Ухвала суду № 49989594, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4288/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Оксененка О.М,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 10.03.2015 р. №27 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим ПАТ «Укрнафта», прийнятого Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» зареєстровано за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 та перебуває на податковому обліку у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Позивач здійснює видобування корисних копалин на ділянках надр, розташованих у різних адміністративно-територіальних одиницях України та подає розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин і оплачує їх до відповідних територіальних податкових органів, зокрема до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Загальна сума самостійно визначених ПАТ «Укрнафта» податкових зобов'язань з плати за користування надрами по всім ділянкам видобування корисних копалин станом на дату визначення відповідачем позивачу суми боргу становила 2 152 306 639,00 грн., з яких 517 881 892,00 грн. - по ділянкам надр, плата за користування якими справляється позивачем до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області.

Листом від 19.02.2015 р. №1192/10/18-11-25-25 відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» про виникнення у нього податкового боргу з плати за користування надрами у сумі 564 608 268, 31 грн. та запропонував надати перелік ліквідного майна на суму цього боргу для складання акту опису майна та реєстрації податкової застави.

10.03.2015 р. Охтирською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було прийнято наказ №27 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим ПАТ «Укрнафта», відповідно до якого податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» призначено головного державного ревізора-інспектора відділу погашення заборгованостей Охтирської ОДПІ, радника податкової та митної справи III рангу Горяна Михайла Олександровича.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що призначення податкового керуючого позивачу має здійснюватися контролюючим податковим органом за місцем його реєстрації, а не розрізненими територіальними податковими органами за місцем декларування та сплати товариством плати за користування надрами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 (далі - Порядок №1588).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 63.3 статті 63 ПК України передбачено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцем знаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому розділом VII Порядку №1588.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 41.5 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За змістом п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом. - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2, 89.3 ст.89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У п.91.1 ст.91 ПК України закріплено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Положеннями п.91.3 ст.91 ПК України визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, до яких, зокрема, відноситься перевірка стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержання від боржника інформації про операції із заставленим майном, здійснення заходів щодо огляду та оцінки майна, яке пропонується до продажу, організація продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі тощо.

Згідно з пп.263.1.1 п.263.1 ст.263 ПК України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до пп.263.11.1, 263.11.3 п.263.11 ст.263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

У пп.263.12.1 п.263.12 ст.263 ПК України визначено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу: - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з п.7.3 розділу VІІ Порядку №1588, у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що декларування та сплата плати за користування надрами має здійснюватися суб'єктом господарювання до відповідних територіальних податкових органів за місцем знаходження використовуваних ділянок надр, однак, у разі виникнення в такого суб'єкта господарювання заборгованості зі сплати вказаної плати податковий керуючий повинен призначатися не окремо кожним територіальним податковим органом за місцезнаходженням таких ділянок надр боржника, а одним податковим органом за місцем реєстрації платника.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що місцем реєстрації ПАТ «Укрнафта» є м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 і перебуває позивач на податковому обліку у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників, а не в Охтирській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, що вказує на відсутність у відповідача повноважень призначати податкового керуючого ПАТ «Укрнафта» для погашення заборгованості товариства з плати за користування надрами.

Більш того, судова колегія відзначає, що позивач здійснює користування надрами на території багатьох адміністративних одиниць України і, відповідно, здійснює декларування та сплату плати за це до великої кількості територіальних податкових органів, а тому, як було правильно встановлено судом першої інстанції, одночасне вживання різними податковими органами дублюючих за своїм характером дій обмежувального характеру щодо одного і того ж чи різного майна позивача, не лише ускладнить погашення заборгованості ПАТ «Укрнафта», а й унеможливить це, хоча б в частині виділення із загального майна платника податків окремо для кожного податкового керуючого ліквідного майна та негативно впливатиме на фінансово-господарську діяльність підприємства, може спричинити загрозу виконання позивачем існуючих у нього зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апелянта про те, що оскільки сплата плати за користування надрами здійснюється позивачем за місцем знаходження ділянок таких надр, зокрема до Охтирської ОДПІ, то й забезпечення відшкодування заборгованості з такої плати шляхом призначення податкового керуючого в частині, яка підлягає сплаті саме відповідачу, належить до його компетенції, суперечать наведеним вище приписам податкового законодавства, зокрема п.91.1 ст.91 ПК України, де закріплено імперативне правило, що податковий керуючий призначається за місцем реєстрації платника податків, а офіційним місцем реєстрації позивача є м. Київ, не м. Охтирка Сумської області.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на це, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ганечко О.М.