Ухвала суду № 49988333, 31.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

31 серпня 2015 року м. Київ № 826/13297/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кобилянського К.М., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні мирову угоду від 07.04.2015 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Позивач звернулася до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Державної реєстраційної служби України 07 серпня 2014 № 730/к., поновити на посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 р., позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної реєстраційної служби України №730/к від 07.08.2014р. про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України. Постановлено стягнути з Державної реєстраційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року прийнято відмову Державної реєстраційної служби України від касаційної скарги. Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 - закрито.

29.05.2015 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із листом про розгляд мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та Державною реєстраційною службою України 07.04.2015 року. До заяви долучив примірник вказаної угоди, який скріплений підписами позивача (ОСОБА_1.) та відповідача (уповноваженої особи ДРС України) та печаткою останнього.

У судовому засіданні 22.07.2015 позивач заявила, що сторонами угода в частині п. 2 не погоджена, у зв'язку із чим нею направлено листа до Міністерства юстиції України щодо надання відповідного роз'яснення. Просила надати час для з'ясування позиції Міністерства юстиції України.

Представник відповідача підтримав мирову угоду від 07.04.2015 р.

Суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

06.08.2015 року через відділ документального обігу та контролю суду надійшов лист позивача від 05.08.2015 року, у якому позивач повідомила про підтримання мирової угоди укладеної між нею та Державною реєстраційною службою України 07.04.2015 року на стадії виконання судового рішення.

Дослідивши зміст мирової угоди по справі № 826/13297/14, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до мирової угоди від 07.04.2015 року сторони, з метою примирення, на основі взаємних поступок досягли примирення, за умови якого:

« 1. Боржник протягом п'яти днів з дня отримання судового рішення про визнання мирової угоди, яке набрало законної сили, зобов'язується скасувати наказ Державної реєстраційної служби України від 07.08.2014 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1.», поновити Стягувача на рівнозначній посаді заступника директора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України з 07.08.2014, внести відповідні записи до її трудової книжки та попередити про майбутнє вивільнення у зв'язку з ліквідацією Боржника.

2. Стягувач у свою чергу відмовляється заявляти будь-які вимоги щодо виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, виплат, пов'язаних з її трудовою діяльністю у Державній реєстраційній службі України та інші матеріальні вимоги до Боржника, що випливають з цього спору.

3. Сторони домовилися, що наступного робочого дня після вчинення Боржником дій, передбачених пунктом 1 Мирової угоди, Стягувачу надається відпустка тривалістю 20 календарних днів, про що Боржником видається відповідний наказ.

4. Сторони дійшли згоди, що на десятий день після виходу Стягувача із відпустки, обумовленої пунктом 3 Мирової угоди, трудовий договір припиняється на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України або розривається з ініціативи власника відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. При цьому, у випадку вивільнення відповідно до п.1 ст. 40 Стягувач зобов'язується подати відповідну заяву (щодо скорочення терміну попередження), а Боржник видати відповідний наказ про звільнення.

5. Сторони домовилися, що з моменту набрання чинності відповідною ухвалою суду про визнання Мирової угоди та належного виконання Сторонами її умов, не будуть пред'являти одна до іншої жодних претензій з приводу питань, які були предметом спору.

6. У разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань, передбачених Мировою угодою, Стягувач вправі пред'явити до примусового виконання відповідну ухвалу суду про визнання Мирової угоди та у встановленому законодавством порядку, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», вимагати примусового її виконання.

7. Умови примирення не суперечать закону і не порушують права, свободи та інтереси інших осіб, набувають чинності з моменту набрання чинності відповідною ухвалою суду про її визнання і є обов'язковими для виконання Сторонами».

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 262 КАС України за результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу про визнання мирової угоди між сторонами у справі, між стягувачем і боржником або про прийняття відмови стягувача від примусового виконання і про закінчення виконавчого провадження.

Суд не визнає мирову угоду або не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що умови примирення, визначені стягувачем і боржником в мировій угоді, не суперечать чинному законодавству та не порушують права, свободи або інтереси останніх, з огляду на що суд визнає умови примирення, запропоновані сторонами виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені у листі заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.05.2015 року № 15-0-45780195/2 про розгляд мирової угоди доводи є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 51, ст. 262, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Визнати мирову угоду між ОСОБА_1 (стягувачем) та Державною реєстраційною службою України (боржником) укладену на стадії виконання судового рішення, наступного змісту:

1. Боржник протягом п'яти днів з дня отримання судового рішення про визнання мирової угоди, яке набрало законної сили, зобов'язується скасувати наказ Державної реєстраційної служби України від 07.08.2014 № 730/к «Про звільнення ОСОБА_1.», поновити Стягувача на рівнозначній посаді заступника директора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України з 07.08.2014, внести відповідні записи до її трудової книжки та попередити про майбутнє вивільнення у зв'язку з ліквідацією Боржника.

2. Стягувач у свою чергу відмовляється заявляти будь-які вимоги щодо виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, виплат, пов'язаних з її трудовою діяльністю у Державній реєстраційній службі України та інші матеріальні вимоги до Боржника, що випливають з цього спору.

3. Сторони домовилися, що наступного робочого дня після вчинення Боржником дій, передбачених пунктом 1 Мирової угоди, Стягувачу надається відпустка тривалістю 20 календарних днів, про що Боржником видається відповідний наказ.

4. Сторони дійшли згоди, що на десятий день після виходу Стягувача із відпустки, обумовленої пунктом 3 Мирової угоди, трудовий договір припиняється на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України або розривається з ініціативи власника відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. При цьому, у випадку вивільнення відповідно до п.1 ст. 40 Стягувач зобов'язується подати відповідну заяву (щодо скорочення терміну попередження), а Боржник видати відповідний наказ про звільнення.

5. Сторони домовилися, що з моменту набрання чинності відповідною ухвалою суду про визнання Мирової угоди та належного виконання Сторонами її умов, не будуть пред'являти одна до іншої жодних претензій з приводу питань, які були предметом спору.

6. У разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань, передбачених Мировою угодою, Стягувач вправі пред'явити до примусового виконання відповідну ухвалу суду про визнання Мирової угоди та у встановленому законодавством порядку, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», вимагати примусового її виконання.

7. Умови примирення не суперечать закону і не порушують права, свободи та інтереси інших осіб, набувають чинності з моменту набрання чинності відповідною ухвалою суду про її визнання і є обов'язковими для виконання Сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду за результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути оскаржено в загальному порядку.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді К.М. Кобилянський

О.П. Огурцов