Постанова № 49980224, 15.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-48681/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмежеою відповідальністю "Полтавський склозавод" до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2009 року Товариство з обмежеою відповідальністю "Полтавський склозавод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень №0002652301/0 від 20.10.2009 року та №0002652301/1 від 23.12.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що йому неправомірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість спірними повідомленнями рішеннями в сумі 99900 грн. в тому числі 66600 грн. за основним платежем та 33300 грн. за штрафними санкціями. Позивач зазначає, що він правомірно сформував свій податковий кредит за лютий 2009 року в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" на підставі податкової накладної складеної його контрагентом ТОВ "Білдінг - Компані" в наслідок договірних відносин за договором підряду №17/03/09 від 15.02.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в засіданні зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із встановленими порушеннями на підприємстві позивача, а саме неправомірного заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Полтавський склозавод" на 66600 грн. Крім того, відповідач зазначає, договір підряду №17/03/09 від 15.02.2009 року має ознаки фіктивності, оскільки виконаний у дуже короткі строки за які практично не можливо виконати зазначений у договорі об'єм робіт. Крім того, податковий орган зазначає, що ТОВ "Білдінг - Компані" не задекларував отриманий від ТОВ "Полтавський склозавод", що також свідчить про фіктивність вказаного правочину. З наведених підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод", зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 33090494) розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 09.08.2004 року.

З 30.08.2004 р. позивача взято на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ.

Працівниками відповідача в період з 19.08.2009 року по 30.09.2009 року було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Полтавський склозавод" за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки 14.07.2009 року відповідачем складено акт №2094/23/33090494, в якому зафіксовано порушення п.1.3, п.1.7, ст.1 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено податковий кредит по податку на додану вартість за лютий 2009 року на загальну суму 66600,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту 20.10.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0002652301/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 99900 грн. в тому числі: за основним платежем 66600 грн. та за штрафними санкціями 33300 грн. Позивач звертався із скаргами на вказане повідомлення рішення до вищих контролюючих органів, але його заяви залишені без задоволення та за результатами їх розгляду податковим органом 23.10.2009 року прийнято податкове повідомлення рішення №0002652301/1.

З вимогою про визнання недійсними вищезазначених повідомлень - рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ДПІ у м.Полтаві №0002652301/0 від 20.10.2009 року та №0002652301/1 від 23.12.2009 року, суд зазначає наступне.

Закон України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України про ПДВ) є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України про ПДВ податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України про ПДВ було визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Абзацом 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ визначалося, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що 15.02.2009 р. між ТОВ "Полтавський склозавод" та ТОВ "Білдінг-компані" був укладений договір підряду № 17/03/09. Предметом даного договору був капітальний ремонт будівлі №1 (м.Полтава, вул.Заводська, 3).

За лютий 2009 року між сторонами підписаний акт приймання виконаних робіт згідно із яким ОСОБА_3 прийняв виконані роботи на загальну суму 399600 грн., а здала роботу невстановлена особа, оскільки у акті не вписано прізвища останньої, а наявний лише особистий підпис.

На виконання своїх грошових зобов'язань перед ТОВ "Білдінг-Компані" 03.03.2009 року ТОВ "Полтавський склозавод" видало простий вексель серія АА №1044631 номінальною вартістю 399600 грн., у якого строк оплати визначено моментом пред'явлення, але не раніше 01.01.2015 року.

ТОВ "Білдінг-Компані" в свою чергу видало відповідну податкову накладну №81 від 27.02.2009 р. на суму 399600,00грн., в т.ч. ПДВ - 66600,00 грн. На підставі зазначеної податкової накладної ТОВ "Полтавський склозавод" сформувало свій податковий кредит за лютий 2009 року коригування якого ставиться під сумнів податковим органом.

Відповідачем надано суду письмові пояснення директора ТОВ "Білдінг-Компані" ОСОБА_4 згідно яких вона як директор підприємства ніякою фінансово-господарською діяльністю не займалась, декларації в податкову не подавала і не підписувала бухгалтерські та інші документи пов'язані з діяльністю підприємства та зареєструвала його за грошову винагороду, що ставить під сумнів правомірність укладення договору підряду № 17/03/09 від 15.02.2009 року, а також складання податкової накладної №81 від 27.02.2009 р. на суму 399600,00грн., в т.ч. ПДВ - 66600,00 грн.

Разом з тим, контролюючим органом надано відповідь на запит ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, ТОВ "Білдінг-Компані" у декларації з ПДВ за лютий 2009 р. не задекларовано обсяги реалізованих послуг по капітальному будівництву за лютий 2009 року та товариство з серпня 2009 року податкову звітність не подає.

Крім того, виконання договору підряду (капітального ремонту) № 17/03/09 від 15.02.2009 р. виконано у стислі строки (12 днів) за які здійснити обсяг робіт капітального ремонту, які встановлені в акті №5-02-1-4 приймання виконаних робіт неможливо, що ставить під сумнів фактичне виконання вказаних у акті №5-02-1-4 робіт.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що даний правочин був здійснений сторонами з метою безпідставного завищення ТОВ "Полтавський склозавод" свого податкового кредиту у лютому 2009 року на суму 66600 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не довів суду правомірність підстав відповідно до яких останній сформував свій податковий кредит у лютому 2009 року.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач неправомірно збільшив свій податковий кредит у лютому 2009 року на підставі податкової накладної виданої ТОВ "Білдінг-компані" №81 від 27.02.09 року оскільки вказана накладна виписувалась невстановленою особою, що випливає з пояснень директора вказаного товариства ОСОБА_4

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень покладено на відповідача (податковий орган).

Запереченнями відповідача та матеріалами справи у їх сукупності підтверджується правомірність прийняття контролюючим органом спірних повідомлень рішень №0002652301/0 від 20.10.2009 року та №0002652301/1 від 23.12.2009 року.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні необґрунтовані, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19.03.2010 року.

СуддяС.С. Бойко