель Z03, серія 4520, другий ноутбук «Samsung», модель NP-R60, серія 171Z93APC00113N, третій фірми «Єee», без маркувальних позначень; поліетиленовий пакет в якому знаходиться прозорі поліетиленові пакети (9 пачок); полімерна пляшка з вмістом розчину жовтого кольору з написом «Кислота соляна технічна», скляна пляшка прозорого кольору з рідиною прозорого кольору , заповнений на 1/3, полімерна пляшка об'ємом 100 гр., заповнена до половини рідиною, скляний флакон об'ємом 5 грам заповнений сухою речовиною з надписом «Калію перманганат», обрізана полімерна пляшка, заповнена сухою речовиною в полімерному пакеті; два цифрові фотоапарати марки «Nikon» S4200 та «Canon» PSPS 1309 та 11 мобільних телефонів упакованих в картонну коробку, яку поміщено в поліетиленовий пакет; дві квитанції ломбарду «Скарбниця» Г0840734 та Г4332113 упаковано в коробку з мобільними телефонами та фотоапаратами; склянка ємкістю в металевій опорі, яка поміщена до картонної коробки, які оглянуто (т.1 а.п.16-48);

- протоколом огляду предмету від 13.12.2014 року, згідно якого оглянуто: «ФОРТ-12РМ», серії НОМЕР_14 та 2 магазини; 30 набоїв пістолетних + 4 набої револьвер (т.1 а.п.64);

- висновком судово - балістичної експертизи №311 від 14.12.2014 року, згідно якого предмет № 031920, вилучений 13 грудня 2014 року, в ході проведення обшуку АДРЕСА_10, є коротко ствольною вогнепальною зброєю: гладкоствольним самозарядним пістолетом моделі «ФОРТ-12РМ», серії НОМЕР_14, калібру 9 мм Р.А., виготовлений промисловим способом, виробництва фірми «ФОРТ» (Україна), який призначений для стрільби патронами «несмертельної дії», калібру 9 мм Р.А., спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (ПНД-9Д, Терен-3Ф, Терен-ЗФП тощо).

Наданий на дослідження пістолет «ФОРТ-12РМ», серії НОМЕР_14, придатний для стрільби штатними патронами, калібру 9 мм Р.А., та який згідно постанови слідчого долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п.76);

Надані на дослідження тридцять патронів є пістолетними патронами «несмертельної дії», калібру 9 мм Р.А., виготовленні промисловим способом, спорядженні снарядами несмертельної дії - гумовими кулями, які використовуються для стрільби з пістолетів, калібру 9 мм Р.А., що призначенні для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії, гумовими кулями чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. Вказані тридцять патронів являються боєприпасами, оскільки вистріляний снаряд володіє достатньою вражаючою здатністю.

Надані тридцять патронів, калібру 9 мм Р.А., придатні для стрільби (т.1 а.п.70-75);

- протоколом огляду предмету від 15.12.2014 року, згідно якого оглянуто: «ПМР ХК НОМЕР_7 в чорному контейнері та 1 магазин; револьвер «Страж»; рушниця «Eskort Magnum» (т.1 а.п.77);

- висновком судово - балістичної експертизи № 315 від 26.12.2014 року, згідно якого предмет № 9206895, вилучений 13 грудня 2014 року, в ході проведення обшуку по АДРЕСА_1, вогнепальною зброєю не являється, а є сигнальним револьвером РС-22 «Страж», №9206895, зразка 1992-1996 р.р., виготовлений промисловим способом , виробництва Іжевського механічного заводу (Росія).

Наданий револьвер РС - 22 «Страж» придатний для стрільби.

Предмет № НОМЕР_8, вилучений 13 грудня 2014 року, в ході проведення обшуку по АДРЕСА_1, є вогнепальною зброєю: самозарядною гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ESKORT MAGNUM», №115154, 20-го калібру, виробництва фірми «НATSAN» (Туречинна).

Надана рушниця «ESKORT MAGNUM» придатна для стрільби.

Предмет № НОМЕР_7, вилучений 13 грудня 2014 року, в ході проведення обшуку по АДРЕСА_1, є коротко ствольною вогнепальною зброєю: гладко ствольним самозарядним пістолетом моделі «ПМР.45 RUBBER», серії НОМЕР_3, калібру.45 RUBBER, який призначений для стрільби патронами «несмертельної дії», калібру.45 RUBBER, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (ФОРТ-Т.45 RUBBER тощо).

Наданий пістолет «ПМР.45 RUBBER» придатний для стрільби, які долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т.1 а.п.83-91, 92);

- протоколом огляду предмету від 15.12.2014 року, згідно якого оглянуто: 11 патронів для рушниці, калібром «20» (т.1 а.п.93);

- висновком судово - балістичної експертизи № 314 від 24.12.2014 року, згідно якого п'ятнадцять (15) патронів, які було вилучено 13 грудня 2014 року, в ході проведення обшку за адресою: АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, являються:

- чотири (4) патрони з маркуванням «ТЕРЕН-3 9мм/.380» є револьверними патронами ТЕРЕН-3 «несмертельної дії», калібру.380 (9 мм R.A.), виготовлені промисловим способом , спорядженні снарядами несмертельної дії - гумовими кулями, які використовуються для стрільби з револьверів, калібру.380 (9мм R.A.), що призначені для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами травматичної (несмертельної) дії, гумовими кулями чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами.

Встановити належність даних чотирьох патронів з маркуванням «ТЕРЕН-3 9мм/.380» до категорії боєприпасів не представляється можливим по причинах вказаних в дослідній частині.

- одинадцять (11) патронів з маркуванням «20*» є боєприпасами, мисливським патронам 20-го калібру, які використовуються в мисливській гладко ствольній вогнепальній зброї центрального бою, 20-го калібру. Дані патрони виготовлені промисловим способом.

Представлені п'ятнадцять (15) патронів придатні для стрільби, долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т.1 а.п. 99-103, 104);

- протоколом огляду предмету від 15.12.2014 року, згідно якого оглянуто: корпус гранати; підривач УЗРГМ (т.1 а.п.105);

- висновком судово - вибухотехнічної та хімічної експертизи № 62/1523 від 16.12.2014 року, згідно якого предмет вилучений 13 грудня 2014 року у гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, за адресою: АДРЕСА_1, являється: ручною осколковою гранатою оборонної дії Ф-1 з підривачемУЗРГМ-2 (маркування на корпусі 107 68-84 Т, на підривачі 78-89 УЗРГМ-2 583).

Граната Ф-1 відноситься до категорії боєприпасів.

Корпус гранати Ф-1 споряджений зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом (згідно ТТХ - 50-56 грам).

Граната Ф-1 придатна для здійснення вибуху, згідно акту №57 знищена, як вибухонебезпечний речовий доказ, фрагмент корпусу ручної осколкової гранати оборонної дії Ф-1 долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п. 110-119, 120, 122);

- висновком судово - вибухотехнічної та хімічної експертизи № 62/1524 від 16.12.2014 року, згідно якого предмети вилучені 13 грудня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, являються:

- засобом підриву - запалювальною трубкою промислового виготовлення ЗТП-150;

- конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме 200 - граммовою тротиловою шашкою;

200-грамова тротилова шашка являє собою заряд вибухової речовини - тротил масою 191,7 грама.

Запалювана трубка ЗТП-150 придатна для здійснення вибуху:

- заряд вибухової речовини, а саме 200-грамова тротилова шашка придатна для здійснення вибуху із застосуванням засобу ініціювання (як приклад, капсуль-детонатор КД-8А), згідно акту № 56 знищений, як вибухонебезпечний речовий доказ, залишки запальної трубки ЗТП-150 долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п. 121-135, 136, 137);

- протоколом огляду предмету від 15.12.2014 року, згідно якого оглянуто: вибуховий пакет (т. 1 а.п. 138);

- висновком судово - вибухотехнічної та хімічної експертизи № 64 від 19.12.2014 року, згідно якого предмети вилучені 13 грудня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, являється піротехнічним засобом військового призначення -електровибуховим пакетом.

Електровибуховий пакет придатний для використання за призначенням.

