Постанова № 49980898, 02.09.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 р. Справа №818/1268/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1268/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3М.) звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 329135грн.80коп. за основним платежем та на 83133грн.90коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 12.03.2015 року №0003861703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн., а також рішення №0003851703 від 12.03.2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесені Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Сумська ОДПІ).

Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскільки ним у 2012 році надавалися послуги юридичним особам. Зокрема, між ФОП ОСОБА_3 та відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації був укладений договір від 14.12.2011 року №1078 на проведення діагностики транспортних засобів та договір від 01.09.2011 року №643 по наданню послуг із перевезення учнів, виконання яких відбулося в 2011 році, що підтверджується відповідними актами. На момент надання послуг позивачем діяв Указ Президента України від 28.06.1999 року №746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», яким не встановлювалися обмеження щодо надання послуг юридичним особам фізичними особами-підприємцями. Тобто ФОП ОСОБА_3 не зобовязаний був переходити на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом України, та донараховувати єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. З приводу нарахування адміністративного штрафу в сумі 510 грн. за порушення п.44.1, п.44.3 ПК України за не надання під час проведення перевірки первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом законодавчо встановленого строку, позивач вказує, що під час проведення перевірки ним були надані усі необхідні документи, про що свідчить п.1.13 акту від 16.02.2015 року №17/1700/НОМЕР_1, де наведений перелік документів, використаних посадовою особою Сумської ОДПІ. Тому рішення відповідача, винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала (а.с.93-98), просила в його задоволенні відмовити, пояснивши, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 порядку перебування платником єдиного податку ІІ групи в результаті надання послуг юридичним особам у період з 01.01.2012 року до 31.03.2012 року. Так, згідно з платіжним дорученням від 13.01.2012 року №U10737 ФОП ОСОБА_3 отримано грошові кошти у сумі 3240грн. за діагностику транспортних засобів відповідно до акту виконаних робіт від 14.12.2011 року №10, а згідно з платіжним дорученням від 31.01.2012 року №1199388 позивачем отримано грошові кошти у сумі 1200грн. за автопослуги відповідно до акту виконаних робіт №1 та №2 від 24.01.2012 року. Зазначені послуги були надані Відділу освіти Краснопільської районної державної адміністрації відповідно до умов договору від 14.12.2011 року №1078 та від 01.09.2011 року №643. Оскільки п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України передбачено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, то позивач мав добровільно перейти на сплату єдиного податку ІІІ групи або на сплату інших податків і зборів за загальними правилами, подати податкові декларації про майновий стан та доходи за 2012,2013 та 2014 роки. В результаті порушення порядку перебування платником єдиного податку ІІ групи та внаслідок заниження загального оподатковуваного доходу та валових витрат за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року на загальну суму 1929275грн. ФОП ОСОБА_3 не сплачено єдиного внеску у сумі 232574,07грн. Крім того, позивачем як платником податків всупереч вимог п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України не забезпечено зберігання первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом законодавчо встановленого строку. Тому винесені Сумською ОДПІ оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 329135грн.80коп. за основним платежем та на 83133грн.90коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 12.03.2015 року №0003861703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн., а також рішення №0003851703 про застосування штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесені Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області на підставі акту від 16.02.2015 року №17/1700/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3М (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року» (а.с.9-57).

В акті перевірки відповідачем зазначено порушення позивачем:

-п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України в результаті незабезпечення зберігання первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом законодавчо встановленого строку;

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп.177.1 ст.177 ПК України внаслідок неподання ФОП ОСОБА_3 податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2012,2013 та 2014 роки;

-п.138.1 ст.138, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, у звязку з чим донараховано податкове зобовязання по податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 329135,60грн. за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року;

-п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, п.2.1, 2.2,2.3,3.1, 3.3, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 року за №228/25005 в результаті подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за ІІ квартал 2014 року з недостовірними даними;

-пп.293.4.2 п.293.4 ст.293 ПК України, в результаті чого донараховано єдиного податку у сумі 666грн.;

-п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого донараховано ПДВ у сумі 403859 грн. (враховуючи положення п.3 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 року №71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» зазначене порушення не призвело до нарахування податкового зобовязання з ПДВ);

- п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.2 ст.7, ч.3 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску у сумі 232574,07грн. за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року (а.с.53-54).

Пунктом 291.2 ст.291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 ПК України).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року здійснював фінансово-господарську діяльність (номер та назва згідно з КВЕД- 60.21 Діяльність автомобільного та іншого міського регулярного транспорту) на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку групи 2, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія Б №08011 (а.с.69).

Відмовляючи у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 п.291.4 ст.291 ПК України до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, який надає послуги суб'єкту господарювання, що не є платником єдиного податку, не відповідає наведеним умовам перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку другої групи.

Датою отримання доходу платника єдиного податку у розумінні п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 та відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації були укладені договори від 14.12.2011 року №1078 на проведення діагностики транспортних засобів та від 24.01.2012 року №80 по наданню послуг із перевезення учнів, на виконання яких складені акти від 14.12.2011 року №10 та від 24.01.2012 року №80 (а.с.121-123, 130-134).

За умовами п.2.2 вказаних договорів оплата послуг здійснюється на підставі акту про прийом-здачу наданих послуг (виконаних робіт) протягом 10 банківських днів з дати його підписання.

Оплата проведена згідно з платіжними дорученнями від 13.01.2012 року №U10737 на суму 3240грн. та від 31.01.2012 року №1199388 на суму 1200грн.

За твердженнями позивача, договір від 01.09.2011 року №643, укладений з відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації, по наданню послуг із перевезення учнів (а.с.76), був дубльований договором від 24.01.2012 року №80 (а.с.75) у звязку з тим, що замовник послуг на перевезення пасажирів автомобільним транспортом є бюджетною установою та фінансування витрат проводиться з Державного бюджету України, тому при формуванні звітності за 2011 рік сума винагороди в розмірі 1200грн.була включена до доходу, отриманого в 2011 році по першій із подій по факту виконання робіт.

Проте, з такими твердженнями ФОП ОСОБА_3 суд погодитися не може, оскільки з копії договору №643 від 01.09.2011 року вбачається, що він набирає чинності з 01.09.2011 року і діє до 31.08.2012 року (а.с.118-120), сплата грошових коштів фактично відбулася за послуги, надані в січні 2012 року, як це вказано в акті перевірки (а.с.25) та підтверджується платіжним дорученням із призначенням платежу «перерахувати за автопослуги згідно з договором №80 від 24.01.2012 року акт №1,2 від 24.01.2012 р. без ПДВ» (а.с.134).

При цьому, письмових договорів, за якими не передбачалось грошової або іншої компенсації вартості, ФОП ОСОБА_3 не укладалось.

Згідно з пп.2 п.293.4 ст.293 ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.

Пунктом 298.2 ст.298 ПК України передбачено, що відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному пп.298.2.1-298.2.3 цієї статті.

Згідно з пп.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПК України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до пп.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПК платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Згідно з пп.7 пп.298.2.3. п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Однак, ФОП ОСОБА_3, здійснюючи в січні 2012 року господарську діяльність з надання послуг юридичним особам (які не були платниками єдиного податку), не перейшов на сплату інших податків і зборів.

ФОП ОСОБА_3 не відмовився вчасно від спрощеної системи оподаткування, не задекларував відповідні суми і не сплатив податок з доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

З врахуванням даних норм, а також норм ст.ст.138, 139 ПК України за результатами перевірки, проведеної Сумською ОДПІ на підставі наданих документів, було правомірно визначено загальний оподаткований дохід та чистий дохід ФОП ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст.177 ПК України та за ставкою доходів, вказаною в п.167.1 ст.167 ПК України, Сумською ОДПІ проведено розрахунок та донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 329135,60грн. за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року.

Крім того, відповідно до вимог п.51.1 ст.51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно з пп. «б» п.176.2. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Під час перевірки Сумською ОДПІ правомірно встановлено, що в порушення п.51.1 ст.51, пп. «б» п.176.2. ст.176 ПК України ФОП ОСОБА_3 відповідно до платіжного доручення від 05.06.2014 року №43537102 придбано у ФОП ОСОБА_4 будівельні матеріали на суму 2160грн., однак зазначена виплата не відображена у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) за ІІ квартал 2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 329135грн.80коп. за основним платежем та на 83133грн.90коп. за штрафними (фінансовими) санкціями є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з цим, суд не погоджується з посиланнями позивача на п.2 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено, що норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу у 2012 році не застосовуються, оскільки підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 року, який набрав чинності з 01.07.2012 року, тобто у січні кварталі 2012 року, коли ФОП ОСОБА_3 надав відділу освіти Краснопільської районної державної адміністрації послуги та отримав кошти на виконання умов договорів, вказана норма в законодавстві була відсутня.

З приводу застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на підставі рішення №0003851703 від 12.03.2015 року слід відмітити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі по тексту Закон №2464 VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону №2464 VI встановлено, що фізична особа-підприємець повинна сплачувати єдиний внесок, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з ч.3 ст.7 Закону №2464 VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої вказаним Законом.

Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.1 Закону №2464 VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначена як максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» був зроблений із врахуванням висновку про заниження фізичною особою-підприємцем загального оподатковуваного доходу та валових витрат за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року на загальну суму 1929275грн., викладеного в п.2.1.1 та п.2.12 акту перевірки, то вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення №0003851703 від 12.03.2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також не підлягають задоволенню.

Проте, суд не погоджується із висновками відповідача про порушення позивачем п.44.1, п.44.3 ПК України за незабезпечення зберігання первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом законодавчо встановленого строку;з огляду на таке:

Відповідно ч.6 до ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З копії акту перевірки від 16.02.2015 року №17/1700/НОМЕР_1 (а.с.13-14 ) слідує, що при перевірці було використано наступні документи (п.1.13): особова справа приватного підприємця; картка особового рахунку платника податків; запит до ДРФО; податкова звітність; банківські виписки руху коштів на рахунку за період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року; Книга обліку доходів та витрат за 2012-2014 роки; договори на перевезення пасажирів №700-10 від 01.09.2011 року та №643 від 01.09.2011 року; договір №80 від 24.01.2012 року; акти виконаних робіт №1 та №2 від 24.01.2012 року; трудові договори, укладені з найманими працівниками у період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року; договори, укладені з Краснопільською РДА на перевезення пільгових категорій населення; договори, укладені із Сумською обласною державною адміністрацією на перевезення пасажирів; ліцензія на надання послуг із перевезення пасажирів серії АД №033689 від 04.05.2012 року (а.с.99-100).

Водночас, зі змісту п.2.10 акту перевірки не вбачається, зберігання яких саме первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, протягом законодавчо встановленого строку не було забезпечено позивачем.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_3 положень п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з п.121.1 ст. 121 цього кодексу є безпідставним, а відтак, податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень від 12.03.2015 року №0003861703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн. є незаконним і необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суму судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позовні вимоги позивача є майновими і останній повинен сплатити за них судовий збір у розмірі 4872 грн.; фактично сплачено 487,20 грн. (а.с.85).

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог складає 436036,91грн., за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 510 грн. або 0,11% від заявлених позовних вимог. Сума судового збору за відмовленими позовними вимогами складає 4866грн. 64коп. (99,89%).

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_3 складає 4379грн.44коп. (4866грн.64коп. 487грн.20коп.)

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003861703 від 12.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму 510 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (42400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір пропорційно відхиленої частини позовних вимог у розмірі 4379грн.44коп. (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять грн. сорок чотири коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова