Постанова № 50007015, 07.09.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14151/15-а

провадження № 2-а/753/321/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шклянка М.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих пенсійних виплат, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача по зменшенню щомісячного розміру раніше призначеної довічної пенсії та щодо відмови сплачувати щомісячну пенсію у повному розмірі без нарахування податку протиправними, стягнути з відповідача частину недоплаченої довічної пенсії за період з лютого 2015 року по липень 2015 року включно та зпбов»язати відповідача виплачувати щомісячну довічну пенсію в подальщому, починаючи з 1 серпня 2015 року, у встановленому раніше розмірі , який повинен бути не меншим ніж 4112,64, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» . Натомість починаючи з 1 лютого 2015 року розмір отриманої ним пенсії зменшився, оскільки, як пояснив йому відповідач в своїй відповіді, в Податковий кодекс України було внесено зміни Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року, якими передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку тепер включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Позивач стверджує, що відбулося звуження змісту та обсягу його конституційного права на пенсійне забезпечення внаслідок застосування відповідачем закону, який не відповідає нормам Конституції України. Після застосування наведеного законодавчого акту розмір його пенсії зменшився з 01 лютого 2015 року з 4112,64 гривні на 4036,96 гривні.

Крім того, зазначає, що само по собі внесення змін до Податкового кодексу не потягло за собою внесення змін в пенсійне законодавство, зокрема в частину 3 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими прямо заборонено оподатковувати пенсії. І в даному випадку слід застосувати норми Конституції, як норми прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача в письмових запереченнях які надійшли до суду, просила у задоволенні позову відмовити, оскільки з 01.01. 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.

Разом з тим, положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності з 01.01. 2015 року і не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України)

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, згідно ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією не є вичерпними.

Так, в преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII(далі Закону № 2262-XII) передбачено конституційне право кожного на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією та цим Законом і основною метою Закону № 2262-XII є реалізація особами, які мають право на пенсію за цим Законом, цього конституційного права.

Спрямованість останнього на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає окрім всього вичерпний перелік нормативно-правових актів, які відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII і складають законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом . Це Конституція України, цей Закон, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Також передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Детальний аналіз вищевикладених норм Закону дає підстави стверджувати про те, що будь-які нормативно-правові акти, положення яких розповсюджується на зазначену сферу правовідносин повинні суворо відповідати вищенаведеним законам і не протирічити їм.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-XII)

В свою чергу, однією з основних догм пенсійного забезпечення громадян України до 01 січня 2015 року було правило, згідно якому пенсії не підлягали оподаткуванню.

Однак слід зазначити, що це положення було прямо передбачено ч.4 ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII) і станом на час розгляду справи відповідні зміни в цю норму також не внесені.

З 01 лютого 2015 року відповідач, застосовуючи Закон України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким було внесено зміни до норм Податкового кодексу України, які набули чинності з 01 січня 2015 року, виплатив позивачу пенсію у нижчому розмірі, мотивуючи це тим, що він виступаючи податковим агентом утримав 15% податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, відповідач застосував норми Податкового кодексу України, які в розумінні, в даному випадку, спеціального Закону № 2262-XII не входять до переліку нормативно-правових актів, які складають законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом і відповідно не підлягаютьзастосуванню(ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-XII)

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавсті, яке не суперечить їй.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ( від 28.12. 2014 року № 77-V111), тимчасово , до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об"єкта оподаткування.

Об"єктом оподаткування зазначених зборів є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування ( виплати, надбання).

Базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічого грошового утримання у частині, що перевищує 3654,00 гривень на місяць, а податок на доходи фізичних осіб та військовий збір зараховується до державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України; ст.ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. 64 Бюджетного кодексу України; Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2008 року №8 «Про незалежність судової влади»; Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-V111; Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 року № 79-V111; ст.8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80- V111 « Про державний бюджет на 2015 рік»; ст. ст. 162 п. 162.1; 163 п. 162.1; 164 п.п. 164.2.19, 164.2 ; 168 п.п. 168.1.1, 168.1 Податкового кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих пенсійних виплат - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови або отримання копії постанови.

Суддя