Ухвала суду № 49988973, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2015 рокусправа № 804/1730/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі № 804/1730/15

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

третя особа: Міністерство оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка виразилась в не розгляді її заяви в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та зобов'язати відповідача розглянути її заяву в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», вжити заходів, передбачених цим Законом, щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордеру №447 від 21 листопада 1990 року. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з метою приватизації двокімнатної квартири та керуючись статтями 40, 47 Конституції України, статтями 1, 2, 6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Наказом Міністра оборони України №1 від 03 січня 1993 року звернулася із заявою від 10 жовтня 2014 року до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська. Проте у відповідь отримала лист №3071 від 17 жовтня 2014 року, в якому начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубковим Г.С., зазначено, що житловий фонд закритого військового містечка в якому знаходиться квартира позивача, не підлягає приватизації, повноважень щодо передачі у приватну власність майна військових містечок квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська немає. (а.с.20)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року адміністративного позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська щодо не розгляду заяви від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_3 та не прийняття рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Зобов'язав Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_3 від 10 жовтня 2014 року та прийняти рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». У задоволенні решти позову відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень. Оскільки, квартира в якій проживає позивач знаходиться саме на території такого військового поселення, то у відповідача були відсутні правові підстави для передачі її у власність позивачу згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав, що підставою для відмови в приватизації житла може бути лише те, що громадянин брав участь в приватизації, а оскільки позивач участі в приватизації не брала, тому їй неправомірно відмовлено у приватизації житла.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України проти задоволення апеляційної скарги не заперечував.

Колегія суддів,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру №447 від 21 листопада 1990 року. (а.с18) 10 жовтня 2014 року вона звернулась до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська із заявою про передачу у приватну власність зазначеної квартири. (а.с.19) Однак, листом №3071 від 17.10.2014 року за підписом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська була повідомлена про неможливість передачі їй квартири у приватну власність. (а.с.20)

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська №3071 від 17.10.2014 року не є рішенням у розумінні Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зазначеним Законом встановлено об'єкти приватизації, об'єкти, які не підлягають приватизації, способи приватизації, а також процедуру проведення приватизації. Законом передбачено, що за наслідками вирішення питань про передачу у власність квартир уповноваженні органи приймають відповідні рішення (стаття 8 Закону).

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу в приватну власність квартири, яку він займає. Однак, рішення органом приватизації про передачу або про відмову у передачі позивачу квартири у власність, відповідно до чинного законодавства прийнято не було.

Доводи відповідача про те, що квартира, в якій проживає позивач, знаходиться на території закритого військового поселення, у зв'язку з чим не може бути об'єктом приватизації, є неспроможними, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку розглянути заяву позивача у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

Враховуючи, що за наслідками розгляду заяви позивача щодо передачі квартири, в якій проживає позивач або про відмову у передачі в приватну власність, відповідачем, як уповноваженим органом, відповідного рішення прийнято не було, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, визнавши протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська щодо не розгляду заяви позивача в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та неприйняття рішення та зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська розглянути заяву про передачу в приватну власність квартири, що займає позивач спільно з членами родини, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийняти рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині дійшов передчасного висновку, що смт.Гвардійське, в якому знаходиться квартира позивача втратило ознаки, притаманні для військових містечок та є відкритим, оскільки перевірка правильності віднесення військового містечка до переліку закритих не може здійснюватись в межах розгляду позову про визнання протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встанови обставини справи а ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Квартально-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № 804/1730/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту ії проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ії тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко