Ухвала суду № 49989074, 27.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2015 рокусправа № 804/3301/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року по справі за позовом Марганецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2015 року Марганецький міський центр зайнятості звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з відповідача кошти в сумі 6679,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідач незаконно отримувала допомогу по безробіттю, оскільки на час призначення допомоги була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 березня 2014 року відповідачем до Марганецького МЦЗ була подана заява про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю, в якій було зазначено, що заявник не є суб'єктом підприємницької діяльності. (а.с. 9)

11 березня 2014 року Наказом Марганецького міського центру зайнятості №НТ140311 відповідачу надано статус безробітного та наказом № НТ140318 від 18 березня 2014 року призначена допомога по безробіттю.

В період з 11.03.2014 року по 30.01.2015 року відповідач отримала допомогу по безробіттю в сумі 6679,28 грн.

Перевіркою проведеною Марганецьким МЦЗ було встановлено та зафіксовано Актом № 12 від 30.01.2015 року, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості була зареєстрована як фізична особа-підприємець. (а.с. 11)

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі Закон N 1533-III) держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України N 1533-III право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067- VI статусу безробітного може набути, зокрема особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Як вбачається з письмових доказів у справі, при проведенні розслідування страхових випадків було встановлено факт того, що відповідач на день надання статусу (11.03.2014р.) була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, відповідачем у заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю вказані недостовірні відомості про те, що вона не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року № 307 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Доводи апеляційної скарги про те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року було припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Дійсно, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року по справі № 2а-1087/10/0470 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755-IV) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством передбачено статтею 49 Закон № 755-IV.

За правилами частини першої статті 49 Закон № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону № 755-IV, Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

За змістом частини 9 статті 47 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа подає державному реєстраторові пакет документів.

Таким чином, Закон передбачає необхідність вчинення підприємцем певних дій в процедурі припинення підприємницької діяльності, навіть за обставин, коли така діяльність припинена на підставі рішення суду.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано доказів вчинення, на час надання статусу безробітного, дій передбачених законом для припинення підприємницької діяльності а також доказів внесення запису про припинення фізичної особи-підприємця.

Враховуючи, що право особи на отримання соціального забезпечення у зв'язку з безробіттям кореспондується з обов'язком належним чином припинити свою підприємницьку діяльність, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність отримання відповідачем допомоги по безробіттю та необхідність повернення такої допомоги у розмірі 6679,28 грн.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 9 вересня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов