Ухвала суду № 49989489, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2788/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс» з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 № 0007772201, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 610814,00 грн., з яких: 407209,00 грн. - за основним платежем; 203605,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" є юридичною особою, зареєстрована 27.12.1996 (запис про державну реєстрацію ЄДР 13611200000000014). Як платник податків позивач перебуває на обліку у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У грудні 2014 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 (акт перевірки від 11.12.2014 № 4523/22-01/24210297).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а саме:

пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 407209,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року - на суму 407249,00 грн.

Висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються на твердженні про неправомірне застосування позивачем у лютому 2014 року режиму звільнення від оподаткування операцій з постачання брухту чорних металів на підставі пункту 23 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення 30.12.2014 № 0007772201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 610814,00 грн., з яких: 407209,00 грн. - за основним платежем; 203605,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Отже, як вірно було встановлено судом першої інстанції, в березні 2014 року позивач подав до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року (від 20.03.2014 № 9014852613).

При складанні декларації позивач припустився помилки, що виявилась у застосуванні до оподаткування операцій з реалізації металобрухту режиму звільнення від оподаткування, передбаченого пунктом 23 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ Податкового кодексу України. Вказана помилка призвела до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 407209,00 грн.

В подальшому, в у жовтні 2014 року, позивач виявив цю помилку і самостійно її виправив, подавши до відповідача Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року (від 17.10.2014 № 9060626536), в якому визначив податкове зобов'язання у сумі 407209,00 грн. та самостійно нарахував штраф у сумі 20362,00 грн. у зв'язку з виправленням цієї помилки. Згідно з квитанцією № 2 уточнюючий розрахунок доставлено до Васильківської ОДПІ 20.10.2014 о 17:20:43 (а.с.29).

Відповідно до платіжного доручення від 20.10.2014 № 6355 позивач перерахував до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 407249,00 грн., а платіжним дорученням від 20.10.2004 № 6354 - штраф у сумі 20362,00 грн. (а.с.41, 42).

З акта перевірки від 11.12.2014 № 4523/22-01/24210297 вбачається, що відомості про подання позивачем уточнюючого розрахунку та сплати до Державного бюджету України податку на додану вартість та суми штрафу у зв'язку з виправленням помилки в ньому не відображені і не були прийняті при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував факт самостійного виправлення позивачем помилки, якої він припустився при визначенні податкового зобов'язання за лютий 2014 року шляхом подання уточнюючого розрахунку та сплати уму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми, а тому податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 № 0007772201 є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.