Ухвала суду № 49968870, 07.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"07" жовтня 2013 р.Справа № 922/3830/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району ХМР, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про стягнення коштів та просить суд стягнути з відповідача суму невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 44451,19 грн., а також покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1720,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

На підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про міліцію» частину четверту доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Також ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» доповнено відповідним положенням: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну» доповнено положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п. 3 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Вказана норма стосовно введення «середніх норм споживання» визнана неконституційною.

Відповідно до п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України» Відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри .

Однак, Відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права Позивача.

За період з 01.04.2011 по 31.12.2011 року енергопостачальнику не відшкодовано витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 44451,19 грн., що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на зазначену суму.

Ухвалою від 11.09.2013 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Відповідно до статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Суд, вислухавши представника позивача, розглянувши подані позивачем документи, враховуючи неявку представника відповідача та необхідність витребування додаткових документів по справі, суд дійшов висновку, що скарга не може бути вирішена в даному судовому засіданні та вважає доцільним відкласти її розгляд.

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на "14" жовтня 2013 р. о 09:15 год.

Зобов'язати відповідача виконати вимоги ухвали від 11.09.2013 року.

Суддя ОСОБА_2