Постанова № 49974551, 07.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа № 922/4238/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Ногіної О.М., службове посвідчення №032167 від 11 лютого 2015 року,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився,

відповідача - Струкової Л.В., довіреність №08-11/2054/2-15 від 13.05 15 року,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області (вх. №4103 Х/1-42) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.07.15 у справі № 922/4238/15

за позовом прокурора прокуратури Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області,

до Харківської міської ради ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОК "Житлово-будівельний кооператив "Південний Хрест",

про скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2015 року (суддя Присяжнюк О.О.) було повернуто позовну заяву заступника прокурора прокуратури Харківської області.

Заступник прокурора прокуратури Харківської області з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 07 серпня 2015 року у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів:головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Черленяк М.І., суддя Россолов В.В.

18 серпня 2015 року від Державної інспекції сільського господарства в Харківській області надійшло клопотання (вх.№12090).

19 серпня 2015 року від Харківської міської ради надійшов відзив (вх.№12103).

19 серпня 2015 року від Державної інспекції сільського господарства в Харківській області надійшов відзив (вх.№12089).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року з огляду на клопотання прокурора прокуратури Харківської області про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи, неявку у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з метою забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі було відкладено розгляд справи.

Вказаною ухвалою суду строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів.

Розпорядженням в.о. голови суду О.О.Крестьянінова від 04 вересня 2015 року у зв'язку з відпусткою суддів Черленяка М.І. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

У судове засідання, яке відбулось 07 серпня 2015 року, з'явився прокурор та відповідач. Інші учасники спору своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Так, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення (Том 1 а.с.103) про отримання Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області копії ухвали суду від 19 серпня 2015 року та повернута на адресу суду копія ухвали суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання (Том 1 а.с.104-107).

З довідки ф. 20 наявної на поштовому конверті вбачається, що причина повернення за зворотною адресою копії ухвали суду, адресованої ОК "Житлово-будівельний кооператив "Південний Хрест", є закінченням встановленого терміну зберігання.

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо Ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, який в межах пункту 3.9.1 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначив, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка третіх осіб, які не заявляють вимоги на предмет спору не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини справи.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати п.7 додатку до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обгрунтувань розміщення об'єктів земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.12.2009 р.№323/09.

Звертаючись до суду першої інстанції прокурор зазначає про наявності підстав для визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування - п. 7 додатку до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення об'єктів земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.12.2009 №323/09 з мотивів його невідповідності ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2015 року (суддя Присяжнюк О.О.) було повернуто позовну заяву заступника прокурора прокуратури Харківської області.

Підставою для повернення позовної заяви слугував той факт, що прокурором:

1)не надано доказів, які б свідчили б про відсутність органу до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2)у позовній заяві не вказано обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23.07.2015 р. скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч. 2 ст. 29 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПКУкраїни), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з позовної заяви прокурора Харківської області від 08.06.2015р. за вих.№ 05/1-145890вих-15, в обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив, що орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями, у даному випадку виступає у якості відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 у справі з конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтями 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ст. 327 ЦК України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада і створені нею органи місцевого самоврядування.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст.ст. 19, 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Оскільки даний спір стосується розпорядження земельними ділянками, які находяться у віданні територіальної громади в особі Харківської міської ради, саме цей орган місцевого самоврядування є органом, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, відповідно до абз. 5 п. 5 мотивувальної частини вказаного рішення в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Таким чином, Харківська міська рада не має повноважень на скасування спірного рішення, враховуючи, що відповідно до його приписів виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією ОК "ЖБК "Південний Хрест" суб'єктивного права на розробку проекту відведення земельної ділянки та містобудівних обґрунтувань розміщення об'єктів.

Стосовно твердження Харківської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу (Том 1 а.с.86-91), що органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може виступати або Державне агентство земельних ресурсів України, або Державна екологічна інспекція України, або Державна інспекція сільського господарства України, колегія суддів зазначає наступне.

Положенням Державного агентства земельних ресурсів України визначено, що даний орган є центральним органом виконавчої влади, а не органом державного контролю, не має права проводити перевірки відповідних органів, виявляти та вимагати усунення виявлених порушень законодавства.

Положенням Державної інспекції сільського господарства України також не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що згідно з нормами чинного законодавства прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Разом з тим, відповідно до абз. 6 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Колегія суддів зазначає, що в поданій до місцевого господарського суду позовній заяві прокурор зазначає, що неправомірна передача земельних ділянок, розташованих в районі по вул. Великій Кільцевій (мікрорайон "Горизонт"), Харківською міською радою кооперативу ОК "Житлово-будівельний кооператив "Південний Хрест" ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Отже, саме вказані обставини складають суб'єктивну позицію прокурора щодо наявності порушення інтересів держави спірним рішенням 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення об'єктів земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.12.2009 №323/09, якому місцевим господарським судом повинна бути надана оцінка під час розгляду справи по суті з урахуванням дослідження всіх обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки прокурором подано позовну заяву в порядку ч. 2 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи, що поняття "інтереси держави" є оціночним, та прокурором визначено в позовній заяві в чому, на його думку, полягає порушення державних інтересів, таким чином, місцевий господарський суд безпідставно повернув позову заяву на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 23.07.15 у справі № 922/4238/15 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Харківської області.

Пунктом 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23 липня 2015 року у справі № 922/4238/15 скасувати.

Справу № 922/4238/15 направити на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.