Рішення № 50001231, 09.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/1152/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2888/15Головуючий у 1-й інстанції Ряднина В.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.,

при секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області - Озернянського Олександра Миколайовича на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Машівського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ТОВ «Чиста криниця» звернулося до суду з позовною заявою до Машівського РУЮ, уповноваженого співвласників майна ОСОБА_2 про визнання права власності.

В позовній заяві посилається на те, що реєстраційна служба Машівського РУЮ за їх заявою про реєстрацію нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 відмовила у проведенні реєстрації, мотивуючи тим, що подані для проведення реєстрації документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, не подано документ, що підтверджує виникнення права власності передбачений ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», подані документи не дають змоги встановити факт набуття прав власності на заявлений об'єкт нерухомого майна. У зв'язку з цим представник позивача вимушений звернутися до суду з заявою про визнання права власності.

У позові ТОВ «Чиста криниця» просили визнати за ними право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: млин літ. А-1-3, інв. № 10043-П; олійниця, літ. Б-1-2, інв. № 10082-П; зерносклад літ. В-1, інв. № 10060-П; огорожа з/б плит в з/б стовпах, літ. № 3, інв. № 10079/1-П; огорожа дерев. штахетник в цегляних стовпах, літ. № 2, інв. № 10079/1-П; огорожа металева сітка в металічних стовпах, літ. № 4, інв. № 10079/2-П; металічні ворота в металічних стовпах, літ. № 1, інв. № 10079/3-П; замощення з/б плит, літ. № 5; газопровід, інв. № 10049-П.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Машівського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання права власності - задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1: млин, літ. А-1-3, інв. № 10043-П; олійниця, літ. Б-1-2, інв. № 10082-П; зерносклад літ. В-1, інв. № 10060-П; огорожа з/б плит в з/б стовпах, літ. № 3, інв. № 10079/1-П; огорожа дерев. штахетник в цегляних стовпах, літ. № 2, інв. № 10079/1-П; огорожа металева сітка в металічних стовпах, літ. № 4, інв. № 10079/2-П; металічні ворота в металічних стовпах, літ. № 1, інв. № 10079/3-П; замощення з/б плит, літ. № 5; газопровід, інв. № 10049-П.

З рішенням суду не погодився заступник прокурора Полтавської області, який його оскаржив та просив скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Чиста криниця». Вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позиваача ТОВ «Чиста криниця» - Черебило С.І просить у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Полтавської області відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 19.04.2005 року в результаті паювання майна КСП «Агрофірма «Кошманівка», майно даного підприємства передано у володіння власникам майнових паїв без виділення його в натурі.

З 2005 року до виділення майна в натурі та передачі його товариству, майно перебувало в оренді ТОВ «Чиста криниця».

В 2012 році зборами співвласників проведено уточнення вартості майна (протокол № 2 зборів Співвласників майна від 01.10.2012 року) (а.с. 23), виділення майна в натурі (протокол № 3 зборів Співвласників майна від 04.10.2012 року) (а.с. 33) та передано у власність ТОВ «Чиста криниця» по акту прийому-передачі від 05.10.2012 року (а.с. 19).

Кошманівська сільська рада у 2012 році надала дозвіл на оформлення права власності (рішення виконкому від 25.10.2012 року № 210). Було виготовлено технічний паспорт, але реєстрація права власності через БТІ не відбулась (довідка БТІ № 5357 від 01.07.2014 року) (а.с. 39).

Співвласники майнових паїв отримали пайове майно, в тому числі і майно, зазначене в технічному паспорті за адресою АДРЕСА_1, в КСП Агрофірма «Кошманівка» під час паювання майна підприємства, а саме: вальцевий млин, олійниця, зерносклад, огорожа з/б плити в з/б стовпах, огорожа дерев. штахетник в цегляних стовпах, огорожа металева сітка в металічних стовпах, металічні ворота в металічних стовпах, замощення з/б плит, газопровід.

Зазначене майно разом з іншим майном було передане від КСП до співвласників по актам приймання-передачі в 2005 році, акти передачі майна були затверджені зборами співвласників майна бувших членів КСП Агрофірма «Кошманівка» від 18.03.2006 року.

В 2008 році співвласники прийняли рішення про продаж своїх майнових прав на майно (майнових сертифікатів).

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частиною 3 ст. 213 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Чиста криниця», суд першої інстанції, виходив із доведеності вимог позивача, при цьому керувався ст. 328 ЦК України, якою передбачена можливість набуття права власності на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів

Проте, апеляційна інстанція з таким висновком суду погодитися не може з наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» (п. 11) Верховним Судом України зазначено, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 15 ЦПК України, оскільки зі змісту позовних вимог не вбачається, що цивільні права, свободи чи інтереси позивачів якимось чином порушено, не визнано або оспорено відповідачами - Машівським районним управлінням юстиції та уповноваженим співвласників майна ОСОБА_2

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на реєстраційну службу покладено обов'язок лише здійснення реєстрації права власності, а не визнання його чи оспорювання. Тому, Машівське районне управління юстиції не може бути належним відповідачем в даних правовідносинах, як і уповноважений співвласників майна ОСОБА_2

На підставі викладеного, колегією суддів встановлено, що позивач не обґрунтував заявлені позовні вимоги до відповідачів та не надав доказів порушення, невизнання або оспорювання свого права з їх сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому належить 98,92 відсотків майнових свідоцтв. Місцевим судом не було з'ясовано кому належить інша частина майнових прав. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що оформлення інших свідоцтв вирішується спадкоємцями в порядку спадкування. Співвласники майнових паїв до участі у справі не залучалися.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Місцевим судом було встановлено, що право власності на майновий комплекс у позивача виникло на підставі договорів купівлі-продажу майнових свідоцтв, укладених між ТОВ «Чиста криниця» та фізичними особами - власниками майнових паїв. Однак, зазначені договори купівлі-продажу майнових свідоцтв в матеріалах справи відсутні, також відсутні будь-які відомості про їх укладення.

На підставі наданих сторонами доказах суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність права власності у позивача на спірне нерухоме майно внаслідок укладених лише договорів купівлі-продажу майнових свідоцтв, а також технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою: с.Кошманівка, вул. Пролетарська, 2а.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Чиста криниця" до Машівського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання права власності.

Керуючись ст.ст. 303; п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області - Озернянського Олександра Миколайовича- задовольнити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Машівського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання права власності- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.В. Одринська