Ухвала суду № 50008618, 03.09.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24363/14-ц

Провадження № 4-с/761/245/2015

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Маліновська В.М., вивчивши скаргу ОСОБА_1, стягувач: Державна наукова установа «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України», про визнання рішення, дій та бездіяльності державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Сідельника Назарія Михайловича неправомірними та зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Сідельника Назарія Михайловича, згідно якого просив визнати рішення, дії та бездіяльності державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Сідельника Назарія Михайловича неправомірними та зобов'язати державного виконавця закрити виконавче провадження.

Ухвалою від 03 серпня 2015 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які передбачені ст.ст. 119, 120, 383 ЦПК України.

Так, відповідно до положень ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Проте, ОСОБА_1 до суду подано позовну заяву, а не скаргу, як то передбачено вищевказаними положеннями ст. 383 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником.

Однак, всупереч вищезазначеним вимогам закону, у вступній частині позовної заяви ОСОБА_1 зазначено в якості позивача, а державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві СідельникаН.М. - в якості відповідача.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Проте, до позовної заяви не додано її копії та копій всіх доданих до неї матеріалів для направлення їх державному виконавцю.

У разі виправлення недоліків, нову скаргу, згідно з вимогами ч. 1 ст. 120 ЦПК України, необхідно було подати разом із її копіями та копіями доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників процесу.

На виконання вимог ухвали від 03 серпня 2015 року, яку заявник отримав 25 серпня 2015 року, 28 серпня 2015 року заявником подано до суду скаргу у новій редакції, вказавши у ній заінтересованих осіб: стягувача - Державну наукову установу «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України» та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Сідельника Назарія Михайловича.

Разом з тим, вимоги щодо усунення недоліків, зазначені в ухвалі від 03 серпня 2015 року, заявником виконано лише частково. Так, зокрема, копію скарги у новій редакції разом із доданими до неї матеріалами подано лише в одному екземплярі.

За змістом ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Разом з тим, положеннями ч. 8 ст. 8 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на те, що Розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не врегульовано питань щодо повернення скарг у зв'язку з невиконанням вимог суду про усунення недоліків, враховуючи положення ч. 8 ст. 8 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку загальні норми цивільно-процесуального закону стосовно повернення позовної заяви позивачу (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

На підставі зазначеного та враховуючи те, що вимоги щодо усунення недоліків, зазначені в ухвалі від 03 серпня 2015 року, заявником виконано лише частково, а можливість повторного залишення скарги без руху не передбачена ЦПК України, суддя прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала, що не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8, 119-121, 209, 210, 383, 386 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, стягувач: Державна наукова установа «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України», про визнання рішення, дій та бездіяльності державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Сідельника Назарія Михайловича неправомірними та зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: