Постанова № 49989087, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2015 рокусправа № 804/12324/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 р. по справі № 804/12324/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ігрек» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000942203 від 28.07.2014 року, яким Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Ігрек» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) на суму 110231 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 55115,5 грн., а також № 0000952203 від 28.07.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52975 грн. В обґрунтування позову зазначалось про помилковість висновків, викладених в акті перевірки щодо відсутності факту передачі товару між позивачем та його контрагентом ТОВ «Атан-Крим» і, як наслідок, порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за період жовтень, листопад 2013 року, оскільки здійснення господарської операції підтверджено первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких формується податкова звітність.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного суду відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам по справі, що призвело до помилкового вирішення спору.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача заперечив проти скасування оскарженої постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для його скасування.

Як встановлено судом першої інстанції, з 03.07.2014 року по 09.07.2014 року фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Ігрек» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Атан-Крим» за період жовтень, листопад 2013 року, за результатами якої 07.07.2014 року складений Акт 741/04-67-22-03/20227697 (т. 1 а.с.16-25). На підставі Акту перевірки 28.07.2014 року керівником Ленінської ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення: форми «Р» № 0000942203, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) на суму 110231 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 55115,5 грн., а також форми «В4» № 0000952203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52975 грн. (т. 1 а.с.33,34).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку, що позивачем не підтверджено факт отримання товару від ТОВ «Атан-Крим», оскільки ТТН не містять відомостей про конкретні адреси навантаження та розвантаження, відсутні підписи водія, відомості про подорожні листи, дати та час виїзду та заїзду транспорту, ТТН від 20.11.2013 року та 27.11.2013 року не містять ПІБ особи, що прийняла товар, копії реєстру довіреностей не містять відмітки про використання довіреностей. Відсутність належних доказів реального вчинення операцій з поставки товару позивачеві з огляду на відсутність доказів перевезення цього товару у місце зберігання - вул. Ларіонова у жовтні, листопаді, грудні 2013 року з урахуванням показання свідка ОСОБА_1, є підтвердженням правомірності визначення позивачеві контролюючим органом спірними повідомленнями-рішеннями грошового зобов'язання та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За приписами статті 69 цього ж Кодексу наявність або відсутність обставин встановлюється судом на підставі належних та допустимих доказів, якими є пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів. Крім того пунктом 3 частини 1 статті 163 Кодексу передбачено, що в мотивувальній частини постанови судом зазначаються встановлені обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку правильності висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, з якими погодився суд першої інстанції, шляхом дослідження належних та допустимих доказів, наданих сторонами, дотримуючись принципу офіційного з'ясування обставин по справі.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, єдиною підставою для висновку контролюючого органу про відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 135, 138,187,198,201 Податкового кодексу України, є безтоварність операцій, які відбулись у період, що був підданий перевірці, та неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ «Ігрек» в порядку, передбаченому діючим законодавством України (т.1 а.с.23). Такий висновок був зроблений у зв'язку із відсутністю під час перевірки товарно-транспортних накладних, які, на думку контролюючого органу, є обов'язковими для підтвердження факту отримання позивачем товару від ТОВ «Атан-Крим». Суд першої інстанції, у свою чергу, за результатами дослідження товарно-транспортних накладних, пославшись на недоліки їх заповнення, також вказав на не підтвердження позивачем реальності виконання договору із вказаним постачальником у спірний період.

Щодо висновків контролюючого органу про неможливість ТОВ «ВКФ Ігрек» здійснювати господарської діяльності в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Згідно ліцензії, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України, серії АВ № 616034 28.02.2012 року на необмежений термін ТОВ «ВКФ «Ігрек» отримало право на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (внутрішнє перевезення пасажирів автобусами) - т. 1 а.с.89. У власності позивача знаходяться автозаправних блок-пункти у кількості 2 одиниць (т. 1 а.с. 90,91), будівлі та споруди, придбані у КП «Дніпропетровська автобаза № 1» (т. 1 а.с.155-160), автотранспорт для здійснення пасажирських перевезень (т. 1 а.с. 148-154). Надання послуг із перевезення пасажирів відбувається на підставі відповідних договорів (т. 1 а.с. 178-248). Кількість працюючих на підприємстві - 243 особи.

Зазначені докази спростовують висновки контролюючого органу щодо неможливості здійснювати ТОВ «ВКФ Ігрек» господарської діяльності в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Щодо висновків контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Атан-Крим».

29 жовтня 2013 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Атан-Крим», як постачальником товару - паливно-мастильних матеріалів (ПММ), був укладений договір поставки № 75-ДН/Н, який досліджувався контролюючим органом під час перевірки (т. 1 а.с. 36, 37).

На виконання умов договору продавцем були виписані видаткові накладні № 34647/3 від 29.10.2013 року, № 34782/3 від 31.10.2013 року, № 34817/3 від 01.11.2013 року, № 34902/3 від 04.11.2013 року, № 35024/3 від 06.11.2013 року, № 35154/3 від 08.11.2013 року, № 35145 від 08.11.2013 року, № 35201/3 від 11.11.2013 року, № 25295/3 від 13.11.2013 року, № 35399/3 від 15.11.2013 року, № 35398/3 від 18.11.2013 року, № 35525/3 від 20.11.2013 року, № 35638/3 від 26.11.2013 року, № 35737/3 від 27.11.2013 року (т. 1 а.с.38-45). На підтвердження оплати товару позивачем були надані копії платіжних доручень (т.1 а.с. 66-82); на підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності - журнал-ордер, відомість по рахунку 203 «паливо» за жовтень,листопад 2013 року (т. 1 а.с. 92-101), відомості обліку та видачі палива (т. 1 а.с. 102-119). Також позивачем до суду надані паспорти якості на дизельне паливо, отримані від ТОВ «Атан-Крим» та сертифікат відповідності (т. 1 а.с. 120,121), реєстри виданих довіреностей за жовтень, листопад 2013 року із зазначенням номеру, дати видачі, строку дії, посади та ПІБ осіб, на імёя яких вони видавались (т. 1 а.с.83-88).

Зауважень щодо невідповідності зазначених вище документів вимогам нормативно-правових актів, які регламентують порядок їх видачі, Акт перевірки не містить.

Разом з тим, контролюючий орган вказав на відсутність товарно-транспортних накладних, а суд першої інстанції, здійснивши дослідження останніх, не прийняв їх в якості доказу здійснення перевезення ПММ за договором № 75-ДН/Н, внаслідок чого визнав правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначені грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та зменшено розмір відємного значенна з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 9 цього ж Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначеним вище Законом дано визначення господарської операції. Так, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Надані позивачем письмові докази, на думку колегії суду, свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Атан-Крим» у жовтні, листопаді 2013 року була здійснена господарська операція з купівлі-продажу ПММ за договором № 75-ДН/Н. Факт отримання, оприбуткування, оплати підтверджено первинними бухгалтерськими документами. ТОВ «Атан-Крим» виписані податкові накладні - т.1 а.с.54-65. Доказів відсутності зміні у структурі активів позивача у зв'язку із придбанням ПММ за вказаним договором контролюючим органом не надано.

Щодо доводів контролюючого органу про відсутність товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що зазначений документ регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процессу, тому для ведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не застосовується.

Відсутність транспортних документів на перевезення товару при наявності доказів отримання покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції не свідчить про безтоварність господарських операцій з придбання товару без урахування умов виконання договору поставки товару і передачі його у власність покупця. Слід зазначити, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання може бути підтверджено іншими первинними документами, зазначеними сторонами безпосередньо у договорі.

Як вбачається зі змісту договору № 75-ДН/Н та наданих товарно-транспортних накладних, доставка ПММ здійснювалась за рахунок продавця, тому наявність вказаних документів не є обов'язковою ні для ведення бухгалтерського, ні для ведення податкового обліку, оскільки позивачем витрати на доставку товару не понесені.

Суд першої інстанції в оскарженій постанові вказав на відсутність доказів дотримання позивачем Інструкції про порядок приймання,транспортування, зберігання та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року. Проте, перевірка дотримання позивачем вимог зазначеної Інструкції не належить до компетенції податкового органу. Також в Акті перевірки зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, а не документів, передбачених цією Інструкцією.

Враховуючи вид діяльності позивача, а також те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі або зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо показань свідка ОСОБА_1., який був допитаний судом за клопотанням позивача, колегія суддів зазначає, що повідомлені ним обставини про незнаходження підприємства-позивача по вул. Ларіонова на час здійснення поставки ПММ не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки ТОВ «ВКФ Ігрек» ПММ доставлялися за місцем знаходження його автобази - вул. Караваєва, 11 (т. 2 а.с.105 - 108).

Крім того, період жовтень, листопад 2013 року вже був підданий податковій перевірці, доказом чого є копія Акту № 1709/2201/20227697 від 04.12.2014 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ Ігрек» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року», і цей Акт не містить висновків щодо не підтвердження здійснення у жовтні, листопаді 2013 року безтоварних операцій (т. 2 а.с.115-141).

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі № 804/12324/14 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 липня 2014 року №0000942203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 165346,50 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 110231,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 55115,5 грн. та від 28 липня 2014 року №0000952203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Ігрек" зменшено від'ємне значення за травень 2014 року на 52975 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко