Постанова № 49978175, 17.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/7960/14 Провадження № ДО/808/959/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, м. Олександрія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», м. Донецьк

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі позивач або Олександрійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» (далі відповідач або ТОВ «Азовська продовольча компанія»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5 215,97 грн., в т.ч. 3 793,96 грн. основного платежу, 1 397,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 24,18 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5 215,97 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобовязань, самостійно задекларованих ТОВ «Азовська продовольча компанія»», а також грошових зобовязань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач вказує, що у звязку із несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобовязань відповідачу було нараховано пеню з орендної плати з юридичних осіб, залишок якої становить 24,18 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «Азовська продовольча компанія» податкового боргу. Однак, направлена 19.12.2013 на адресу відповідача податкова вимога від 07.11.2013 № 50-15, залишились без виконання. Враховуючи те, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку. Крім того, просив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/7060/14 провадження №ДО/808/959/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2014.

10.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 16.12.2014.

Відповідно до ухвали суду від 16.12.2014 провадження у справі зупинено до 28.01.2015.

28.01.2015 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи № 808/8016/14 провадження №ДО/808/975/14 до 06.03.2015.

Ухвалою суду від 06.03.2015 розгляд справи відкладено, наступне судове засідання призначено на 08.04.2015.

Відповідно до ухвали від 08.04.2015 розгляд справи № 808/8016/14 провадження №ДО/808/975/14 відкладено до 26.05.2015.

26.05.2015 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи № 808/8016/14 провадження №ДО/808/975/14 до 08.07.2015.

Ухвалою суду від 08.07.2015 розгляд справи відкладено, наступне судове засідання призначено на 17.08.2015.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання представник відповідача також не зявився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернулась до суду 27.07.2015 з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», а тому слід вважати, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом зясовано, що ТОВ «Азовська продовольча компанія» (ідентифікаційний код 30776349) зареєстрований як юридична особа 01.11.2000, про що свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.07.2015.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України), платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обовязок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як передбачено ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи судом зясовано, що ТОВ «Азовська продовольча компанія» подано до Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2013 за 2013 рік, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2013 рік в сумі 101 224,41 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня 2013 року по листопад 2013 року (включно) становить 8 435,37 грн. та за грудень 2013 року 8 435,34 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобовязань згідно вищезазначеної податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб не була сплачена відповідачем в повному обсязі у визначені законодавством строки, то сума недоїмки у розмірі 3 793,96 грн. набула статусу податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 головним державним інспектором відділу оподаткування та контролю обєктів та операцій Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати плати за землю ТОВ «АПК», за результатами якої складено Акт від 18.06.2014 № 000664/11-26-15/30776349. Даною перевіркою встановлені порушення підприємством вимог п. 287.3 ст. 287 та ст. 126 Податкового кодексу України за несплату сум самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, ТОВ «Азовська продовольча компанія» при затримці 45, 31 календарних днів притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу(5 115,35 грн.) у сумі 1 023,07 грн.

На підставі акту перевірки від 18.06.2014 № 000664/11-26-15/30776349 Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.06.2014 № НОМЕР_1, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1 023,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане рішення направлено поштою на адресу ТОВ «Азовська продовольча компанія». Як вбачається із наданої позивачем копії поштового повідомлення, кореспонденція вручена уповноваженому представнику підприємства 26.05.2014.

Також на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 головним державним інспектором відділу оподаткування та контролю обєктів та операцій Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати плати за землю ТОВ «Азовська продовольча компанія», за результатами якої складено Акт від 18.06.2014 № 000665/11-26-15/30776349. Даною перевіркою встановлені порушення підприємством вимог п. 287.3 ст. 287 та ст. 126 Податкового кодексу України за несплату сум самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, ТОВ «Азовська продовольча компанія» при затримці 29 календарних днів притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу(3 747,60 грн.) у сумі 374,76 грн.

На підставі акту перевірки від 18.06.2014 № 000665/11-26-15/30776349 Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.06.2014 № НОМЕР_2, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 374,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане рішення направлено поштою на адресу ТОВ «АПК». Як вбачається із наданої позивачем копії поштового повідомлення, кореспонденція вручена уповноваженому представнику підприємства 26.05.2014.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що суми штрафу, застосовані до відповідача згідно податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 18.06.2014 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ТОВ «АПК» у встановлені законодавством строки не сплачені до бюджету, то вони набули статусу податкового боргу.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом зясовано, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 24,18 грн.

Згідно наданої позивачем картки особового рахунку платника, податковий борг ТОВ «Азовська продовольча компанія» з орендної плати з юридичних осіб за вказані періоди становить 5 215,97 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом зясовано, що 19.12.2013 Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області направлено на адресу підприємства податкову вимогу форми «Ю» від 07.11.2013 № 50-15 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями в розмірі 3 737,61 грн.

Проте, як вбачається із наданої заявником копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вищезазначена податкова вимога вважається врученою підприємству належним чином.

Наразі, податкова вимога форми «Ю» від 07.11.2013 № 50-15 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість ТОВ «Азовська продовольча компанія» залишається не погашеною, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про стан податкового боргу підприємства.

Згідно з пп. 95.1 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно довідки Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, станом на 06.05.2015 податковий борг ТОВ «АПК» з орендної плати з юридичних осіб становить 5 970,28 грн., в т.ч. 3 793,96 грн. основного платежу, 2 152,143 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 24,18 грн. пені, з яких позивачем до стягнення заявлено заборгованість в розмірі 5 215,97 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» (83045, м. Донецьк, пр.-т.Леніна, 43, код ЄДРПОУ 30776349) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 5 215,97 (п'ять тисяч двісті п'ятнадцять гривень 97 коп.) грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко