Постанова № 49989398, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9509/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Вівдиченко Т.Р., Межевича М.В.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, представника заступника прокурора м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Вівантек" про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив стягути з ТОВ "Вівантек" суму податкової заборгованості по земельному податку у розмірі 38 536, 71 грн., на користь місцевого бюджету (р/р № 33217811700011, код платежу 13050100 земельний податок з юридичних осіб, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968, Банк одержувача: ГУДК у м. Києві, МФО 820019). Позивачем в суді першої інстанції було уточнено позовні вимоги та заявлено до стягнення загальну сума боргу з земельного податку в сумі 72 600,09 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з"явились, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст.10 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 ЗУ "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Позивачем не надано доказів проведення заходів з розшуку таких активів та його результатів. Таким чином судом першої інстанції встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача, а також не надав доказів виникнення у відповідача податкового боргу з земельного податку.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-111 від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями (далі- Закон № 2181) відповідачем були подані податкові декларації по земельному податку, з яких чітко вбачається сума податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181 дані зобов'язання вважаються самостійно визначеними.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Дані податкові зобов'язання не були погашені у визначений строк, передбачений п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, тому у відповідності до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вищезазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. Оскаржень, щодо самостійно нарахованого земельного податку (відповідно до поданих декларацій) в адміністративному та судовому порядку не було.

В постанові суду першої інстанції зазначається, що позивачем і прокурором не надано суду пояснення, щодо правової природи стягуваної суми - заборгованості з орендної плати чи земельний податок.

З таким висновком суду першої інстанції також не можна погодитися у повній мірі.

Відповідно до ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Згідно зі ст.2 ЗУ "Про плату за землю" плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власник землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Зідповідно до ст. 4 ЗУ "Про плату за землю", розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст.5 ЗУ "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні,у тому числі на умовах оренди, а суб"єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст.15 ЗУ "Про плату за землю", власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст.17 ЗУ "Про плату за землю", податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до пп.7.1.2 п.7.1 ст.7 Закону № 2181 за податками, зборами (обов'язковими платежами), які відповідно до закону справляються з об'єктів нерухомої власності, джерелом їх самостійної оплати можуть бути активи як власника таких об'єктів нерухомої власності, так і будь-якої іншої особи, на яку покладено обов'язок сплати, яка здійснюється виключно у грошовій формі.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Отже, позовні вимоги про стягнення суми податкової заборгованості по земельному податку підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення, оскільки позивачем було вжито всіх заходів по погашенню податкового боргу по відношенню до боржника, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: листами про погашення податкового боргу, листами про надання інформації, службовою запискою про вжиття всіх необхідних заходів щодо з"ясування місцезнаходження осіб, які відповідають за фінансово-господарську діяльність відповідача, а також податковими вимогами про сплату земельного податку, що мають відмітку про вручення головному бухгалтеру ОСОБА_2 та розрахунок заборгованості по податках. А тому, всі наявні докази, на підтвердження боргу було надано позивачем в судових засіданняї суду першої інстанції. Заперечень на спростування даних фактів відповідачем в судовому засіданні суду першої інстанції не надано.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом В.о. прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Вівантек" про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року скасувати

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, стягнути з ТОВ "Вівантек" суму податкової заборгованості по земельному податку у розмірі 72 600,09 грн., на користь місцевого бюджету (р/р № 33217811700011, код платежу 13050100 земельний податок з юридичних осіб, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968, Банк одержувача: ГУДК у м. Києві, МФО 820019).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя Т.Р.Вівдиченко

Суддя М.В.Межевич

(Повний текст постанови складено 04.03.2011р.)