Постанова № 49975718, 04.09.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2015 р. Справа № 802/2181/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: приватного підприємства "Амалья"

про: стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до відповідача - приватного підприємства "Амалья" (далі - ПП "Амалья") про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг в загальній сумі 16204,49 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість - 12599,53 грн., з податку на прибуток приватних підприємств - 3604,96 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно яке б стало джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ПП "Амалья" у банках на суму податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх. №24309 від 02.09.2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, яка міститься в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ПП "Амалья" зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 21.08.2007 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ як платник податків з 22.08.2007 року по теперішній час.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як передбачено п. 54.1 ст. 54ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення до суду ПП "Амалья" має заборгованість перед бюджетом в сумі 16204,49 грн., зокрема:

- заборгованість з податку на додану вартість в сумі 12599,53 грн., з яких основний платіж - 12209,00 грн., пеня - 390,53 грн. Дана заборгованість виникла в результаті поданих відповідачем податкових декларацій за червень 2014 року від 18.07.2014 року, за липень 2014 року від 20.08.2014 року, за серпень 2014 року від 22.09.2014 року, за вересень 2014 року від 20.10.2014 року, за жовтень 2014 року від 20.11.204 року, за листопад 2014 року від 22.12.2014 року, за грудень 2014 року від 31.12.2014року, за лютий 2015 року від 20.03.2015 року, за березень 2015 року від 20.04.2015 року, за квітень 2015 року від 19.05.2015 року, за травень 2015 року від 22.06.2015 року, та додатково підтверджується обліковою карткою платника податку на додану вартість (а. с. 9,10) та розрахунком суми позову (а.с. 5).

- заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3604,96 грн., яка виникла в результаті поданої відповідачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 01.03.2015 року та додатково підтверджується витягом з облікової картки платника податку на прибуток приватних підприємств (а.с.8), розрахунком суми позову (а.с. 5).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Вінницькою ОДПІ з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1515-25 від 18.03.2014 року на суму 2484,86 грн., що підтверджується корінцем податкової вимоги (а.с.39). Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 16204,49 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, довідками Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС у Вінницькій області № 3543 від 24.03.2015 року (а.с.35), Державної інспекції сіськогосподарського господарства у Вінницькій області вх. №10017-23/10 від 06.04.2015 року (а.с.34), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36190180 від 10.04.2015 року (а.с.33), інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на не рухоме майно №36189425 від 10.04.2015 року (а. с. 32), інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек №36189634 від 10.04.2015 року та інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36189818 від 10.04.2015 року (а. с. 33 на звороті) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ПП "Амалья" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 16204,49 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зазначених позивачем банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство «Амалья» (вул. Чапаєва, 25-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35297977) в дохід державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 16204 (шістнадцять тисяч двісті чотири) гривні 49 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Амалья» (вул. Чапаєва, 25-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35297977), що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу 16204 (шістнадцять тисяч двісті чотири) гривні 49 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович