Ухвала суду № 49990404, 08.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 818/1398/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 818/1398/15

за позовом Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Шосткинське лісове господарство", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 № НОМЕР_1, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 37 595, 09 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 818/1398/15 позов задоволено.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 08.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ДП "Шосткинське лісове господарство" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Шосткинській ОДПІ Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області як платник податків.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Шосткинською ОДПІ Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Шосткинське лісове господарство" з питань своєчасності сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

Результати перевірки оформлені актом № 61/18-17-15-03/00992987 від 18.06.2015 року (а.с. -9).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновки про порушення позивачем приписів: пп. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України та п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, а саме несвоєчасність сплати узгодженої суми частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету за 2014 рік.

На підставі висновків акту перевірки Шосткинською ОДПІ Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 № НОМЕР_1, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 37 595, 09 грн. (а.с. 7).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про несплату позивачем у строк до 19 лютого 2015 року частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. (п. 33.3 ст.33 ПК України).

У відповідності до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання передбачена п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сума з податку на прибуток відповідно до приписів ст. 57 ПК України вважається узгодженою сумою податкових зобов'язань.

Отже, Податковим кодексом України передбачено відповідальність саме за затримку сплати податкового зобов'язання, тобто не перерахування коштів до Державного бюджету України з відповідного податку у строк, встановлений Кодексом.

31.01.2015 позивачем подано до Шосткинської ОДПІ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2014 рік, яким самостійно визначено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті у розмірі 391 481, 00 грн. (а.с. 50-51).

06.02.2015 позивачем до Полтавського РУ ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" подано платіжне доручення № 300 про перерахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі 300 000 грн. до Державного бюджету (а.с. 10).

19.02.2015 позивачем до Полтавського РУ ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" подано платіжне доручення № 338 про перерахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) в сумі 340 000 грн. (а.с. 11).

Вказані платіжні доручення були прийняті банком до виконання 06 та 19 лютого відповідно, про що зроблено відмітки на платіжних дорученнях.

Як встановлено із копії витягу з картки обліку особового рахунку позивача (а.с. 33-38), станом на 19.02.2015 по картці особового рахунку позивача обліковувалась переплата в сумі 15 530, 10 грн. У резуль таті нарахування частини чистого прибутку (доходу) в сумі 391 481, 00 грн. по строку сплати 19.02.2015, переплата була повністю погашена та виникла недоїмка в сумі 375 950, 90 грн. Кошти, сплачені згідно платіжних доручень від 06.02.2015 № 300 та від 19.02.2015 № 338 станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення на казначейський рахунок не надійшли

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п. 1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із ст. 21 цього Закону, ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до п.22.1 та п.22.6 статті 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Крім того, аналіз змісту Податкового кодексу України також дає підстави для висновку про те, що виконання платником податків зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку за умови належного оформлення таких документів та наявності необхідної суми на розрахунковому рахунку платника.

Так, відповідно до положень п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п. 129.7 ст. 129 ПК України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Тобто, з правового аналізу вищезазначених норм права слідує, що законодавцем визначальним у змісті вказаної норми є з'ясування факту з чиєї саме вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що датою сплати податкового зобов'язання шляхом ініціювання грошового переказу за допомогою платіжного доручення є дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, тобто саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку (а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету) законодавець пов'язує настання певних правових наслідків, зокрема, погашення (сплату) податкового зобов'язання (боргу) платником податків.

Вказана правова позиція узгоджується також з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах від 26.07.2012 по справі № К-4342/10, від 26.04.2012 по справі № К-49664/09-С, від 05.04.20912 по справі № К-54661/09, від 27.10.2011 по справі № К-35530/09.

Таким чином, за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346, з вини банку (крім випадків, передбачених п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу) такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, установлених Податковим кодексом за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Також законодавством закріплено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Колегія суддів, враховуючи, що позивачем своєчасно виконано свій обов'язок по сплаті частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), оскільки ним, в строк до 19 лютого 2015 року, подано до банку платіжні доручення на перерахування коштів, а банк, прийнявши їх на виконання, підтвердив завершення ініціювання переказу, приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення..

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 818/1398/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 08.09.2015 р.