Постанова № 49975727, 01.09.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 вересня 2015 р. Справа № 802/12/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

У січні 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначали, що у відповідності до норм Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" позивачем винесено Постанову від 06 серпня 2014 року №31 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн. Відповідачем у визначений законодавством термін штраф не сплачено, у звязку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення штрафу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки в матеріалах справи (а.с.53,55). Надав суду клопотання, у якому просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження (а.с.56).

В судове засідання відповідач не з'явився, з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи (а.с.54).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, відповідно до положень ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

31.07.2014 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області у магазині великої та дрібної побутової техніки, що знаходиться за адресою Вінницька область, м. Шаргород, вул. Леніна 246 КД, провела планову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1В законодавства про державний ринковий нагляд. За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції № 0060 від 31.07.2014 року (а.с.11-12).

Під час перевірки виявлено товари, на яких відсутній національний знак відповідності, а саме: Парова праска Steam ivon Maestro MR 312 L, Соковижималка Juicen Maestro MR-800, Лампа настільна Vito Dest VT 096 зеленого кольору.

На підставі акта перевірки № 0060 від 31.07.2014 відповідач склав протокол № 0035 від 31.07.2014 року про виявлені правопорушення, відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є особою, що відповідальна за ведення в обіг товарів, на яких відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням п. 7 Постанови КМУ №1149 від 29 жовтня 2009 р. «Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», та п. 17 Постанови КМУ №785 від 29 липня 2009 р. «Про затвердження технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» (а.с. 13).

За результатами перевірки позивач прийняв постанову № 31 від 06.08.2014 про накладення штрафних санкцій в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.15).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (Закон № 2735-VI).

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є, у тому числі, наявність на продукції Національного знака відповідності.

Поняття національного знака відповідності визначено в статті 1 Закону № 2735, відповідно до якої національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування національного знака відповідності - це порушення правил застосування і нанесення національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до п. 1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29.11.2001 (далі - Правила), національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Згідно з пунктом 32 Технічного регламенту іграшок, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 901 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), на іграшку та (або) її етикетку (пакування) наноситься національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів.

Як уже зазначалося, під час перевірки виявлено товари, на яких відсутній національний знак відповідності. Оскільки під час проведення перевірки не було встановлено особу, яка ввела продукцію, на якій відсутній національний знак відповідності, в обіг, Інспекція запропонувала позивачу у термін до 05.08.2014 надати документи, які б дали можливість встановити особу, що ввела таку продукцію в обіг. Однак таких документів позивач не надав.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Оскільки позивач не подав цієї документації відповідачу, керуючись п. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 в розумінні ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є особою, що ввела в обіг продукцію.

Суд зауважує, що закон цілком правомірно покладає на постачальника продукції або будь-яку іншу особу в ланцюгу постачання тягар доказування джерела походження товару. Така специфіка випливає з характеру правовідносин із контролю за дотриманням якості продукції, виробник якої достеменно невідомий. Оскільки у випадку відсутності на відповідному товарі або його пакуванні інформації про виробника цієї продукції єдиним джерелом такої інформації може бути її постачальник, покладення саме на нього обов'язку повідомити таку інформацію компетентним органам є цілком логічним і відповідає меті законодавчого регулювання.

В свою чергу, неповідомлення такої інформації постачальником органу, який здійснює контроль, залишає сумніви в його добросовісності. За цих умов законодавча презумпція щодо введення продукції в обіг самим її постачальником виглядає цілком обґрунтованою.

Додатково суд зауважує, що положення закону, які покладають тягар доказування походження продукції, жодним чином не суперечить положенням ст. 71 КАС України, яка покладає тягар доказування правомірності рішення на відповідача як суб'єкта владних повноважень. Очевидним є те, що предмет доказування (походження продукції та правомірність рішення) в цих двох випадках відрізняється. Водночас, невиконання позивачем обов'язку доказування походження продукції дає відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" відповідачеві правові підстави застосувати до нього санкції як до особи, що вважається такою, яка ввела продукцію в обіг.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданої компетенції, уповноважена посадова особа територіального органу Державної інспекції з питань захисту прав споживачів здійснила заходи державного контролю за дотриманням законодавства про державний ринковий нагляд та прийняла законне рішення про накладення штрафу за порушення чинного законодавства.

Крім того, правомірність застосування штрафних санкцій встановлено постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.05.2015 року у справі №802/243/15-а за позовом ФОП ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не потребують доказування.

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Енгельса, 16, с. Слобода-Шаргородська, Шаргородський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31116106700687, банк одержувач: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 37337796, банк одержувач: УДКСУ у Шаргородському районі, МФО 802015, символ звітності 106) штрафні санкції у розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович