Ухвала суду № 49988982, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2015 рокусправа № 804/5628/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Юхименка О.В. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

за участю представника позивача Бурі О.Є., представника відповідача Копань А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі № 804/5628/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд під час судового розгляду справи не врахував, що розмір орендної плати за землю розраховувався відповідно до договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати відповідав вимогам законодавства України, та його ставка перевищував мінімально встановлений законодавством розмір. Також, зазначив що Податковим кодексом України не передбачено право відповідача встановлювати або змінювати в договорі оренди розмір орендної плати за земельні ділянки, а право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду у встановленого Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивача зареєстровано як юридичну особу та перебуває на податковому обліку у Східно-Дніпроевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Посадовими особами Східно-Дніпровської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено Акт "Про результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року" № 52/22/30155197 від 08.04.2015р. (далі-Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено, зокрема, порушення п. 278.1 ст.278 ПКУ, в результаті чого занижено орендну плату за землю за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. на загальну суму 90929,14 грн. Зі змісту Акту перевірки вбачається, що висновок про заниження суми орендної плати пов'язаний з тим, що у 2008 році ТОВ "Кварцит ДМ" була замовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту. Вказана нормативна грошова оцінка використана сторонами договору при встановленні розміру орендної плати за землі державної власності, які передані в оренду, площею 46,4264 га та 1,26 га, що є порушенням статті 23 Закону України "Про оцінку земель", оскільки вказана технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, не затверджена Васильківською районною радою. Тобто, техніча документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не набрала чинності. У зв'язку із цим розмір орендної плати, обчислений платником від недіючої грошової оцінки (стаття 274 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.04.2014р.), по цих земельних ділянках менший, ніж передбачений Податковим кодексом України розмір орендної плати для земельних ділянок за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено (статті 278 та стаття 288 ПКУ в редакції до 01.04.2014р.), тобто є меншим 3-кратного розміру земельного податку, обчисленого відповідно до п.278.1 ст.278 ПКУ.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки 14.04.2015р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000881500, яким ТОВ "Кварцит ДМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" на загальну суму 113661, 43 грн. (в тому числі за основним платежем - 90 929,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22732,29 грн.).

Крім того, між ТОВ "Кварцит ДМ" (Орендар) та Васильківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) були укладені такі договори оренди землі:

-договір від 12.10.2005р., за яким Орендодавець передав ТОВ "Кварцит ДМ" у платне строкове користування земельну ділянку загального користування, розташовану на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області (земельна ділянка із земель запасу загальною площею 1, 48 га; у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього від 12.04.2006р. і 19.06.2008р. - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 24948, 00 грн., а орендна плата за рік становить 8 % від нормативної грошової оцінки, що відповідає 1995,84 грн.);

-договір № 1076/250608-001 від 20.06.2008р., за яким Орендодавець передав ТОВ "Кварцит ДМ" у платне строкове користування земельну ділянку загального користування, розташовану на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області (земельна ділянка із земель запасу загальною площею 46,4264 га; нормативно-грошова оцінка землі проведена та становить 991242,72 грн., а орендна плата за рік становить 8 % від нормативної грошової оцінки, що відповідає 73539,42 грн.).

Позивач у відповідності до норм чинного законодавства був платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та використовував на умовах оренди такі земельні ділянки:

- 1,26 га у відповідності до договору оренди землі, укладеного з Васильківською райдержадміністрацією від 12.10.2005р. (зареєстрований Васильківським районним відділом регіональної філії ДП "ЦДЗК" 02.08.2006р. за №040611800387) та додаткової угоди від 19.06.2008р. (зареєстрована 26.06.2008р. за № 040811801790);

- 46,4264 га у відповідності до договору оренди землі, укладеного з Васильківською райдержадміністрацією від 20.06.2008р. (зареєстрований Васильківським районним відділом регіональної філії ДП "ЦДЗК" 26.06.2008р. за № 040811801791);

- 13,82 га у відповідно до договору оренди землі, укладеного з Васильківською райдержадміністрацією від 19.10.2004р. (зареєстрований Васильківським районним відділом регіональної філії ДП "ЦДЗК" 27.12.2004р. за № 040411800507);

- 3,26 га у відповідності до договору оренди землі, укладеного з Васильківську селищною радою 20.12.2003р. (зареєстрований Васильківським районним відділом регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 040311800732 від 25.12.2013р.; дію договору оренди припинено, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 4066548).

За період з 01.10.2012р. по 31.03.2014р. підприємство задекларувало податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 144915, 00 грн., що відповідає умовам договорів оренди земельних ділянок.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а з наведених обставин та враховуючи положення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 90 929, 14 грн. та застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, зі змісту Земельного кодексу України та Закону України № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21Закону № 161-XIVґ

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у подібних правовідносинах (справа № 21-274а14).

Відповідно до ст.289 п. 289.1 ПКУ, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно статті 23 Закону України «Про оцінку землі», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Оскільки судом встановлено, що використана позивачем грошова оцінка земельних ділянок не була затверджена у передбаченому законом порядку, її використання для розміру орендної плати не відповідає вимогам законодавства.

Порядок визначення ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначено ст. 278 ПКУ.

Пунктом 278.1 ПКУ передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

За наведених підстав контролюючий орган обґрунтовано розрахував суму мінімального розміру орендної плати виходячи із встановленої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Дніпропетровській області із урахуванням положень Постанови КМУ № 1185 від 31.10.2011 року.

За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000881500 є правомірним.

З огляду на викладене, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі № 804/5628/15- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текс ухвали виготовлено 31 серпня 2015 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: І.В. Юрко