Постанова № 49978280, 04.09.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2015 р. Справа № 809/3034/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Гринчишин Х.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справуза позовом:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення капіталізованих платежів в сумі 23496,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 23496,25 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач знаходився на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та професійних захворювань в Надвірнянському районі, як платник страхових внесків. У звязку із припиненням підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, позивачем було проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат, протягом життя ОСОБА_3 яка має право на отримання таких платежів. Сума платежів, яка розрахована позивачем становить 23496,25 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Позов просив задоволити, стягнути з позивача капіталізовані платежі на суму 88055, 33 грн.

Відповідача щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач ОСОБА_2 з 27.04.2007 по 18.05.2015 був зареєстрований, як фізична особа підприємець.

Відповідно до акту №1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом від 01 червня 2009 року на підприємстві відповідача стався нещасний випадок, який призвів до смерті потерпілого ОСОБА_4, який згідно договору №14-09 від 09.04.2009 проходив професійне навчання у ПП ОСОБА_2І.(а.с.8.10).

Відповідно до ст. 33, 34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " призначено щомісячна страхова виплата матері потерпілого ОСОБА_5.

Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, державним реєстратором Реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції 15.05.2015 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат та розроблено розрахунок капіталізованих платежів по ПП ОСОБА_2, згідно якого загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 23496,25 грн. (а.с.7).

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Положеннями ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 ( далі - Порядок).

Відповідно п. 1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством ( п. 1 вказаного Порядку).

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п. 3 Порядку).

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав порядок капіталізації платежів, на даний час не існує.

Таким чином, суб'єкт господарювання, що ліквідується, зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням положення вказаного Порядку.

Аналогічна висновки викладені постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця фізична особа позбавляється статусу підприємця.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, припинення підприємницької діяльності позбавляє права відповідача на заняття господарською діяльністю та позбавляє статусу підприємця, однак не звільняє фізичну особу від виконання обовязків та від відповідальності за своїми зобовязаннями перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які виникли під час здійснення нею підприємницької діяльності.

З огляду на положення чинного законодавства, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 по справі №6-125цс13.

Таким чином, припинення підприємницької діяльності позбавляє права відповідача на заняття господарською діяльністю та статусу підприємця, однак не звільняє фізичну особу виконувати обов'язки та нести відповідальність за своїми зобов'язаннями перед Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання, що виникли під час нею підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі капіталізовані платежі у розмірі 23496,25 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, код НОМЕР_1, на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Надвірнянському районі, код 25925578, капіталізовані платежі у розмірі 23496 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 25 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 09.09.2015 року.