Постанова № 49975929, 20.10.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року < год:хв > Справа № 2а/0370/2683/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О. А.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтабак до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньтабак звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2011 року № НОМЕР_1 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3 086 392,68 грн., від 10.06.2011 року №0001112302 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1687691,27 грн., від 29.08.2011 року №0001572302 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1687690,27 грн., від 29.08.2011 року №0001462302 про визначення грошового зобовязання за штрафною санкцією у розмірі 500208,25 грн. від донарахованої суми ПДВ за грудень 2010 року, від 06.09.2011 року №0002732301 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 6592862,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає нікчемними договір на поставку товару (олії соняшникової нерафінованої), укладений товариством із ОСОБА_3 Еталон Ойл, оскільки сторонами зобовязання по договору виконані, товар оплачено повністю, не дивлячись на те, що останній мав взаємовідносини з постачальниками ПП „Ново-Ком та ПП „Ногайська олія. Позивач також посилається на те, що діяльність ОСОБА_3 Еталон Ойл не мала фіктивного характеру і позивач не повинен нести відповідальність за недотримання вимог закону своїм контрагентом.

На адресу суду 20 жовтня 2011 року від ОСОБА_3 «Волиньтабак» надійшло уточнення позовних вимог в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ за №0002732301 від 06.09.2011 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 6592862,49 грн., з яких 5967601,39 грн. зобовязання з податку на прибуток та 625261,10 грн. штрафна санкція.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала із підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити з врахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач в своїх запереченнях №1129/10/10-012 від 19 жовтня 2011 року та представник Луцької ОДПІ ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали, зазначаючи, що позивач здійснював свою діяльність з товариством, що діяло з ознаками фіктивності, а саме перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 „Еталон Ойл мало взаємовідносини з іншими постачальниками олії на підставі чого зроблено висновок про порушення останнім статтей 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Правочини укладені між ТОВ „Еталон Ойл" та підприємствами постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків: в ході проведених перевірок встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок не виявлено фактів передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Таким чином, податкові зобов'язання ТОВ „Еталон Ойл" за весь товар, поставляємий у період який перевірявся, в т.ч. по підприємству ОСОБА_3 „Волиньтабак" були проведені на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України є недійсними, а тому відповідно, виписані постачальником ТОВ „Еталон Ойл" по нікчемних договорах, податкові накладні на поставку олії соняшникової нерафінованої не підтверджують факту поставки товарів покупцю - ОСОБА_3 „Волиньтабак". В задоволенні адміністративного позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

На підставі направлення на перевірку від 11.04.2011 року №000925, виданих Луцькою ОДПІ, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010 року та січень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №4109/23-1/21736857 25.05.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 „Волиньтабак код за ЄДРПОУ 21736857 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період за грудень 2010 року та 2011 року» (надалі по тексту - Акт), тобто службовий документ, який стверджує факт проведення позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання, яким зафіксовано порушення підприємством ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 628, ст. 638, ст. 664 Цивільного кодексу України у частині недодержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), відносини між ОСОБА_3 „Волиньтабак та ОСОБА_3 Еталон Ойл відповідно до частини 1.5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону. В результаті порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 628, ст. 638, ст. 664 Цивільного кодексу України, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ОСОБА_3 Волиньтабак занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 2 000 832,68 грн. грн., та встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів за січень 2011 року, в результаті чого зменшено податковий кредит на суму 2 448 610, 00 грн.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу було визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4 449 442,68 грн.

Не погоджуючись частково із прийнятим Луцькою ОДПІ податковим повідомленням- рішенням за №0001122302 від 10.06.2011 року (вих. № 15697/10/23-3 і и.06.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3086392,68 гривень ОСОБА_3 «Волиньтабак» подало скаргу №1/3-226 від 29.06.2011 року.

За результатами розгляду скарги ДПА у Волинській області прийнято Рішення №588/10/25-006 від 18.08.2011 року, яким податкове повідомлення - рішення за №0001122302 від 10.06.2011 року (вих..№15697/10/23-3 від 10.06.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4449442,68 грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення, та зобов'язано Луцьку ОДПІ скласти податкове повідомлення - рішення про визначення грошового зобов'язання за штрафною санкцією у розмірі 500208,25 грн. від донарахованої суми ПДВ за грудень 2010 року.

На основі прийнятого ДПА у Волинській області Рішення №3588/10/25-006 від 18.08. 2011 року та Акту перевірки №4109/23-1/21736857 від 25.05.2011 року податковим органом видано податкове повідомлення-рішення за №0001462302 від 29.08.2011року (вих..№21110/10/23-3 від 29.08.2011 року) про визначення грошового зобов'язання за штрафною санкцією у розмірі 500208,25 грн. від донарахованої суми ПДВ за грудень 2010 року.

На підставі направлення на перевірку від 26.04.2011 року №000931, виданого Луцькою ОДПІ, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою і ювідальністю «Волиньтабак» щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

3а результатами проведеної перевірки було складено Акт №4108/23-1/21736857 від 25.05.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 „Волиньтабак код за ЄДРПОУ 21736857 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період за лютий 2011 року».

Актом було встановлено порушення ОСОБА_3 «Волиньтабак» ст.185, п.186.1. ст..186, п.198.1, п.198.6. ст..198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010 року, в результаті чого зменшено податковий кредит на суму 1687689,27 грн., з якими товариство не погодилось. На підставі акту перевірки податковим органом видано податкове повідомлення - рішення за №0001112302 від 10.06.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1687691,27 гривень., які оскаржувались до ДПА у Волинській області (скарга №1/3-228 від 29.06.2011 року) за результатами розгляду було прийнято рішення №3589/10/25-006 від 18.08.2011 року, яким податкове повідомлення - рішення за №0001112302 від 10.06.2011 року (вих..№15696/10/23-3 від 10.06.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1687690,27 грн. частково на 1 грн. скасовано, в іншій частині - 1687690,27 грн. залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

Як наслідок вищезазначеного, податковим органом видано податкове повідомлення - рішення за №0001572302 від 29.08. 2011 року (вих.№21111/10/23-3 від 29.08.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1687689,27 гривень, в тому числі основний платіж - 1687689,27 грн., та штрафна санкція - 1,00 грн.

На підставі наказу №1354 від 27.05.2011 року та направлень виданих ДПА у Волинській області працівниками Луцької ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_3 «Волиньтабак» вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами проведення якої було складено Акт №6666/23-2/21736857 від 19.08.2011 року.

Актом було встановлено порушення ОСОБА_3 «Волиньтабак» ст.. 3, п.п.5.2.1. п.5.2., 5.4.4. п.5.4., п.п.5.3.9. п.5.3., п.5.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі внесеними змінами і доповненнями) та ч.2,3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6034424,00 грн.

На основі вказаного Акту перевірки податковим органом видано податкове повідомлення-рішення за №0002732301 від 06.09.2011 року (вих..№21691/10/23-1 від 06.09.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за загальну суму 6676390,75 гривень, з яких основний платіж з податку на прибуток 6 034 424,00 гривень, та штрафні санкції в сумі 641 966,75 гривень.

ОСОБА_3 «Волиньтабак» 16.09.2011 року подало скаргу №1/3-285 на рішення Луцької ОДПІ, за результатами розгляду якої ДПА у Волинській області прийнято Рішення №4153/10/25-006 від 28.09.2011 року, яким податкове повідомлення-рішення за №0002732301 від 06.09.2011 року (вих..№21691/10/23-1 від 06.09.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за загальну суму 6592862,49 гривень, з яких основний платіж з податку на прибуток 5967601,39 грн., та штрафні санкції в сумі 625261,10 грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що 20.12.2010 року між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було укладено Договір №12/10 за умовами якого Продавець (ОСОБА_3 «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ОСОБА_3 «Волиньтабак») товар - олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Загальна кількість товару, що постачається становить - 980,00 тон. Загальна сума договору складає 12004996,08 грн.. Виконання умов Договору Продавцем підтверджується видатковими накладними: №РН-0000007 від 29.12.2010 року на суму 3552498,84 грн. (кількість товару 290,00 т.), №РН-0000008 від 30.12.2010 року на суму 4409998,56 грн. (кількість товару 360,00 т.), №РН-0000009 від 30.12.2010 року на суму 4042498,68 грн. (кількість товару 330,00 т.).

Вказаним видатковим накладним відповідають наступні податкові накладні: №7 від 29.12.2010 року, №8 від 30.12.2010 року, №9 від 30.12.2010 року.

Виконання умов Договору Покупцем підтверджується платіжними дорученнями (а.с.1-28).

Крім того, 12.01.2011 року між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було укладено Договір №1/01 за умовами якої Продавець (ОСОБА_3 «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ОСОБА_3 «Волиньтабак») товар-олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (310 тон). на суму 3924600,00 грн..

Виконання умов Договору Продавцем підтверджується видатковою накладною: №РН-0000019 від 24.01.2011 року на суму 3924600,00 грн. (кількість товару 310,00 т.).

Вказаній видатковій накладній відповідає наступна податкова накладна: №1 від 24.01.2011 року.

Виконання умов Договору Покупцем підтверджується платіжними дорученнями (а.с.7).

За умовами договору від 26.01.2011 року між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» №2/01 за умовами якої Продавець (ОСОБА_3 «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ОСОБА_3 «Волиньтабак») товар - олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (200 тон) на суму 2550000,00 грн..

Виконання умов Договору Продавцем підтверджується видатковою накладною: №РН-0000019 від 26.01.2011 року на суму 2588760,00 грн. (кількість товару 203,04 т.).

Вказаній видатковій накладній відповідає наступна податкова накладна: №2 від 26.01.2011 року.

Виконання умов Договору Покупцем підтверджується платіжними дорученнями (а.с.7-8).

Матеріалами по справі підтверджено між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було укладено 01.02.2011 року ще один договір №3/02 за умовами якої Продавець (ОСОБА_3 «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ОСОБА_3 «Волиньтабак») товар-олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 гоку, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар, загальна кількість товару що постачається становить - 290,00 тон. Загальна сума договору складає 3697500,00 грн..

Виконання умов договору Продавцем підтверджується видатковими накладними:

№РН-0000021 від 11.02.2011 року на суму 3657911,25 грн. (286.895 т.).

Вказаній видатковій накладній відповідає наступна податкова накладна: №3 від 11.02.2011 року.

Виконання умов Договору Покупцем підтверджується платіжними дорученнями(а.с.8).

21.02.2011 року між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було укладено Договір №4/02 за умовами якого Продавець (ОСОБА_3 «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ОСОБА_3 «Волиньтабак») товар-олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (500 тон) на суму 6195000,00 грн..

Виконання умов Договору Продавцем підтверджується видатковими накладними: №РН-0000024 від 28.02.2011 року на суму 3683262,03 грн. (297,277 т.), №РН-0000030 від 28.02.2011 року на суму 2784962,25 грн. (224,775 т.).

Вказаним видатковим накладним відповідають наступні податкові накладні: №10 від 28.02.2011 року, №11 від 28.02.2011 року.

Виконання умов Договору Покупцем підтверджується платіжними дорученнями (а.с.8).

Всього за період з 20.12.2010 року 28.02.2011 року згідно вищевказаних договорів позивачем отримано товару на загальну суму 28644491,61 грн. (загальна кількість товару 2301,987 т.)

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Із змісту Договорів №12/10 від 20.12.2010 року, №1/01 від 12.01.2011 року, №2/01 від 26.01.2011 року, №3/02 від 01.02.2011 року, №4/02 від 21.02.2011 року слідує, що поставка товару сторонами передбачена на умовах поставки ЕХW - склад ОСОБА_3 «ЕВЕРІ» м. Миколаїв, відповідно до правил «Інкотермс - 2000».

Правилами Інкотермс - 2000 «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» грипи Е визначено умови поставки ЕХW. відповідно до яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці поставки (в даному випадку ОСОБА_3 «ЕВЕРІ» м. Миколаїв) без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям. Продавець немає зобов'язань щодо доказів поставки, транспортних документів або еквівалентних електронних повідомлень.

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідно до зазначений вище умов та сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі - продажу.

Акти приймання товарів по якості та кількості складені сторонами: до Договору №12/10 від 20.12.2010 року-Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 29.12.2010 року, Акт №2 приймання товарів по якості та кількості від 30.12.2010 року, Акт №3 приймання товарів по якості та кількості від 30.12.2010 року,

до Договору №1/01 від 12.01.2011 року-Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 24.01.2011 року,

до Договору №2/01 від 26.01.2011 року-Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 26.01.2011 року,

до Договору №3/02 від 01.02.2011 року - Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 11.02.2011 року,

до Договору №4/02 від 21.02.2011 року - Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 28.02.2011 року, Акт №2 приймання товарів по якості та кількості від 28.02.2011 року, свідчать, що олія соняшникова нерафінована першого ґатунку українського походження, врожаю 2010 року у загальній кількості 2301,987 тонн, прийнята відОСОБА_3 „Еталон Ойл» за кількістю та якістю у Миколаївському морському торговому порту представником позивача та передана ОСОБА_3 «Кубагро», з яким ОСОБА_3 «Волиньтабак» уклало Договір комісії №9К від 06.12.2010 року.

Отримання товару здійснено у відповідності до укладених договорів, підтверджено та відображено в спірних актах первинними документами бухгалтерського обліку (накладними, актами приймання - передачі товару). Всі документи підписані сторонами та засвідчені їх печатками, та саме з цих документів випливає фактичне передання та отримання товару.

Вищевказані платіжні документи, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ «Еталон Ойл», перевіряючим органом в судовому засіданні не було доведено.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним правочину відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Усі надані Луцькій ОДПІ документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання - передачі) свідчать про те, що правочини, укладені між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» виконані обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Луцькою ОДПІ не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Під час невиїзної документальної перевірки ОСОБА_3 «Еталон Ойл» ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не доведено, та не визнано в судовому порядку нікчемними операції з продажу ОСОБА_3 «Волиньтабак» олії соняшникової і рафінованої 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року, таким чином ОСОБА_3 „ Волиньтабак є добросовісним набувачем вищевказаного товару.

В вищевказаних Актах описується інформація отримана із Актів перевірок субєктів господарської діяльності з якими ОСОБА_3 «Волиньтабак» не мав жодних фінансово- господарських правовідносин, окрім ОСОБА_3 «Еталон Ойл».

На думку суду, ОСОБА_3 «Волиньтабак» та його посадові особи не зобов'язані перевіряти хто був постачальником олії соняшникової для ОСОБА_3 «Еталон Ойл». В свою чергу, податковою перевіркою не встановлено взаємовідносини ОСОБА_3 «Волиньтабак» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними, що в черговий раз підтверджує правомірність та реальність спірних договорів.

Відповідачем не надано жодних доказів суду наявності між Позивачем та контрагентом позивача, ТОВ «Еталон Ойл» взаємоузгоджених спільних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, зокрема, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 6.2 порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Частиною 1 статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У ОСОБА_3 «Волиньтабак» право на податковий кредит виникло з дати отримання податкових накладних, що засвідчують факт придбання платником податку товарів.

За період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року ОСОБА_3 «Волиньтабак» придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» товар на загальну суму 18518365,08 грн., що підтверджується вищевказаними податковими накладними, які повністю відповідають вимогам пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На суму проданого товару товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» виписало ОСОБА_3 «Волиньтабак» податкові накладні на загальну суму 3086392,68 грн.

Таким чином, згідно вищезазначених вимог позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3086392,68 грн., у звязку з придбанням товару на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших документів, що підтверджують господарську операцію.

За період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року ОСОБА_3 «Волиньтабак» придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» товар на загальну суму10126135,53 грн., що підтверджується вищевказаними видатковими накладними.

На суму проданого товару товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» иписало ОСОБА_3 «Волиньтабак» податкові накладні на загальну суму 1687689,27 грн.

ОСОБА_3 «Еталон Ойл» у період за лютий 2011 року на адресу ОСОБА_3 Волиньтабак» вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

ОСОБА_3 «Еталон Ойл» у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року коли ним були виписані податкові накладні, відповідно до свідоцтва №100311162 від 23.11.2010 року було зареєстроване платником податку на додану вартість. Згідно даних з сайту Державної податкової адміністрації України вказане свідоцтво платника податку на додану вартість ОСОБА_3 «Еталон Ойл» станом на 26 вересня 2011 року не анульовано.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин вірним є висновок, що на момент складання податкових накладних ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність договору, укладеного між ОСОБА_3 Волиньтабак та ОСОБА_3 Еталон Ойл, з тих підстав, що останнє здійснювало свою діяльність з ознаками фіктивності, з огляду на таке.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим до виконання. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до пункту 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані таким за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1, 2 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що виконання договорів поставки підтверджується товарно-транспортними накладними, податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями.

Розрахунок за придбаний товар ОСОБА_3 Волиньтабак проведений повністю, що підтверджується платіжними дорученнями.

Як стверджується поясненнями представника ОСОБА_3 «Волиньтабак» і не заперечується органами податкової інспекції придбана ОСОБА_3 «Волиньтабак» у ОСОБА_3 «Еталон Ойл» олія соняшникова нерафінована 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року була в подальшому реалізована господарюючим суб'єктам (компанії Аllseeds Switzеlend S.А. через комісіонера ОСОБА_3 «Кубагро»).

Факт придбання товару підтверджується наявними первинними документами: копіями накладних та податкових накладних.

Не знайшло свого підтвердження твердження Луцької ОДПІ про відсутність у ОСОБА_3 «Волиньтабак» ТТН на перевозку товару, оскільки згідно укладених договорів вартість товару включала доставку товару.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що договора на поставку товару укладеними між ОСОБА_3 Волиньтабак та ОСОБА_3 Еталон Ойл, були направлені на реальне настання правових наслідків, не суперечить вимогам частини 1 статті 203 ЦК України і не містить ознак нікчемного правочину, що підтверджується доказами по справі.

У висновку Акта №6666/23-2/21736857 від 19.08.2011 року Луцькою ОДПІ встановлені порушення ОСОБА_3 «Волиньтабак» ст.3, п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.4.4. п.5.4., п.п. 5.3.9. п.5.3., п.5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за загальну суму 6034424,00 гривень, в тому числі за III квартал 2010 року на суму 45737,00 гривень, за IV квартал 2010 року на суму 2522126,00 гривень, та за І квартал 2011 року на суму 3466561,00 гривень.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) зі змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п.5.3.9. ст.5 цього Закону зазначено, що будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

На думку суду всі заявлені валові витрати позивача підтверджені належними і допустимими документами, як того вимагає Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», ОСОБА_3 «Волиньтабак» надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із ОСОБА_3 «Еталон Ойл» носили реальний характер, поставка товару відбулася і товар використано в господарській діяльності ОСОБА_3 «Волиньтабак».

Так, у Акті перевірки стверджується, що використання ТМЦ (олії соняшникової) на загальну суму 23870409,40 грн., отриманих від ОСОБА_3 «Еталон Ойл» у грудні 2010 року, січні - лютому 2011 року у межах господарської діяльності не доведено (арк.20 Акту №6666/23-2/21736857 від 19.08.2011 року). В той же час, податковим органом підтверджується реалізація ТМЦ (олії соняшникової) у січні - березні 2011 року, шляхом вчинення експортної операції на загальну суму 2606706,19 грн. (арк..З3 Акту №6666/23-2/21736857 від 19.08.2011 року), що підтверджується ВМД №000137 від 14.01.2011 року, №000308 від 20.01.2011 року, №000682 від 12.03.2011 року, №000684 від 12.03.2011 року, №000713 від 14.03.2011 року, №000714 від 14.03.2011 року, №000882 від 28.03.2011 року.

Не можуть також вважатися підставою для збільшення ОСОБА_3 «Волиньтабак» сум сплати податку на прибуток дані податкової звітності його контрагента ОСОБА_3 «Еталон Ойл», оскільки Луцькою ОДПІ не враховано, що такі обставини не можуть бути достатнім доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, підприємство не було позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані засоби, техніку, устаткування, транспортні засоби, використовувати найману шляхом укладення не трудових, а цивільно-правових договорів з фізичними чи на виконання тих чи інших робіт, укладати договори з перевізниками про надання послуги з перевезення вантажів.

Усі угоди укладені за участю ОСОБА_3 «Волиньтабак» та ОСОБА_3 «Еталон Ойл» було виконано в повному обсязі та підтверджені усіма необхідними первинними документами. При цьому, в акті перевірки №6666/23-2/21736857 від 19.08.2011 року не приведено жодного обґрунтування щодо того, яка норма законодавства свідчить про укладення з боку ОСОБА_3 «Волиньтабак» нібито нікчемних угод.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 «Волиньтабак» правомірно віднесено до складу валових витрат придбання ТМЦ (олії соняшникової) на загальну суму 23 870 409,40 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року на суму 10 004 163,40 грн. та за I квартал 2011 року на суму 13 866 246,00 грн. у ОСОБА_3 «Еталон Ойл» у вказаний період.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи факт укладення договору комісії 06.12.2010 року між ОСОБА_3 «Волиньтабак» (Комітент) та ОСОБА_3 «Кубагро» Комісіонер) №9К. Згідно умовам договору комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних угод з продажу олії соняшникової нерафінованої, першого ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, в кількості у відповідності до додатків до даного договору, що і мало місце при його виконанні умов договору та підтверджується додатками і актами до договору (а.с.89-96).

ОСОБА_3 «Кубагро» на виконання договору комісії уклало з іноземними контрагентами зовнішньоекономічні договори та перерахувало кошти на рахунок позивача, що підтверджується довідкою ПАТ «УкрСиббанк» про надходження грошових коштів на рахунок і не заперечуються перевіряючим органом.

Оскільки Луцькою ОДПІ встановлено заниження позивачем податку на прибуток в сумі 6034424,00 грн. у звязку з нікчемністю правочину, укладеного між ОСОБА_3 Волиньтабак та ОСОБА_3 Еталон Ойл, а нікчемність не доведена, тому суд дійшов висновку про безпідставність винесення Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011 року № НОМЕР_2.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в актах перевірки та запереченнях до адміністративного позову, а тому податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції за №0001122302 від 10.06.2011 року (вих..№15697/10/23-3 від 10.06.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3086392,68 гривень, за №0001112302 від 10.06.2011 року (вих..№15696/10/23-3 від 10.06.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1687691,27 грн., за №0001572302 від 29.08.2011 року (вих..№21111/10/23-3 від 29.08.2011 оку) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1687690,27 гривень, за №0001462302 від 29.08.2011 року (вих..№21110/10/23-3 від 29.08.2011 року) про визначення грошового зобов'язання за штрафною санкцією у розмірі 500208,25 грн. від донарахованої суми ПДВ за грудень 2010 року, та за №0002732301 від 06.09.2011 року (вих..№21691/10/23-1 від 06.09.2011 року) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6592862,49 гривень, в тому числі за основним платежем 5 967 601,39 грн. та за штрафними санкціями 625 261,10 грн. прийнято на підставі помилкового тлумачення відповідачем норм податкового законодавства України, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись статтями 11,17,158, ч.3 ст.160, ст.ст.162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001122302 від 10 червня 2011 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3086392,68 гривень №0001112302 від 10 червня 2011 року, №0001572302 від 29 серпня 2011 року, №0001462302 від 29 серпня 2011 року, №0002732301 від 06 вересня 2011 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 5 967 601,39 гривень та штрафні санкції 625 261,10 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 25 жовтня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О. А. Лозовський