ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2015 р. Справа № 820/5192/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі № 820/5192/15
за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник- Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл Ізюмській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-комунального підприємства. Кошти від продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі загальною сумою 76647,00 грн., перерахувати до Загального фонду державного бюджету на розрахунковий рахунок №31110029700012, отримувач - Ізюмське УДКСУ Харківської області, код отримувача - 37283992, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО - 851011, код платежу 14010100.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в Ізюмській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з 07.05.1997 року перебуває платник податків - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, яке має податковий борг перед бюджетом України на суму 77665,00 грн. з податку на додану вартість, який виник на підставі податкової декларації № 9071419957 від 17.04.2015 року. Не виконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податку в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, слугувало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задоволено. Надано дозвіл Ізюмській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-комунального підприємства. Кошти від продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі загальною сумою 76647 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок сім) грн. 00 коп., перерахувати до Загального фонду державного бюджету на розрахунковий рахунок №31110029700012, отримувач - Ізюмське УДКСУ Харківської області, код отримувача - 37283992, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО - 851011, код платежу 14010100.
Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Від представника Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкту господарювання - юридичної особи, код ЄДРПОУ: 24673063.
На обліку як платник податків відповідач знаходиться в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 07.05.1997 р.
Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, має податковий борг перед бюджетом у сумі 77665,00 грн. з податку на додану вартість, який виник на підставі поданої підприємством до ОДПІ податкової декларації № 9071419957 від 17.04.2015р. (а.с.14-16).
З метою погашення податкового боргу, Ізюмської ОДПІ застосовувався ряд заходів по його стягненню, а саме: виставлені податкові вимоги №1/47 від 16.10.2001 р. на суму 1503,94 грн. та №2/107 від 21.11.2001 р. на суму 75991,84 грн. (а.с.7-8), податковим керуючим 20.05.2011 р. складений акт опису майна (а.с. 11-12), активи підприємства зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.9).
Згідно з приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виходячи зі змісту п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як визначено у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу.
Статєю 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу).
Вищенаведене узгоджується з приписами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, за якими у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем направлено відповідачу податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року, які отримані особисто головним бухгалтером підприємства (а.с. 7-8).
У відповідності до п.59.5. Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, законодавством не передбачено направлення повторно податкової вимоги, але колегія суддів зазначає, що згідно ст. 95 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу за рахунок майна здійснюється лише в разі недостатності коштів.
Тобто, вирішуючи питання щодо надання дозволу на реалізацію майна, необхідно встановити недостатність коштів, а відповідно неможливість стягнення таких коштів.
При цьому колегія суддів зазначає, що питання стягнення коштів з рахунків платника податків може здійснюватися лише за рішенням суду.
Позивачем не надано документів, які б свідчили про неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів. Позивач не обґрунтовує вимоги наявністю рішення суду про стягнення податкового боргу за рахунок коштів та неможливістю його виконання.
Таким чином, обов'язкова підстава для надання дозволу на погашення податкового боргу шляхом реалізації майна є недоведеним.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позову.
Щодо заміни первинного позивача належним позивачем, то колегія суддів зазначає, що на підставі п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014р. №311 постановлено реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2. Відповідно до додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014р. №311, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області реорганізується в Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. по справі № 820/5192/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 07.09.2015 р.
Судове рішення № 49990452, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/5192/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: