Ухвала суду № 49965332, 04.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.09.2015

№ 910/18506/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи № 910/18506/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ – маркет», с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

про визнання недійсними пунктів 2, 27 та 38 рішення від 29.04.2015 №182-р,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ – маркет» (далі – ТОВ «АТБ – маркет») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними та скасування пунктів 2, 27 та 38 рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 29.04.2015 №182-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №242-26.13/150-12 (далі – рішення №182-р) в частинах, які стосуються ТОВ «АТБ – маркет».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі.

Відповідач 10.08.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

посилання позивача на те, що він не надає будь-яких послуг з організації торгівлі ні постачальникам, ні споживачам, ані будь-яким іншим особам, а здійснює винятково роздрібну торгівлю на своїх площах, своїм товаром та власними силами, не спростовує висновків АМК, наведених у рішенні; АМК не заперечує того факту, що кожний канал роздрібної торгівлі може мати певні спільні ознаки з іншими каналами, проте для об’єднання їх у єдині товарні межі спільним повинен бути увесь спектр характеристик відповідних послуг;

АМК у рішенні наведено висновки та обґрунтування стосовно визначених товарних меж ринку, в той час як ТОВ «АТБ – маркет» не навело жодного вагомого аргументу, який зміг би поставити висновки Комітету під сумнів; АМК забезпечив визначення товарних та територіальних меж ринку, на якому торговельні мережі-відповідачі здійснюють реалізацію (продаж) товарів, у відповідності до вимог нормативно-правових актів;

стосовно відносин між торгівельними мережами та постачальниками товарів під час розгляду антимонопольної справи географічні межі відповідних сфер обороту товару не визначались через відсутність доцільності та необхідності;

за результатами аналізу документів, отриманих від торговельних мереж - відповідачів у антимонопольній справі та усних пояснень співробітників торговельних мереж стосовно механізмів функціонування та ведення господарської діяльності торговельними мережами, в тому числі планування та реалізації ними цінової політики, було виявлено особливості механізму ціноутворення, більшість з яких є спільними для торговельних мереж-відповідачів у справі; схожість поведінки на ринку торговельних мереж підтверджується проведеним АМК графічним аналізом траєкторій зміни цінових і торговельних показників торговельних мереж - відповідачів у справі, який наведений на стор. 55-58 рішення, а також за допомогою використаних елементів кореляційно-регресійного аналізу.

АМК встановив, що торговельні мережі безпосередньо мають вплив на вартість товару, що постачається до торговельних мереж, через застосування необгрунтованих практик взаємодії, через можливість впливу на розмір ціни під час її зміни, а також практикою окремих торговельних мереж, що входять до кола відповідачів, щодо недопущення застосування більш низьких цін порівняно з цінами, що встановлюються іншим особам;

що стосується застосування необгрунтованих практик взаємодії торговельних мереж з постачальникам, то у відносинах між торговельними мережами та постачальниками щодо постачання товарів до магазинів існує ряд схожих проблемних питань, що призводять до схожого необгрунтованого зростання цін, і які є наслідком відповідної поведінки саме і торговельних мереж; аналіз договорів поставки TOB «АТБ – маркет» з постачальниками показав, що оплата товарів здійснюється з відстрочкою, строк оплати товарів коливається від 7 до 120 календарних днів з дати прийому товару; така ситуація призводить до постійного існування у постачальників значних обсягів дебіторської заборгованості за зобов’язаннями з торговельними мережами, що може призводити до постійного дефіциту обігових коштів у постачальників. У той же час у торговельних мереж виникає перед постачальниками кредитне зобов’язання по відповідним сумам, тобто, фактично відбувається безвідсоткове кредитування торговельних мереж з боку постачальників;

на фоні використання торговельними мережами широкого спектру механізмів взаємодії всі торговельні мережі - відповідачі у справі використовують схожий механізм взаємодії з постачальниками, який призводить до схожого необгрунтованого збільшення ціни на товар, який реалізується торговельними мережами кінцевому споживачу, зазначені дії відповідачів у справі, зокрема, ТОВ «АТБ – маркет», призвели до обмеження конкуренції, зокрема цінової, на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва;

рішенням №182-р визнано два окремих порушення, ТОВ «АТБ – маркет» не входить до кола відповідачів згідно з порушенням, яке стосується обміну торговельними мережами разом з товариством з обмеженою відповідальністю «АСНільсен Юкрейн» інформацією та даними щодо істотних умов здійснення господарської діяльності з таким рівнем деталізації, агрегації та актуалізації, що сприяло координації конкурентної поведінки на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва, що призводить до обмеження конкуренції, визнаним пунктом 1 резолютивної частини рішення.

Позивач 02.09.2015 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що:

позивач взагалі не є учасником ринку послуг з організації роздрібної торгівлі, та не надає будь-яких послуг з організації торгівлі ні постачальникам, ні споживачам, ані будь-яким іншим особам, а здійснює винятково роздрібну торгівлю на своїх площах, своїм товаром та власними силами;

ТОВ «АТБ – маркет» не говорить про те, що спеціалізовані магазини працюють на одному ринку із гіпермаркетами, супермаркетами та дискаунтерами, позивач наголошує на тому, що окрім зазначених суб’єктів на одному ж і тому ринку працюють також ринки (базари), об’єкти неорганізованої торгівлі, так звані «спрощенці», ларьки (павільйони), невеликі магазини біля дому, де споживачі також можуть придбати широкий спектр товарів, на тих саме умовах, що і в магазинах – дискаунтерах;

таким чином, вважаємо, що відповідачем безпідставно не було враховано зазначених суб’єктів господарювання при проведенні розслідування, що в свою чергу потягло за собою висновки, які взагалі не відповідають існуючій в Україні реальній ситуації;

АМК необхідно було дослідити в повному обсязі ринок оптової торгівлі відносно взаємовідносин між торговельними мережами та постачальниками і це дослідження повинно бути здійснене саме на загальнонаціональному ринку, а не лише в межах міста Києва, оскільки торговельні мережі, постачальники діють на ринку оптової торгівлі всієї України;

позивач стверджує, що АМК у своєму відзиві не надав жодного доказу в підтвердження своїх доводів викладених у рішенні №182-р, зазначене в котрий раз підтверджує, що АМК не дослідив належним чином всі обставини та процеси, які відбуваються на ринку роздрібної торгівлі та прийняв своє рішення лише на підставі хибної суб’єктивної позиції;

механізм зміни ціни товару за договором із постачальниками (тобто зміни закупівельної ціни, внесення змін до договірних умов) ніяким чином не стосується механізму зміни одиниці товару у магазинах мережі (механізму роздрібного ціноутворення), це зовсім інші процеси;

ТОВ «АТБ – маркет» вважає рішення №182-р незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, накладені рішенням №182-р штрафні санкції є такими, що суттєво порушують права ТОВ «АТБ – маркет».

Разом з тим, позивач 02.09.2015 подав суду клопотання про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «АСНільсен Юкрейн» (далі – ТОВ «АСНільсен Юкрейн») як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на представник спору, на стороні позивача.

Клопотання мотивовано тим, що: АМК в основу рішення №182-р щодо змови торгівельних мереж та вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій поклав співробітництво торгівельних мереж із ТОВ «АСНільсен Юкрейн»; для спростування факту наявності інформаційного обміну між позивачем та ТОВ «АСНільсен Юкрейн», позивача вважає доцільним долучення ТОВ «АСНільсен Юкрейн» до участі у справі як третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2015 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Представники АМК заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Господарський суд міста Києва у судовому засіданні 02.09.2015 дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ «АСНільсен Юкрейн» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки:

- предметом даного спору є визнання недійсними пунктів 2, 27 та 38 рішення №182-р, в частинах, які стосуються ТОВ «АТБ – маркет», проте жоден з вказаних пунктів рішення №182-р не стосується ТОВ «АСНільсен Юкрейн»;

- ТОВ «АТБ – маркет» не мотивовано, чим рішення з даної справи, враховуючи її обставини, може вплинути на права і обов’язки ТОВ «АСНільсен Юкрейн» як окремої юридичної особи;

- рішення №182-р стосується в окремих частинах ТОВ «АСНільсен Юкрейн» і останнє скористалося своїм правом на оскарження вказаного рішення у відповідних частинах.

Судове засідання, призначене на 03.09.2015, не відбулося у зв’язку з перебування судді Марченко О.В. на засіданні Ради суддів України.

Представники сторін 03.09.2015 подали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність залучення до участі у справі третьої особи.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

2. Продовжити строк розгляду спору до 05.10.2015 включно.

3. Розгляд справи призначити на 05.10.2015 о 15 год. 00 хв.; судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б, зал судових засідань №12.

Суддя О. Марченко

на 05.10.15 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 12.