Постанова № 49978900, 01.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року № 2а-9867/11/1370

о 16 год., 17 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, представник – не прибув

до

Спеціалізованого Трускавецького санаторія «Батьківщина», представник – не прибув

про

стягнення заборгованості в сумі 5315,58 грн.

Позивач – Виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованого Трускавецького санаторія «Батьківщина» про стягнення заборгованості в сумі 5315,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою на підставі Рішення № 1006 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій та порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» на суму 4737,60 грн. та Рішення № 7 від 01.08.2011 року «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» в сумі 577,98 грн. Загальна сума простроченої заборгованості відповідача перед Фондом становить 5315,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 01.09.2015 року клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 00660395.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

14.06.2011 року Трускавецькою міською виконавчою дирекцією ЛОВ ФСС ТВП складено акт № 222 «Про результати перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» відповідача, за наслідками перевірки по коштах Фонду до 01.01.2011 року сума фінансових та штрафних санкцій склала 4737,60 грн.

29.06.2011 року Виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення ФСС ТВП прийнято Рішення № 1006 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій та порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», згідно якого у відповідача не прийнято до заліку витрати в сумі 3158,40 грн. та накладено штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів – 1579,20 грн.

01.08.2011 року Трускавецькою міською виконавчою дирекцією ЛОВ ФСС ТВП винесено Рішення № 7 «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», згідно якого до відповідача застосовані фінансові санкції: пеню – 104,22 грн., та штраф – 473,60 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за № 2464-VI із змінами і доповненнями, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 року із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно абзац.5 п.7 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Виконавча дирекція Фонду, крім іншого, здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього ж Закону, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 23 цього ж Закону, платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 27 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

Згідно ч. 1 ст. 28 цього ж Закону, страховик проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки 14.06.2011 року проведено перевірку відповідача за результатами якої складено Акт № 222 «Про результати перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності». На підставі вказаного Акту №222 позивачем прийнято рішення № 1006 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності», згідно якого у відповідача не прийнято до заліку витрати в сумі 3158,40 грн. та накладено штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів - 1579,20 грн. Загальна сума фінансових (штрафних) санкцій по Рішенню № 1006 склала 4737 грн. 60 коп. Вказане Рішення вважається узгодженим. Відповідачем страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а фінансові санкції у 10-денний строк після отримання вказаного рішення позивача, не перераховано, відповідно позивачем винесено Рішення № 7 «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», згідно якого до відповідача застосовані фінансові санкції: пеню - 104,22 гри., та штраф - 473,76 грн. Загальна сума санкцій по Рішенню № 7 склала 577,98 грн. Вказане Рішення також вважається узгодженим. Загальна сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем становить 4737,60 грн. + 577,98 грн. = 5 315,58 грн. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості на момент розгляду справи відсутні.

Крім цього, постановою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 року №К/800/58875/14 встановлено, що приймаючи вищевказані рішення № 1006 від 29.06.2011 року та № 7 від 01.08.2011 року про застосування до позивача заходів відповідальності, передбачених ст. 30 Закону № 2240-ІІІ та пунктом 6.2 Порядку, позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Спеціалізованого Трускавецького санаторія «Батьківщина» про стягнення заборгованості в сумі 5315,58 грн., підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Спеціалізованого Трускавецького санаторія «Батьківщина» (ЄДРПОУ 02770239, вул. Городище, м. Трускавець, Львівська область) на користь Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ЄДРПОУ 25249982, вул. Шевченка, 7, м. Львів, 37176600900001 в УДК у Львівській області, МФО 825014) заборгованість в сумі 5315,58 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України. Постанова складена у повному обсязі 07.09.2015 року.

Суддя Гавдик З.В.