Електровибуховаий пакет до категорії боєприпасів не відноситься, згідно акту № 58 знищений, як вибухонебезпечний речовий доказ, фрагмент електровибухового пакету долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п. 143-147, 148-149);

- рапортом о/у ВКР Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.12.2014 року ОСОБА_15 про те, що ними було отримано ухвалу апеляційного суду на обшук домоволодіння, яке знаходиться АДРЕСА_8, де мешкає гр.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який може бути причетний до матеріалів кримінального правопорушення №12014120020003299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У ході обшуку вищевказаного домоволодіння в присутності двох понятих було виявлено та вилучено:

- близько 10 грам речовини, білого кольору порошко - подібної зі слів ОСОБА_5, яка є наркотичною речовиною «Метамфетаміном»;

- приладдя для виготовлення та фасування вищевказаної наркотичної речовини;

- 3 (три) ноутбуки;

- 34 (тридцять чотири) годинники;

- 11 (одинадцять) мобільних телефонів;

- 2 (два) цифрові фотоапарати;

- книга із записами ОСОБА_5

Вилученні в ході ОМП речі в присутності понятих було опечатано в спеціальний пакет НДЕКЦ та скріплено понятих та направлено на експертизу (т.1 а.п.158);

- протоколом огляду предмету від 14.12.2014 року, згідно якого оглянуто: 9 пакетів із сипучою речовиною (т.1 а.п.163);

- висновком судової хімічної експертизи №269 від 15.12.2014 року з фототаблицею до нього, згідно з яким надані на дослідження порошкоподібні речовини світло-кремового кольору містять психотропну речовину - «метамфетамін». Маса метамфетаміну, в наданих на дослідження речовинах відповідно становить: 0,130 грама, 0,148 грама, 0,100 грама, 0,155 грама, 0,117, грамма, 0,115 грама, 0,191 грама, 0,127 грама. Загальна масса метамфетаміну становить 1,083 грама.

Надана на дослідження порошкоподібна речовина, білого кольору містить психотропну речовину - «амфетамін». Маса амфетаміну, в наданій на дослідження речовині, становить 0,331 грама, які долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т. 1 а.п. 167-170, 171);

- протоколом огляду предмету від 14.12.2014 року, згідно якого оглянуто: «Borgomi» 0,5 л. з прозорою рідиною; пляшку «Кислота соляна технічная техническая, 5г»; обрізану полімерну пляшку із сипучою рідиною; пляшку «Перекис водню», 100 мл. та 9 упаковок прозорих пакетів (т. 1 а.п. 163);

- висновком судово-медично-токсилогічної експертизи №4630 від 09.01.2015 року, згідно з яким в пляшці з написом «Калію перманганат» (обєкт №3) знаходиться калію перманганат (т. 1 а.п. 176);

- висновком судової хімічної експертизи №23 від 13.01.2015 року з фототаблицею до нього, згідно з яким надана на експертизу прозора рідина, що міститься в прозорій скляній банці з етикеткою «Боржомі», є розчином оцтової кислоти, яка до прекурсів не віднесена.

Надана на експертизу рідина світло-жовтого кольору, що міститься в полімерній пляшці білого кольору з написом «Кислота соляна техническая», є розчино соляної з концентрацією 18% масових і який віднесений для прекурсорів.

Надана на експертизу кристалічна речовина червоно-фіолетового кольору з металевим блеском, що міститься в прозорому скляному флаконі, є перманганатом калію, який віднесений до прекурсорів. Маса перманганату калію становить 3,636 грама.

В наданій на експертизу сипучій порошкоподібній речовині сірого кольору та в наданій на експертизу рідині жовтого кольору, що міститься в полімерному флаконі коричневого кольору, метамфетаміну (первітину), амфетаміну, МДМА, ефедрону, катинону, ефедрину, ФПА, морфіну, кодеїну, моноацетилморфіну, діацетилморфіну, трамадолу, метадону не виявлено.

Перманганат калію може використовуватися при виготовленні особливо небезпечного наркотичного засобу ефедрон, та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - катинон.

Соляна кислота може використовуватись при виготовлені психотропних речовин амфетамінового ряду.

Оцтова кислота може використовуватись при виготовленні особливо небезпечних наркотичних засобів: концентрату макової соломи (опій екстракційний), опію ацетильованого, ефедрону, а також психотропних речовин: катинону, амфетаміну, метамфетаміну, які долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.п.180-183, 184);

- протоколом огляду предмету від 29.12.2014 року, згідно якого оглянуто: металеву коробку: блокнот, пакетики із залишками речовини білого кольору, пластикові картки, ножиці, мобільний телефон «Samsung», 3 електронні ваги, скручені грошові купюри, бейджик, які долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.п.185, 193);

- висновком судової хімічної експертизи №1592 від 02.01.2015 року з фототаблицею до нього, згідно з яким на поверхнях наданих на експертизу предметів - носіїв виявлено нашарування психотропної речовини - метамфетаміну (первітину). Маса метамфетаміну не визначилась у зв'язку з малою кількістю наданої на експертизу речовини (т.1 а.п.189-192)

- протоколами огляду предметів від 19.12.2014 року, згідно яких оглянуто: фотоапарати «Nikon», «Сanon», 11 мобільних телефонів та 2 квитанції з ломбарду «Скарбниця»; в чохлі фотоапарат «Сanon ЄOS 1100D», ноутбук «Acer Z03», ноутбук «Samsung NP-R60», ноутбук «ЄЄ» без номеру, ноутбук «Samsung NP-R60»; 2 паспорта (НОМЕР_15, НОМЕР_16); посвідчення водія; дозвіл на зброю; наручні годинники в кількості 34 шт. (т.2 а.п.а.п.4-9, 12, 13-14, 15, 16-17, 18-37);

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за вказаними статтями, як незаконне придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та незаконне виготовлення і зберігання психотропних речовини без мети збуту.

Всі доводи захисників обвинуваченого - адвокатів Любович О.Ю. та Ларіна А.С., які ними наведені в апеляційних скаргах, були предметом розгляду судом першої інстанції, їм надано правильну оцінку та залишено поза увагою.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується посилання захисника - адвоката Ларіна А.С. з приводу необґрунтованої відмови судом першої інстанції про визнання протоколу обшуку неналежним доказом, на переконання колегії суддів, воно є безпідставним, адже суд, у своєму вироку зазначив причини, за яких вказане клопотання захисту не підлягає задоволенню, при цьому послався на норми Закону, належним чином умотивувавши своє рішення. Із таким рішення суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

Що стосується вказівки захисту на те, що ОСОБА_5 не проживав за адресою АДРЕСА_1, то вказані ствердження в повному обсязі були спростовані зібраними у кримінальному провадженні доказами. Із показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 слідує, що в квартирі за зазначеною адресою, в якій вони робили ремон, одна кімната була придатна для проживання і коли вони приходили та йшли з роботи, то двері відчиняли та за ними зачиняли, сам ОСОБА_5 чи його дружина. Факт того, що в квартирі були умови для проживання також підтвердили свідок ОСОБА_6, а також свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_22 Окрім того, з фото таблиці до протоколу обшуку вбачається, що у квартирі, де проводився обшук облаштовані для проживання кімната та кухня, де наявні електро прилади, місце для ночівлі і т.п. Свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_22 є сусідами квартири, в якій проводився обшуку і вони вказали, що в ній на протязі останніх років проживає саме ОСОБА_5 та його дружина, яких свідки часто бачать. Свідок ОСОБА_23, яка є сусідкою сім'ї ОСОБА_5, а саме мешкає за адресою АДРЕСА_11, вказала, що ОСОБА_5 прописаний за адресою його батьків, однак фактично проживає АДРЕСА_1.

Таки чином, враховуючи те, що вищевказані свідки не є заінтересованими особами у справі, їх свідчення є логічними та взаємопов'язаними, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення беззаперечно доведено факт проживання ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1

З приводу висновку як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції, щодо належності вилучених під час обшуку заборонених речей саме ОСОБА_5, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було встановлено, ОСОБА_5 разом із дружиною проживав у АДРЕСА_1, в якій проводився обшук. Так, обвинувачений з дружиною, у зв'язку із проведенням ремонтних робіт у помешканні, проживали у одній кімнаті, яка була пристосована для проживання. Згідно протоколу обшуку, всі зазначені в ньому заборонені речі були знайдені саме в тій кімна де мешкав обвинувачений. Вказаний факт також підтвердили допитані в ході судового розгляду кримінального провадження слідчий, який проводив обшук та поняті, які були при ньому присутні. Слід також зазначити, що зі слів свідків встановлено, що в квартирі є два балкони, один з яких виходить із жилої кімнати і саме в останньому також були знайдені та вилучені заборонені речі. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, особи, які проводили ремонт у квартирі ОСОБА_5, вказали, що доступу до кімнати, в якій проживали обвинувачений із дружиною у них не було.

Так, наркотичні засоби були знайдені у кармані саме чоловічих джинсів, що за умови відсутності доступу до кімнати сторонніх осіб, вказує на належність наркотичних засобів саме ОСОБА_5

Вилучені під час обшуку вогнепальна зброя, набої до неї, граната та вибухові пристрої, як слідує із протоколу обшуку, а також показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_20 та ОСОБА_22 були знайдені з-поміж особистих речей, а саме ноутбуків, фотоапаратів, мобільних телефонів і т.п., які належать саме ОСОБА_5 Про належність зазначених речей ОСОБА_5 свідчить той факт, що останній займався скупкою речей бувших у використанні (техніки, одягу і т.п.), що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_25, а також кількістю знайдених речей.

Окрім того, під час обшуку було знайдено дозвіл на володіння зброєю, який був виданий на ім'я ОСОБА_5, а також рушницю, на яку був виданий згаданий дозвіл.

Таким чином, наведені вище обставини, беззаперечно вказують, що знайдені під час обшуку заборонені речі належать саме ОСОБА_5, а не його дружині, чи матері, як на це вказує в своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат Ларін А.О.

Що стосується доводів захисту про безпідставну відмову слідчим у задоволенні клопотання про проведення судово - дактилоскопічної екертизи для встановлення наявності відбитків пальців на вилучених предметах, колегія суддів вважає їх безпідставними. Так, під час досудового розслідування кримінального провадження сторони провадження вправі заявляти органу досудового розслідування клопотання, які мають бути розглянуті з винесенням рішення. Із наведеного слідує, що клопотання мають право заявляти виключно сторони кримінального провадження.

Чинним КПК України визначено хто саме являється стороною у кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, особа набуває статус підозрюваної, з моменту повідомлення про підозру, особу затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Із наведеного слід зробити висновок, що ОСОБА_5 вправі був заявляти клопотання виключно з моменту оголошення про підозру, або його затримання. На момент проведення обшуку ОСОБА_5 не перебував у статусі підозрюваного, а тому не вправі був заявляти будь-які клопотання слідчому.

Окрім того, з протоколу обшуку вбачається, що жодних заяв, відповідно до ч. 8 ст. 236 КПК України, від присутніх при ошуці осіб не надходило, що вказує на безпідставність посилання захисту з приводу заявлення ОСОБА_5 зазначеного клопотання під час проведення обшуку у його помешканні.

Також, законодавцем визначено механіз розгляду клопотань учасників провадження під час проведення досудового розслідування, а також спосіб оскарження прийнятого слідчим рішення, відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України. Із матеріалів кримінального провадження слідує, що захисник - адвокат Ларін А.С. під час досудового розслідування кримінального провадження та обвинувачений ОСОБА_5 після завершення досудового розслідування заявляли клопотання про проведення зазначеної вище експертизи, однак постановами слідчого в задоволенні таких клопотань сторони захисту було відмовлено. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять даних, які б вказували на оскарження таких постанов слідчого. Відповідних доказів стороною захисту не було надано і в ході судового розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять клопотань від учасників кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5, які залишились поза увагою органу досудового розслідування си суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки постанови слідчого про відмову у призначенні судово - дактилоскопічної експертизи у даному кримінальному провадженні є не скасованими, то і підстав вважати їх необґрунтованими та незаконними, у колегії суддів не має.

Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, які б давали підстави для скасування вироку суду першої інстанції, колегією суддів встановлено не було.

