Ухвала суду № 49971513, 01.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"01" вересня 2015 р.Справа № 922/4571/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Юрченко О.А.

за участю сторін:

ліквідатора - Мішин С.І.

ОСОБА_2 - не з"явилася

розглянувши заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника

По справі за заявою ВАТ "Лозівське АТП - 16309", м. Лозова

до ВАТ "Лозівське АТП - 16309", м. Лозова

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 27.11.2014 р. визнано ВАТ "Лозівське АТП - 16309" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Мішина С.І.

До суду надійшла заява ОСОБА_2 (вх. № 27132 від 06.07.2015 р.), в якій вона просить суд визнати її додаткові кредиторські вимоги в сумі 36400,00 грн. та включити їх до уточненого реєстру вимог кредиторів, яку суд призначив до розгляду в судовому засіданні 28.07.2015 р.

В судовому засіданні 28.07.2015 р. ОСОБА_2 в обгрунтування своїх додаткових вимог до боржника зазначила, що у зв"язку із затримкою виплати її заробітної плати в сумі 12359,76 грн., які включені до реєстру вимог кредиторів до першої черги, відповідно до ст.117 КЗпП України, боржник повинен виплатити їй додатково 36400,0 грн. за 7 місяців затримки.

Ліквідатор в даному судовому засіданні зазначив, що додаткові вимоги ОСОБА_2 ним не визнані, оскільки є спірними та не підтверджені судовим рішенням.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність дослідження наданих документів, а також витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на 01.09.2015 р.

В судовому засіданні 01.09.2015 р. ліквідатор доповнив свої заперечення щодо додаткових вимог ОСОБА_2 та зазначив, що після визнання боржника банкрутом не виникає жодних додаткових зобов"язань.

В дане судове засідання ОСОБА_2, не з"явилася, проте надала клопотання про розгляд її вимог без її участі, а також просила визнати її вимоги.

Розглянувши заяву з грошовими вимогами до боржника, суд зазначає наступне.

Постановою суду від 27.11.2014 р. визнано ВАТ "Лозівське АТП - 16309" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Мішина С.І.

Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено на веб-сайті Вищого господарського суду України 28.11.2014 р. (№ 11880).

Відповідно до п.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою суду від 19.02.2015 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Лозівське АТП - 16309.

До суду 06.07.2015 р. від ОСОБА_2 надійшла заява (вх. № 27132 від 06.07.2015 р.), в якій вона просить суд визнати її додаткові кредиторські вимоги в сумі 36400,00 грн. та включити їх до уточненого реєстру вимог кредиторів

Вимоги ОСОБА_2 складаються з 36400,00 грн. середнього заробітку за час затримки за період з 28.11.2014 р по 01.07.2015 р. виплати з вини боржника її заробітної плати в сумі 12359,76 грн., яка визнана ухвалою суду від 19.02.2015 р., які нараховані нею на підставі ст.117 КЗпП України.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 р. по 28.11.2014 р. займала посаду голови ліквідаційної комісії на підставі контракту від 01.08.2014 р. та була звільнена 28.11.2014 р. згідно п.1 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, тобто за угодою сторін, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про звільнення, даними таблиці №5 Звіту про суми нарахованої заробітної плат застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове соціальне страхування до органів доходів і зборів.

ОСОБА_2 при нарахуванні заявленої суми посилається на ст. 117 КЗпП України, відповідно якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу (при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення), при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_2 на те, що середній заробіток повинен бути нарахований за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто, з 01.08.2014 р. по 28.11.2014 р., оскільки процедура банкрутства є особливою та регулюється спеціальним законом. Частиною 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Тобто, вказана норма права встановлює, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; у такої особи виникає особливий статус.

В ліквідаційній процедурі зобов'язання у банкрута в особі його органу управління ліквідатора можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону України "Про банкрутство". Такими випадками є зобов'язання з оплат витрат безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Крім того, відповідно до статті 28 Закону України "Про оплату праці" у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги) виконану в період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як зазначено вище, постанова про визнання боржника банкрутом винесена 27.11.2014 та відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою суду від 19.02.2015 р. визнані вимоги ОСОБА_2 в сумі 12359,76 грн.

Заявлені вимоги ОСОБА_2 в сумі 36400,00 грн. середнього заробітку за час затримки за період з 28.11.2014 р по 01.07.2015 р. виплати з вини боржника її заробітної плати в сумі 12359,76 грн. нараховані нею за період з 28.11.2014 р. по 01.07.2015 р. , тобто, після відкриття ліквідаційної процедури.

Зважаючи наведене, вимоги ОСОБА_2 щодо нарахування середнього заробітку після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є безпідставними та такими, що суперечать положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв"язку з чим підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 38,95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відхилити вимоги ОСОБА_2 в сумі 36400,00 грн.

Ухвалу направити ліквідатору, ОСОБА_2

Суддя Усатий В.О.