Рішення № 50001115, 02.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/910/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2607/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

суддів: Лобова О.А., Винниченко Ю.М.

за участю секретаря: Фадейкіної Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства " Дельта Банк"

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 червня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства " Дельта Банк" про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, Акопян В.І.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії, після уточнення просила зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" виконати в натурі зобов'язання перед нею за договором банківського вкладу № 002-16509-030114 та договором № 001-16510-131112 банківського рахунку фізичній особі з випуском платіжної карти від 13.11.2012 року у валюті вкладу. Стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 заборгованість за строковим банківським вкладом - 185 000 грн., залишок на поточному рахунку - 1029,18 грн., індекс інфляції за січень 2015 року - 5736,00 грн., проценти за користування грошовими коштами у розмірі - 4038,55 грн., а всього 195 803, 73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 03 січня 2014 року між сторонами були укладено договори банківського вкладу, згідно з якими ПАТ " Дельта Банк" прийняв для зберігання грошові кошти у розмірі 185 000 грн., був відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1, строк вкладу до 08 січня 2015 року.

05 січня 2015 року позивачкою направлено письмову вимогу на адресу банку про повернення коштів за вказаним договором, однак відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача вклад і відсотки, але ПАТ "Дельта Банк" відмовилося видати кошти ні в повному обсязі, ні в межах встановленого Нацбанком України та встановленого відповідачем ліміту - 150 000 грн. , 08.01.2015 року позивачем отримано лише 500 грн. з суми нарахованих відсотків.

Рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта банк» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Дельта банк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за строковим банківським вкладом - 185 000 грн., залишок на поточному рахунку - 1029,18 грн., індекс інфляції за січень - 5736,00 грн., проценти за користування грошовими коштами у розмірі - 4038,55 грн., а всього 195 803,73 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПАТ "Дельта Банк" подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 19 червня 2015 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Так, згідно зі ст. 16 ЦК України та ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу, подавши про це позов, підставами якого є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 1 ст. 119 цього ж Кодексу).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

На підставі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

В ч. 1 ст. 631 ЦК України вказано, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір № 002-16509-030114 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, за яким вона передала відповідачу 185 000 гривень строком до 08 січня 2015 року включно, зі сплатою 21,5 % річних від суми вкладу.

03 січня 2014 року Банком на рахунок позивача № НОМЕР_1 було зараховано суму вкладу в розмірі 185 000 грн.

05 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про видачу всієї суми вкладу єдиним платежем( а.с.8, 10), на яку отримала відповідь за вих. № 05-2745914 від 17 січня 2015 року про можливість отримати грошові кошти в касі або у банкоматах Банку без будь-яких обмежень.

Кременчуцьке відділення ПАТ "Дельта Банк" 08.01.2015 року перерахувало на поточний рахунок позивача вклад і відсотки, але відмовилось видати їй кошти.

За період з 08 по 09 січня 2015 року ОСОБА_2, зняла з вказаного рахунку 1000 грн. 00 коп. , залишок вкладу в сумі 149 000 грн. 00 коп. позивачці банком не повернуто через його неплатоспроможність.

2 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. А 8 квітня 2015 року, виконавчою дирекцією того ж Фонду було прийнято рішення № 71, яким строк дії тимчасової адміністрації було запроваджено з 3 березня по 2 вересня 2015 року включно. В наступному такий строк продовжено до 2 жовтня 2015 року.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 вказаного Закону визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. А відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

При цьому, за змістом ч. 5 ст. 36 зазначеного Закону, під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно в межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, статус ОСОБА_2, як кредитора у цій справі, спростовує помилковий і необґрунтований висновок місцевого суду про те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення її позов про повернення депозиту підлягав задоволенню, оскільки з 3 березня 2015 року по день ухвалення оскарженого рішення на ОСОБА_2 поширюються обмеження щодо задоволення її вимог до ПАТ «Дельта Банк» під час запровадження у ньому тимчасової адміністрації, встановлені приписами п.1 ч. 5 ст. 36 вище названого Закону.

Крім того, пунктом 4 Перехідних положень Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року, який набрав чинності 12 серпня 2015 року, встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Цим же законом ч. 2 ст. 26 та ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» викладено в новій редакції: «Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною) ».

Ст. 27 : «Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.08.2015 року № 09-29763/15 ОСОБА_2 24.06.2015 року через установу банку-агента Фонду - АТ "УКРЕКСІМБАНК" отримала виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами в ПАТ"Дельта Банк" за рахунок Фонду у розмірі 193 447 грн. 44 коп.

Доводи позивачки ,що їй було виплачено Фондом лише заборгованість за банківськими вкладами ,спростовуються довідкою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ,з якого слідує ,що крім заборгованості за строковим вкладом і залишку на поточному рахунку 186 029 грн.18 коп.(185 000грн+1029,18грн.), вона отримала ще додатково 7 418.26 коп.

Судом апеляційної інстанції справа призначалась до розгляду неодноразово, сторони належним чином повідомлялись про дату і час слухання справи ,але в судове засідання не приходили, прохали розглянути справу у їх відсутність, що позбавляє колегію можливість перевірити правильність нарахування збитків ,які зазначила позивачка і вірність розрахунку відповідача а також суму коштів ,які були сплачені Фондом позивачці, тому колегія суддів вважає, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2. повністю відшкодовано не тільки вклади , проценти а й збитки.

За таких обставин, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивачка при подачі позовної заяви звільнена від сплати судового збору ,оскільки в задоволенні позову відмовлено,то судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п1,4.ст.309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 червня 2015 року в частині задоволення позову та стягнення судового збору скасувати та ухвалити нове рішення .

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів відмовити.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя В.І.Акопян

Судді: О.А.Лобов

Ю.М.Винниченко