Також слід зазначити, що кримінальним процесуальним законом визначено принцип змагальності у кримінальному провадженні, який відповідно до ст. 22 КПК України надає сторонам кримінального провадження рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Окрім цього, частиною 1 даної статті встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення було зібрано та надано до суду сукупність належних та допустимих доказів, які доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, натомість стороною захисту не було надано до суду доказів, які б спростовували позицію сторони обвинувачення. При цьому всі доводи сторони захисту з приводу непричетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ґрунтуються виключно на припущеннях та показаннях зацікавлених осіб, а саме близьких та рідних ОСОБА_5, які суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги.

За таких обставин, апеляційні скарги захисників обвинуваченого - адвокатів Любович О.Ю. та Ларіна А.С., слід залишити без задоволення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, районний суд не в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК України.

Так судом першої інстанції помилково визнано те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, так як санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що відповідно до ст. 12 КК України, визнається тяжким злочином.

При цьому, районним судом належним чином враховано особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, особи винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, колегія суддів погоджується із висновком районного суду з приводу необхідності призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Апеляційні доводи прокурора, щодо необхідності виключення із вироку суду обставини, яка пом'якшує покарання - наявність на утриманні малолітньої дитини, на переконання колегії суддів є безпідставними. Із свідоцтва про одруження (т. 2 а.п. 109) вбачається, що ОСОБА_5 перебуває у шлюбі із ОСОБА_30, та мають спільного сина ІНФОРМАЦІЯ_17, що підтверджується свідоцтвом про народження (т. 1 а.п. 214). При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей, які б вказували на позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав на сина, а також інформації про невиконання з боку обвинуваченного батьківських зобов'язань.

Доводи, які наведені із цього приводу в апеляційній скарзі прокурора не підтверджуються жодними доказами, ґрунтуються на припущеннях, у хв'яхку із чим не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, а тому в цій частині в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Разом з цим, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції звільняючи ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Частиною 1 статті 75 КК України встановлено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування з випробуванням.

Так, колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких. Як особа ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітнього сина 2014 року народження, на спеціальних обліках у лікарів не перебуває. Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами у час дестабілізації ситуації у крайні, у зв'язку із проведенням на Сході України антитерористичної операції, що в свою чергу має підвищену суспільну небезпеку. Також слід враховувати кількість вилучених у ОСОБА_5 вогнепальної зброї та вибухових речовин. Окрім того, про підвищену суспільну небезпеку дій ОСОБА_5 також свідчить і вчинення ним кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Окрім вище наведеного слід враховувати і той факт, що ОСОБА_5 не тільки не визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень та не розкаявся у вчиненому, а й намагався перекласти вину на інших осіб, чим вводив орган досудового розслідування та суд в оману і намагався уникнути відповідальності за свої протиправні дії.

Аналізуючи сукупність зазначених вище обставин, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства без звільнення від відбування призначеного покарання та вказана міра покарання повністю буде відповідати меті покарання, яка визначена у ст. 50 КК України.

Вище наведене свідчить про те, що суд першої інстанції без наявності достатніх підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, у зв'язку із чим неправильно звільнив обвинуваченого від відбування покарання, а тому вирок районного суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання.

Разом з цим, підстав, які б давали можливість застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає.

Окрім того, під час досудового розслідування, згідно ухвал Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2014 року та Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.12.2014 року до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 243 600 грн. Згідно листа СІЗО м. Кіровограда від 25.12.2014 року ОСОБА_5 18.12.2014 року було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням за нього визначеної судом суми застави.

У зв'язку із тим, що судові рішення суду апеляційної інстанції, в тому числі і вирок, набирають законної сили з моменту проголошення, а тому не має необхідності у продовженні строку дії раніше застосованого запобіжного заходу, у даному випадку, застави. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування запобіжного заходу у виді застави, а кошти які були внесені за обвинуваченого, слід повернути заставодацю.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 420 КПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, задовольнити частково.

Апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів Любович О.Ю., Ларіна А.С., залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2015 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, скасувати в частині призначеного покарання.

ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, тобто з 9 вересня 2015 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання період знаходження ОСОБА_5 під вартою, а саме з 13.12.2014 року по 18.12.2014 року.

Заставу, яка 18.12.2014 року була внесена на депозитний рахунок 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016 за ОСОБА_5 в сумі 243 600 грн. - повернути заставодавцю, тобто ОСОБА_31.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: підписи

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.І. Осєтров